Стівен Кінг
Сті́вен Е́двін Кінг (також іноді Кінґ, англ. Stephen Edwin King; нар. 21 вересня 1947, Портленд, Мен, США) — американський письменник, автор понад 200 творів, серед яких понад 50 бестселерів у стилях жахи (англ. horror), фентезі, трилер, містика. Його називають «Королем жаху», зізвучно з прізвищем майстра, писав ще під псевдонімом Річард Бахман (англ. Richard Bachman). Було продано більш ніж 350 млн примірників його романів та збірок оповідань. На основі його історій знято низку фільмів, а також намальовані комікси. Нагороджений медаллю «За особливий внесок в американську літературу». 2003 року Національний фонд книг нагородив його медаллю за видатний внесок в американську літературу. Також отримав нагороди за внесок у літературу протягом всієї кар'єри, такі як премії «За внесок у світове Фентезі» (2004), був нагороджений Канадською асоціацією книгарів (2007) і отримав премію Grand Master від Товариства письменників детективного жанру Америки (2007). ЖиттєписРанні рокиБув єдиною дитиною своїх батьків, які усиновили його брата Девіда за два роки до народження Стівена. У 1949 році батько вийшов по цигарки і не повернувся.[6]. Стівен зростав у бідності, писати почав у сім років, здобув певний досвід роботи журналістом. Після закінчення навчання в коледжі Lisbon Falls High School замислювався над тим, чи не піти йому на війну у В'єтнам, але військові забракували Кінга через велику кількість хвороб. У 1965 році в журналі «Комікс ревю» (англ. Comics Review) було опубліковано його оповідання «Я був підлітком, який розкрадає могили» (англ. I Was a Teenager Grave Robber). Прихід славиБудинок Стівена Кінга ![]() ![]() З 1966 до 1970 року навчався в Університеті Мену (англ. University of Maine) в Ороно. 2 січня 1971 року Стівен Кінг одружився з Табітою Спрюс, з якою познайомився ще в університеті. Того ж року він почав викладати в Хемденській академії, отримуючи $6 400 на рік. Його дружина допомогла почати Кінгу його письменницьку діяльність. Стівен Кінг викинув у кошик для сміття три сторінки списаного тексту. Табіта прочитала зачин (із нього потім постав один із романів Кінга — «Керрі») і змусила чоловіка дописати книжку. А в березні 1973 року цей роман придбало видавництво «Даблдей», тоді Кінг отримав 2,5 тис. доларів, що навіть для тих часів було невеликою сумою. Проте, з часом, за продажі авторських прав роман приніс Кінгу близько 400 тисяч доларів, половина з яких відійшла видавництву. З цієї книги і починається слава Кінга. Проблеми з алкоголемНевдовзі після виходу першої книги письменник з родиною перебирається на південь штату Мен до хворої матері. У цей же час починає роботу над книгою «Друге пришестя», що пізніше була перейменована як «Доля Єрусалиму» і перед самим виходом була остаточно названа як «Доля Салему» (англ. Salem’s Lot — опублікована в 1975 році). Мати Кінга померла до виходу книги в 1974 році від раку матки. Крім того прихід слави, грошей спричинили в письменника проблеми з алкоголем. На ступінь його алкогольної залежності вказує той факт, що при виголошенні прощальної промови на похороні своєї матері він був п'яний[7]. З 1974 до початку 1990-х років Кінг безпробудно пиячив і вживав наркотики. Водночас він також писав книги. На початку 1990-х років завдяки дружині, друзям та терапії Стівену Кінгу вдалося подолати потяг до алкоголю та наркотиків. Автомобільна аварія19 червня 1999 року близько 16:30 на узбіччі дороги № 7 містечка Ловел, штату Мен, під час щоденної прогулянки Кінга збив автомобіль. Письменник зазнав тяжких травм. Інцидент трапився через неуважність Кінга та водія мінівена. Кінг ішов і читав книжку, а водій втратив пильність, тому що відволікся від керування через собаку на задньому сидінні. Відповідно до свідчень очевидців, Кінга було збито ззаду, причому водій рухався з не надто великою швидкістю. Після автокатастрофи він довгий час перебував під спостереженням лікарів і не міг повноцінно працювати. Через деякий час Кінг навіть оголосив, що припинить письменницьку діяльність відразу після завершення роботи над епопеєю «Темна Вежа». Проте з моменту цієї заяви, опублікованої в 2002 році, вийшли ще багато творів автора: «Уболівальник» (2004), «Хлопець з Колорадо» (2005), «Зона покриття» (2006), «Історія Лізі» (2006) та інші[8]. Він описав в епопеї «Темна вежа» цю аварію. Нагороди та відзнакиУ 2003 році Стівен Кінг став лауреатом найвищої премії США в області літератури — медалі «За особливий внесок в американську літературу». АктивізмУ 2016 році разом з іншими американськими письменниками підписав петицію проти Дональда Трампа як найбільш ймовірного претендента на посаду президента США[10]. У 2018 році закликав звільнити з полону режисера Олега Сенцова[11][12]. У 2024 році заступився за співачку Тейлор Свіфт, яка отримала хейт від Трампа і Ілона Маска, за те що підтримала кандидатку від Демократичної партії Камалу Гаріс. [13] Підтримка УкраїниУ 2022 році, після початку повномасштабного російського вторгнення в Україну, неодноразово висловлював свою підтримку Україні[14], зокрема повідомив, що не продовжуватиме книжкових контрактів із Росією[15][16]. У 2022—2023 роках на своїй сторінці в соціальній мережі Твіттер зробив серію публікацій, у яких критикував росіян і закликав вивести війська з території України[17][18][19]. Також неодноразово публікував повідомлення з побажаннями миру Україні[20], з'являвся на публіці в одязі із зображенням державних символів України[21]. Річард БахманРічард Бахман (англ. Richard Bachman) — творчий псевдонім Стівена Кінга, під яким він написав романи «Лють» 1977, «Довга прогулянка» 1979, «Дорожні роботи» 1981, «Людина, що біжить» 1982, «Той, що худне» 1984, «Регулятори» 1996 та «Блейз» 2007. Наведені твори, за зізнанням самого автора, відрізняються особливою жорстокістю та психологічним навантаженням. Крім псевдоніму, Кінг навіть вигадав для Річарда Бахмана біографію. Темна ВежаСтівен Кінг називає своїм маґнум опусом серію з семи романів Темна Вежа, написані ним між 1970 і 2012 роками[22]. Серія поєднує багато жанрів, включаючи фентезі, наукову фантастику, жахи і елементи вестерну. Романи описують пригоди групи стрільців дорогою до темної вежі — містичного місця, яке утримує всі світи від руйнування і хаосу. Окрім цих семи книг персонажі з Темної вежі трапляються в інших творах автора. Після завершення серії на світ почали з'являтися комікси передісторії, відеогра «Дискордія», та зняли фільм. Бібліографія
Серія романів «Темна вежа»
Збірки
Екранізації творівЗначна частина творів Кінга покладено в основу багатьох фільмів та телесеріалів (дивіться шаблон по екранізації в кінці статті). СпівпрацяСтівен Кінг є фанатом рок-гурту AC/DC, який зробив саундтрек до його фільму «Максимальне прискорення» (1986). Стівен Кінг грав на гітарі в рок-гурті Rock Bottom Remainders з іншими відомими письменниками, як-от Дейв Баррі, Емі Тан та іншими. Кінг порівнював свій гурт з книгою, яка не продається добре і різко впала в ціні для забезпечення швидкого продажу. Їхній девіз «Ми граємо музику, а Metallica пише романи». Переклади українською
ВиноскиПримітки
Додаткова література
ПосиланняВікіцитати містять висловлювання від або про: Стівен Кінг Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category:Stephen King |
Portal di Ensiklopedia Dunia