Терези (сузір'я)

Терези
Терези
	Терези
Латинська назва	Libra
Род. відмінок	Librae
Скорочення	Lib
Пряме піднесення	15год хв
межі	від 14год 15хв до 15год 55хв
Схилення	-15° '
межі	від -29° 30' до 0° 00'
Площа	538 кв.град.(29)
Зорі	2 яскравіших від 3m; 27 яскравіших від 5,5m
Найяскравіша зоря	Бета Терезів 2,61m
Метеорні потоки	Травневі Лібріди
Суміжні сузір'я	Голова Змії; Діва; Гідра; Центавр; Вовк; Скорпіон; Змієносець;
	Спостерігається в широтах між +61° i −90°; Увечері найкраще спостерігати протягом квітня, травня
	Існує з античності. Запропоноване

Терези́ (лат. Libra) — зодіакальне сузір'я, що лежить між сузір'ями Скорпіона і Діви. Неозброєним оком в ньому можна виділити 83 зорі. Сонце знаходиться у сузір'ї Терезів з 31 жовтня по 22 листопада^[1].

Історія

Початково зорі цього сузір'я входили до складу Скорпіона. Як самостійне сузір'я в античній традиції оформилося досить пізно, близько II століття до н. е., хоча окремі згадування зустрічаються і раніше, наприклад, Арат Солійський пише про сузір'я в поемі «Явища і передбачення» (III ст. до н. е.). Однак, навіть в I столітті до нашої ери Вергілій пропонує створити на цьому місці нове сузір'я, присвячене імператору Августу, урізавши сузір'я Скорпіон.

У період оформлення сузір'я як самостійного для нього використовувалося назва «Клешні»: малися на увазі клешні сузір'я Скорпіон. У зазначений період відповідна група зір трактувалася іноді як астеризм, іноді — як сузір'я. Зокрема, на «Альмагесті» Птолемея сузір'я описано як окреме сузір'я «Клешні». При цьому для відповідного знака зодіаку застосовувалося назву «Терези», що ймовірно, мало Малоазійське походження. Ця назва стає загальновживаним щодо сузір'я приблизно в I столітті до н. е. Терези — єдине сузір'я зодіаку, що представляє неживий предмет. Дослідники вважають, що це пов'язано саме з пізнім формуванням сузір'я.

На думку деяких авторів^[2] на початку сузір'я являло вівтар; потім його зображували як вівтар, лампу, але зазвичай як ваги, затиснуті в лещатах Скорпіона або з клешнями Скорпіона, що лежать на шальках терезів; пізніше клішні «відпустили здобич» і укоротилися. Досі зірки α і β Терезів називають Південною та Північною клешнями.

У Стародавньому Єгипті три найяскравіші зорі Терезів (α, β і σ Терезів) утворювали сузір'я, яке розглядалося як човен.^[3] Терези — сузір'я, про яке не згадують ні Євдокс, ні Аратус. Терези згадують Мането (III ст. до н. е.) і Гемін (I ст. до н. е.), а Птолемей включив його до своїх 48 астеризмів. Птолемей каталогізував 17 зірок, Тихо Браге — 10, а Йоганн Гевелій — 20.^[4] Сузір'ям воно стало лише в Стародавньому Римі, коли почало зображати терези, які тримала Астрея, богиня правосуддя, що асоціювалася з Дівою в грецькій міфології.

Зорі

Найяскравіші зірки в сузір'ї утворюють прямокутник:

α Терезів, Зубен ель Генубі («Південна клешня») — подвійна зоря з блиском компонентів 5,15^m, 2,75^m
β Терезів, Зубен ель Шемалі, («Північна клешня»);
γ Терезів, Зубен ель Акраб («Клешня скорпіона»);
δ Терезів — затемнена змінна зоря, змінює блиск від 4,8 до 6,0 зоряної величини з періодом 2,3 доби;
σ Терезів, напівправильна змінна зоря.

Значущі об'єкти:

Gliese 581, червоний карлик з чотирма планетами, одна з них — (Gliese 581d) знаходиться в зоні життя цієї зорі та належить до класу Суперземля. На цій планеті може існувати вода в рідкому стані, а значить і життя в тій формі, в якій це розуміють вчені Землі. Це зробило планету об'єктом для пильного вивчення. 9 жовтня 2008 до зорі Глізе 581 d було відправлено радіопослання AMFE^[en], а 28 серпня 2009 — радіопослання HFE.

Див. також

Примітки

↑ Constellations of the zodiac. Архів оригіналу за 8 листопада 2012. Процитовано 20 лютого 2011.
↑ В. Г. Сурдин, Созвездие Весы [Архівовано 5 грудня 2010 у Wayback Machine.]
↑ Priskin, Gyula. The Astral Myth of Osiris: the Decans of Taurus and Libra. ENiM 9 (2016), 79-111. Процитовано 22 вересня 2016.
↑ Ця стаття включає текст з публікації, яка тепер перебуває в суспільному надбанні:
Chisholm, Hugh, ред. (1911). Libra. // Encyclopædia Britannica (англ.) (вид. 11-те). Cambridge University Press.

Література

Терези // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 476. — ISBN 966-613-263-X.