Єврейський календар
Євре́йський календа́р — традиційний календар євреїв, що належить до місячно-сонячних, тобто кількість календарних днів його місяців визначається згідно з часом обертання Місяця, що дорівнює 29 дням 12 годинам 44 хвилинам і 2,8 секунди, тоді як тривалість року враховує період повного обертання Землі навколо сонця. РікРахунок років у єврейському літочисленні ведеться від створення світу.
МісяцьІзраїльський народ вів відлік часу за місяцем, і кожний молодий місяць був початком нового календарного місяця. Тому тривалість одних місяців була 29 днів, інших — 30 днів, а в році було 12 місяців:
Через те, що рік за місяцем відставав від року за сонцем на 11 днів, євреї кожного третього року додавали 13-й місяць (у 30 днів) і називали його Ве-адар, Адар-II або Адар-додатковий. В юдаїзмі календар відіграє вкрай важливу роль, визначаючи часові границі постів і свят. Кожний ритуальний період розраховується аж до хвилини. Порушення цих границь веде до опоганення законів Тори, покаранням за недотримання яких у часи існування Єрусалимського Храму була смерть. Місяць єврейського календаря за тривалістю дорівнює 29-30 дням. Високосний рік має на один місяць більше — 13 місяців. Новий рік починається у вересні. Сучасний єврейський календар починається з місяця Тішрі. ТижденьТижневий цикл (івр. שבוע) складається із семи днів, що відповідає кількості днів створення світу. Назви днів тижня — прості номери від одного до шести. Шабат — сьомий день тижня. Дні тижня:
ДобаДоба (вечір-ранок-день-надвечір'я) у єврейському календарі починається увечері. Обґрунтування знаходиться у Книзі Буття: «.. І був вечір і був ранок — день перший.»[1]. З історії творення виходить також і те, що кожен день також має і надвечір'я (івр. ערב — Erev). У світі прийнято ділити добу на 24 рівні частини — години. У кожній годині 60 хвилин, а кожна хвилина має 60 секунд. Тому кожна година абсолютно дорівнює будь-якій іншій годині. Денний час влітку може бути довшим, ніж вночі, а взимку — навпаки[2]. Єврейський календар влаштований інакше. У ньому теж доба триває 24 години, але години не є рівними. Вони діляться на дві групи: денні і нічні. День завжди триває 12 годин, стільки ж триває ніч. І виявляється, що в довге літо денна година може тривати 72 хвилини, тоді як взимку година може бути всього 48 хвилин[2]. Поділ доби на години в єврейському календарі буває двох видів: шаот зманійот «тимчасові години» і шаот шавот «постійні години». Шаот зманійот становить 1/12 світлового дня (від сходу до заходу сонця) і 1/12 ночі. Шаот Шавот — 1/24 дня[2]. Години діляться на хелеки, кожен з яких становить 1/1080 години. Також виокремлюється хвилина (на івриті — дака́), 1/60 години, хелек, дорівнює 1/18 хвилини (тобто 1 хелек дорівнює 31/3 секунди) і регаїм (1/76 хелека, що дорівнює 44 мілісекундам). Шаот шавот та їх похідні використовуються для астрономічних і календарних розрахунків[2]. Свята і пости
Оскільки свято Песах відзначається 15-го нісана[3][4][5], який вважається місяцем весни, то для гармонізації місячного року з сонячним роком у єврейському календарі прийнятий цикл з 19 років (малий цикл), в якому 7 років є високосними роками. Числа високосних років у 19-річному циклі: 3, 6, 8, 11, 14, 17, 19.
ПоходженняЗа своїм походженням теперішній календар є найпізнішою версією юдейського календаря і не використовувався у Храмі за часів Христа. У своєму Додатку 3 до Історії єврейського народу за часів Ісуса Христа (History of the Jewish People in the Age of Jesus Christ (Vol. 1, р. 587)) Шурер стверджує, що єврейські імена мають ассирійсько-вавилонське походження; їх аккадіанськими еквівалентами є: ни-са-ан-ну, а-а-ру, сф-ма-ну, ду-у-зу і т. д., звертаючись при цьому до роботи Лендсбургера (Materialen zum Sumerischen Lexicon V (1957), с. 25-26 і далі за текстом): "Найдавнішим послідовним юдейським списком усіх місяців є Мегіллат Тааніт. Він складений в I — на початку II сторіччя н. е. і був процитований в Мішні, складеній близько II сторіччя. З пізніших авторів заслуговує на увагу лише маловідомий християнин Йосиф, який у своєму Гипомнестікумі (PG cvi, col. 33) має: Нісан, Еяр, Еїоуан, Тамоуз, "Аб, ‘Елоул, ‘Осрі (читайте Тісрі), Марсабан, Часелей, Тебет, Еабат, ‘Адар [Nesan, Eiar, Eiouan, Thamouz, «Ab, ‘Eloul, ‘Osri (read Thisri), Marsaban, Chaseleu, Tebeth, Eabath, ‘Adar]». Після наведення назв єврейських місяців, Шурер каже: «Єврейські місяці завжди були тим, що і місяці всіх цивілізованих народів, а саме — вони вимірювалися місячними циклами. Оскільки астрономічна тривалість місяця є 29 дні, 12 годин, 44′, 3″, місяці, що складаються з 29 днів, повинні регулярно чергуватися з місяцями, що складаються з 30 днів. Але 12 місячних місяців становлять тільки 354 дні, 8 годин, 48′ 38″, тоді як сонячний рік охоплює 365 днів, 5 годин, 48′ 48″. Різниця між місячним роком, що складається з 12 місяців і сумою днів сонячного року, таким чином, становить 10 днів 21 годин. Щоб компенсувати цю різницю кожний третій рік і іноді — кожний другий треба додавати ще один місяць. Цього закону дотримувалися на самому початку, тобто 3 рази в кожні 8 років додавалося по одному місяцю (в цей період різниця становила 87 днів). 4-річні Грецькі ігри також будувалася на цьому 8-річному циклі (‘октаетерісі'), 4-річний цикл отримувався простим розділенням 8-річного». Примітки
Література
Посилання
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
