Родін Олександр Леонідович

Олександр Леонідович Родін
біл. Аляксандр Леанідавіч Родзін
Народився2 січня 1975(1975-01-02) (50 років)
Піддобрянка, Марковицька сільська рада, Гомельський район, Гомельська область, Білоруська Радянська Соціалістична Республіка, СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Україна Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністькомпозитор, піаніст, художник Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materЧернігівське музичне училище імені Левка Ревуцького, Одеська консерваторія
ЧленствоНаціональна спілка композиторів України Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
IMDbID 14959519 Редагувати інформацію у Вікіданих

Олександр Леонідович Родін (біл. Аляксандр Леанідавіч Родзін; нар. 2 січня 1975, Піддобрянка, нині Білорусь) — український композитор, піаніст, художник. Член Національної спілки композиторів України (2005)[1][2][3]. Заслужений діяч мистецтв України (2024).

Життєпис

Олександр Родін народився 2 січня 1975 року в селі Піддобрянці (нині Білорусь)[1][2][4].

1994 року закінчив Чернігівське музичне училище ім. Л. Ревуцького по класу фортепіано, 2001 року закінчив Одеську державну консерваторію ім. А. Нежданової по класу фортепіано[1][2].

Живе та працює у Києві[2].

Доробок

Перший композиторський досвід отримав під час навчання в музичному училищі в Чернігові[5]. Композицію опанував сам, однак, попри це, він вирізняється серед українських композиторів тим, що його твори регулярно виконуються на сценічних майданчиках як України, так і за її межами. Створює музику в різноманітних жанрах, включаючи симфонічні твори, хорові композиції, камерну та інструментальну музику, а також балети та опери[1][2]. Твори виконуються в Канаді, Японії, США та Європі. Став першим серед українських композиторів, чиї роботи увійшли до репертуарів європейських театрів[6].

Стиль Олександра Родіна можна назвати неоакадемічним. Він поєднує класичні правила академічної музики із сучасними музичними елементами XXI століття. У його творах переплітаються чиста гармонія з дисонансом, ліричні епізоди з драматичними, наспівність з елементами випадковості, а також риси імпресіонізму та експресіонізму[1][2].

Серед важливих творів[1][2]:

Нагороди

  • Заслужений діяч мистецтв України (7 листопада 2024) — за вагомий особистий внесок у розвиток національної культури і мистецтва, вагомі творчі здобутки та високу професійну майстерність[23];
  • Всеукраїнська мистецька премія імені Миколи Леонтовича в номінації «Професійні композитори» (2024)[24];
  • Двічі лауреат міжнародних конкурсів композиторів (Франція)[5];
  • Лауреат премій театральних фестивалів за кращу музику до драматичних вистав[5];
  • Стипендіат Київського міського голови «За особистий внесок у розвиток міста, високі досягнення у суспільному житті»[5].

Примітки

  1. а б в г д е ж Alexander Rodin. Latvian National Opera.
  2. а б в г д е ж Любов Кияновська, Тереса Мазепа, Наталія Сиротинська. Олександр Родін. Біографія. Ukrainian Live Classic.
  3. Родін Олександр Леонідович. НСКУ.
  4. а б в Валентина Самченко (12 вересня 2022). Олександр Родін, композитор і автор лібрето опери «Катерина». Укрінформ.
  5. а б в г д Лариса Тарасенко (31 січня 2014). Як і з чого народжується музика?. День.
  6. Анастасія Стрельцова-Ніколенко, Ольга Шукова (26 квітня 2025). В Одесі презентували аудіовізуальний проєкт «Осяяння душі» митця Олександра Родіна. Суспільне Одеса.
  7. Ксенія Білаш (20 вересня 2022). Прем'єра «Катерини» в Одеській опері. Фоторепортаж. Лівий берег.
  8. Тарас Здоровило (29 листопада 2022). Національні опери України здобули нагороду на International Opera Awards. Україна молода.
    Ілона Якимюк (29 листопада 2022). Одеський оперний театр здобув нагороду на International Opera Awards. Суспільне Одеса.
  9. Опера «Катерина» Одеського національного академічного театру опери та балету. Комітет з Національної премії України імені Тараса Шевченка. 2024.
  10. Тетяна Поліщук (23 листопада 2017). «Маніфест неупокорення самому фактові смерті». День.
  11. Оркестр INSO-Львів публікує записи українських композиторів. Львівська національна філармонія. 1 вересня 2024.
  12. Вікторія Антошевська (26 лютого 2025). «Кожен точно почує щось своє». Zaxid.net.
  13. Про час, гідний симфоній. День. 11 грудня 2015.
  14. Макаренко О. І. «Missa Luminosa» Олександра Родіна: оновлення жанру меси // Слобожанські мистецькі студії. — 2024. — № 1. — C. 70—73.
  15. Вероніка Зінченко-Гоцуляк (19 вересня 2024). Прем'єри музики Олександра Родіна звучать у США, Канаді та Україні. Україна молода.
  16. Боднар Б. Феномен театру Київ модерн балет як явище авторського стилю хореографії // Актуальні питання гуманітарних наук. — 2024 — Вип. 76, Т. 1. — С. 56—59.
  17. Anna Azarova (4 березня 2020). The Dark Side of White: Enter Viy. What's On Kyiv.
  18. Viy. The Nights of Horror. Latvian National Opera.
  19. Афоніна О. C. Балет «Аладдін» композитора Олександра Родіна // Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв : наук. журнал. — 2022. — № 4. — С. 61–66.
  20. Ukrainian Ballet on European Stage: Full House in Lithuania. Kyiv Post. 2 листопада 2022.
  21. Кондратюк Д. О. Балети Олександра Родіна у репертуарі «Київ модерн-балету»: культурологічна оптика // Культурологічний альманах. — 2024. — № 2 (10). — С. 408—415.
  22. Катерина Сліпченко (15 квітня 2025). У Львівській опері відбулась прем'єра вистави «Соляріс». Zaxid.net.
    Репертуар подій Прем'єра «Соляріс». Львівський національний академічний театр опери та балету імені Соломії Крушельницької.
    Віталій Портников (4 травня 2025). Соляріс. Збруч.
  23. Указ Президента України від 7 листопада 2024 року № 752/2024 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Всеукраїнського дня працівників культури та майстрів народного мистецтва»
  24. На Вінниччині оголосили лауреатів премії Леонтовича. Укрінформ. 13 грудня 2024.

Посилання

Зовнішні відеофайли
Опера «Катерина» — за мотивами поеми Тараса Шевченка на YouTube, Радіо Культура, 13 січня 2023 р.
Alexander Rodin — Opera «Kateryna» (запис опери) на YouTube, 26 лютого 2024 р.
Prefix: a b c d e f g h i j k l m n o p q r s t u v w x y z 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Portal di Ensiklopedia Dunia

Kembali kehalaman sebelumnya