Кішська цивілізація
Кішська цивілізація — термін (та одночасно теорія[1]) на позначення культурного та політичного союзу, що виник в Месопотамії та Леванті, запропонований американським мовознавцем Ігнасом Гельбом[2]. Назва утворена від шумерського міста Кіш, яке Гельб вважав центром нової культури. В сучасній ассирології теорія не отримала достатньої підтримки та вважається надто загальною[1][3]. ПередумовиНаприкінці IV ст. до н. е., значна частина східносемітське населення мігрувала з території сучасного Леванту до Месопотамії[4]. Основною причиною міграції став пошук орних земель і ресурсів у Месопотамії, які б забезпечили сільськогосподарський потенціал у періоди кліматичних змін, що погіршували врожаї у Леванті[5]. Ба більше, широка торгівельна мережа та загальна урбанізація[6], приваблювали шукачів кращої долі[7]. Новоприбулі племена, яких зазвичай називають прото-аккадськими[8][7], сформували свою власну цивілізацію на рівнині, недалеко від шумерських поселень[8]. Вважається, що так звана «Кішська цивілізація» посприяла занепаду Культури Урук[8] та стала передвісником аккадського панування у Межиріччі. Загальна характеристика«Кішську цивілізацію» важко назвати саме цивілізацією у її широкому значенні, це радше політичний та культурний союз зі спільною мовою, культурою та писемністю, що простягався від Вавилонії до західної Сирії[8]. Члени союзу мали широку дипломатичну мережу, обмінювалися дарами та підтримували один одного під час військових конфліктів[2]. Мова та писемність Головною ознакою нової культури була писемність, яка відрізнялася від шумерської традиції. Гельб виділив певну низку схожих особливостей в орфографії та використанні нешумерських логограм, розповсюджених у містах Ебла, Кіш, Марі та Абу-Салабіх, тож він припустив, що між ними існував значний культурний обмін[7][9]. Наприклад, він виокремив наступні властивості: подібності у літературній традиції[10], використання однакових назв місяців[10], літочислення за роками правління царів[10], використання дисяткової системи числення[11] та схожі міри довжини[11]. Перші імена семітського походження зустрічаються саме з джерел міста Кіш[12], де вони домінували, проте схоже походження мали й імена з інших міст, особливо це стосувалося міста Марі, яке, можна сказати, знаходилося на фронтирі семітського переселння[12][13]. Архітектура та мистецтво
Уже на початку III ст. до н. е. гончарні вироби, які були знайдені під час розкопок, відрізняються від знайдених біля міста Ур та на півночі Межеріччя[13]. Тому їх радше відносять до «північно-західної гончарної зони»[14], що також підтверджує значний семітський вплив[13]. Щодо архітектури, то деякі елементи, характерні вже для аккадського періоду, починають з'являтися у місті Марі й стосуються будівництва кладовищ[13]. Занепад«Кішська цивілізація» припинила своє існування із започаткуванням Саргонської імперії, коли на території Межиріччя з'явилося перше стабільне політичне утворення. Через домінування аккадської культури, «Кішська цивілізація» припинила бути чимось окремим й стало частиною новостворенної імперії. Критика теоріїГельб без жодної уваги до хронології порівнює дані з пізньої РД III на більш ранні часи РД I/II-РД IIIa; і він робить свої висновки в узагальнюючій манері, без детального аналізу того факту, що семітська присутність, як у просторі, так і в часі, була дуже нерівномірно розподілена.
Хуан Пабло Віта «Історія аккадської мови» (2021 рік) Ігнас Гельб, хто і запропонував сам термін, працював із джерелами третього етапу Ранньодинастичного періоду[1] та додав[7] до них дані зі списку царів Шумеру та Аккаду, який не вважається історично достовірним, особливо якщо розглядати передсаргонський період історії Межиріччя[15]. Отож, через брак достовірних джерел та нові дослідження в асирології[16][17], сучасні науковці із засторогою ставляться до «кішської цивілізації» Гельба[1]. Див. такожПримітки
|
|||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
