Платонівський рікПлатонівський рік, Великий рік, Світовий рік[1] — період прецесії осі обертання Землі. Платонівський рік дорівнює за різними даними від 25 700 до 25 800 календарних років. Походження назвиНазва походить від імені давньогрецького філософа Платона. У своєму діалозі Тімей він пише зокрема про те, що планети після дуже довгого циклу знову повертаються на свою первинну позицію, завершуючи таким чином один світовий цикл. Щоправда, термін прецесія у Платона не вживається. Насправді Платон міг і не знати про прецесію, оскільки відкриття випередження рівнодення пов'язують з іменем Гіппарха Нікейського. Прямо пов'язав Великий рік (або Світовий рік) із періодом прецесії пізньоантичний автор Макробій. Платонівські місяціПлатонівський рік поділяють на 12 платонівських місяців[джерело?] (світових, великих місяців, або світових епох), або астрологічних ер кожен з яких становить приблизно 2150 років. Платонівські місяці носять імена за сузір'ями Зодіака. Коли взяти за основу сучасні межі сузір'їв, тоді екліптика проходитиме через 13 сузір'їв — 12 зодіакальних та сузір'я Змієносця (Ophiuchus). Окрім того сузір'я займають різновеликі відтинки на екліптиці, тому більш вірно поділяти по знакам зодіаку, які займають рівно 30 град. Якщо розглядати сузір'я як рівновеликі й взяти за основу тривалість Платонівського року 25 800 років, вийде така таблиця (місяці округлено на півстоліття)[джерело?].
— = до н. е. Платонівський рік у культуріПро Платонівський рік згадує Хорхе Луїс Борхес у своїй Книзі вигаданих істот (розділ «Птаха Фенікс»). Мотив Платонівського року зустрічається в одному з віршів Анатолія Дністрового «Кіно 1997 року». Текст вірша див. тут Примітки
Література і джерела
Посилання |
Portal di Ensiklopedia Dunia