Луцій Мунацій Планк

Луцій Мунацій Планк
лат. L.Munatius L.f.L.n. Plancus
Народився	87 до н. е. або 89 до н. е.[1]  Тіволі, Провінція Рим, Лаціо, Королівство Італія
Помер	15 до н. е.  Гаета, Провінція Латина, Лаціо, Королівство Італія
Країна	Стародавній Рим
Діяльність	давньоримський політик, давньоримський військовий
Знання мов	латина
Учасник	Галльська війна
Посада	легат, римський губернатор, префект міста, цензор Стародавнього Риму, давньоримський сенатор[d][2], консул[2], монетарій[d][1] і монетарій[d][1]
Військове звання	легат
Рід	Munatii Plancid
Батько	невідомо
Мати	невідомо
Брати, сестри	Луцій Плавцій Планк і Munatiad
У шлюбі з	невідомо
Діти	Луцій Мунацій Планк (консул 13 року)
Медіафайли у Вікісховищі

Луцій Мунацій Планк (лат. Lucius Munatius Plancus; 87, Тібур — 15 рік до н. е.) — політичний та військовий діяч пізньої Римської республіки та ранньої Римської імперії, консул 42 року до н. е., цензор 22 року до н. е., відомий красномовець.

Походив з роду вершників Мунаціїв. Син Луція Мунація Планка. Кар'єру починав з братами Титом і Гнеєм. Замолоду затоваришував з Марком Цицероном.

У 54 році до н. е. став членом сенату, першим зі свого роду. Вперше відзначився як легат Гая Юлія Цезаря під час Гальської війни. Добре себе проявив у війні із гальським племенем белгів.

Відправляючись на війну із Гнеєм Помпеєм, Цезар у 49 році до н. е. призначив Планка проконсулом Трансальпійської Галії. Тривалий період громадянської війни 49—46 років до н. е. Луцій Мунацій не брав участі у цій війні, забезпечуючи римське володарювання у Галії. У 46-45 роках до н. е. був префектом Риму. Під час каденції разом з колегою Гаєм Кловієм карбував золоті ауреї з іменем Гая Юлія Цезаря.

У 44 році до н. е. знову призначений проконсулом Трансальпійської Галії. У цей період заснував міста Августа Рауріка (сучасне м. Аугст) у 44 році до н. е. (поблизу сучасного Базеля, Швейцарія) та Лугдун у 43 році до н. е. (сучасний Ліон, Франція). Змусив гальського вождя Аттамоса (або Апамоса) карбувати на своїх бронзових монетах ім'я Луція Мунація Планка.

З початком боротьби республіканців з Марком Антонієм, Планк прийняв сторону сенату, підтримував гарні стосунки з Марком Тулієм Цицероном, з яким підтримував тривале листування. Згодом допоміг розбити Марка Антонія у Цизальпійській Галії. У 42 році до н. е. став консулом разом з Марком Емілієм Лепідом.

Втім незабаром підтримав Марка Антонія. Завдяки цьому у 40 році до н. е. стає намісником провінції Азії. У 36 році до н. е. передав цю провінцію Лабієну.

З 35 до 33 році обіймав посаду проконсула Сирії. На цій посаді допомагав у війні римлян проти Парфії, а також карбував золоті та срібні монети з ім'ям Марка Антонія. У 34 році до н. е. брав участь у вірменському поході. Після цього походу Мунацій разом з Антонієм перебував в Александрії Єгипетській. Незрозуміла політика Антонія змусила переглянути ставлення до того й перейти у 32 році до н. е. на бік Октавіана Августа.

Після перемоги та повернення Октавіана до Риму 16 січня 27 року до н. е. запропонував присвоїти Октавіану титул «Август», що й було прийнято сенатом.

У 22 році став цензором разом з Павлом Еміліїм Лепідом. Під час своєї каденції розпочав спорудження Храму Сатурна у Римі, який було завершено у 20 році до н. е..

Помер у 15 році до н. е. у Гаеті (Кампанія, Італія).

Дружина (ім'я невідоме)

Діти:

• Луцій Мунацій Планк, консул 13 року

• Rudolf Hanslik: Munatius 30). // Paulys Realencyclopädie der classischen Altertumswissenschaft (RE). Band XVI,1, Stuttgart 1933, Sp. 545—551. (нім.)
• William Smith, ed., Dictionary of Greek and Roman Biography and Mythology (Londinii: Taylor & Walton, 1844—1849. Vol. 1, 2, 3) vol. 3 p. 382 ff. (англ.)

1. ↑ ^{а б в} Digital Prosopography of the Roman Republic
   d:Track:Q100166489
2. ↑ ^{а б} Thomas Robert Shannon Broughton The Magistrates of the Roman Republic — Society for Classical Studies, 1951. — ISBN 0-89130-812-1, 0-89130-811-3
   d:Track:Q31350139d:Track:Q980809d:Track:Q466021