Бенгальський календар
Бенгальський календар (бенг. বঙ্গাব্দ) — сонячний календар, що використовується у Бангладеш та деяких східних штатах Індії (Західний Бенгал, Ассам, Трипура). ОписПочаток року припадає на 14 квітня у Бангладеш і 15 квітня в Індії, цього дня святкується початок нового року. Від звичайного григоріанського календаря бенгальський «відстає» на 593—594 роки. Тобто 2017 рік н. е. дорівнює 1423 року за бенгальським календарем. Виникнення календаря пов'язують зі стародавнім царем Шашанкою, який правив бенгальським царством близько 590—625 років. Однак остаточно календар сформувався 1585 року за могольського падишаха Акбара Великого[1]. Бенгальський календар розділений на шість сезонів, у кожному з яких по два місяці.
Бенгальський тиждень складається з семи днів, назви яким надані на честь небесних об'єктів:
Завершенням одного дня і початком наступного вважається схід Сонця. 1966 року бенгальський календар зазнав реформування з боку спеціальної комісії при Академії Бангла. Основне нововведення стосувалось включення додаткового дня щочотири роки відповідно до традиції високосних років за григоріанським календарем. Це мало б допомогти уникнути проблеми накопичення зайвих хвилин внаслідок неповної рівності тривалості сонячної (24 години) й зоряної (23 години 56 хвилин 4 секунди) діб. 1987 року Бангладеш офіційно почав користуватись оновленим календарем. Однак Західний Бенгал від такої ідеї відмовився. Примітки
Джерела
|
Portal di Ensiklopedia Dunia