У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою:
Янів .
Іва́но-Франко́ве (до 1946 року Янів ) — селище Яворівського району Львівської області України, на південному заході Розточчя . Назване на честь Івана Франка .
Розташоване за 22 км на захід від Львова .
Історія
Колись на місці Янова було село Деревач, потім його назва змінилася на Залісся, ця назва згадується в документах від 1370 року. Документи зберегли і дату утворення Янівського ставу , який відіграв не останню роль у пізніші часи. 1407 року король Володислав II Ягайло видав Васькові Мошенцю право на вилов риби поблизу села Мальчиці , за що Васько мав своїм коштом влаштувати у Заліссі став та запустити туди рибу. Відомо також, що 1428 року Мошенець фундував у Заліссі костел.
1611 року король Польщі Сигізмунд III Ваза грамотою дозволив шляхтичу Янові Световському (Свошовському) гербу Абданк — писарю руських земель (чи львівському земському писарю, державцю села Залісся[ 2] ) — за його бойові заслуги заснувати місто. 15 листопада того ж року місто отримало від короля Магдебурзьке право . Мечислав Орлович вказує датою заснування міста 1644 рік[ 3] .
Ульріх фон Вердум писав у своєму щоденнику від 3 грудня 1670 р.: «Янів колись був гарним містечком, але татари дощенту його спустошили. Є тут 10 чи 12 поганих хат і 3 дерев'яних костелики знову тут відбудовані. Місто знаходиться над озером, яке разом з іншими озерами староства дає в рік 1200 талерів приходу».
1673 року під час підготовки до походу проти турків і татар для звільнення Бучача , Кам'янця-Подільського , Хотина під Яновом розташовувався табір коронного війська.
За часів Королівства Польського місто було центром Янівського негродового староства, до якого входили 11 навколишніх сіл,[ 3] зокрема, Залісся , Поріччя , Страдч , Ставки , Бірки , Тична (нова осада), Сухолісся , Великополе , Карачинів , Вороців .[ 2]
У 1867—1940 роках Янів входив до Городецького повіту . З 1895 року відкрито залізничний рух зі Львова.
1 квітня 1929 року село Залісся було приєднане до міста Янова[ 4] .
27 березня 1934 року Янів поновив статус міста[ 5] .
У 1940 –1941 та 1944 –1962 роках було центром Янівського (Івано-Франківського) району .
В 1998 році було завершено будівництво монументального храму Святого Рівноапостолого князя Володимира, що став головною домінантою селища. Проект споруди розробив відомий львівський архітектор Роман Сивенький . З того часу вона служить потребам православної громади Івано-Франкового, нині ПЦУ[ 6] .
Населення
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року [ 7] :
Архітектурні пам'ятки
Костел був фундований 1614 року Яном Свошовським та його другою[ 8] дружиною Ельжбетою Жечицькою.
У місті було три синагоги (дві дерев'яні згоріли, мурована використовувалася як кінотеатр).
Музей художніх ремесел Яворівщини
Костел Святої Трійці
Церква Вознесіння Господнього
Церква Зіслання Святого Духа
Освіта
Діє Художнє професійно-технічне училище № 14 .
Культура
У селищі розташований Музей природи Розточчя .
Військовий меморіал
Відомі люди
Народилися
Майєр Айдельгайт — математик, 1943 року замордований нацистами.
Гаврилюк Лариса Олексіївна ( 1953) — український історик , дослідниця історії науки і техніки, краєзнавець .
Зенон Когут — український вчений у Канаді, директор Канадського інституту українських студій [ 9]
Мациєвська Тетяна Володимирівна (2001—2022) — сержант (посмертно) Збройних сил України, учасниця російсько-української війни.
Неборак Віктор Володимирович ( 1961) — український поет , прозаїк , літературознавець , перекладач , есеїст .
Сафроненко Юрій Юрійович (1979—2022) — український військовик , старший сержант Збройних Сил України , учасник російсько-української війни .
Сойка Богдан-Борис Петрович (1938—2018) — український художник.
Пов'язані з містечком
о. Коновалець Орест Михайлович (1854-18.5.1931, Страдч) — стрийко провідника ОУН Євгена Коновальця , парох у Страдчі , виконував обов'язки пароха у Янові (1924-31)[ 10]
Бабійчук Іван Антонович — майстер художньої деревообробки, різьбяр, художник, заслужений майстер народної творчості України, працює в художньому училищі.
Іван Ковалишин — війт Великої Вишеньки , обраний 1866 року послом до Галицького сойму (від IV курії, округ Городок — Янів) після о. Лева Трещаківського [ 11] .
Констанція княжна Чорторийська (бл. 1696—27.10.1759[ 12] ) — дружина Станіслава Цьолека , мати короля Станіслава Августа Понятовського , померла у Мальчицях , була похована в костелі Янова.[ 13]
Свєшніков Ігор Кирилович (1915—1995) — археолог , доктор історичних наук, дослідник поля Берестецької битви 1651 року та літописного Звенигорода . Похований у селищі.
Янівські старости
Галерея
Пам'ятники
Погруддя Тарасу Шевченку
Погруддя Івану Франку
Пам'ятник Січовим стрільцям
Військовий меморіал
Меморіал «Борцям за волю України»
Меморіал на австрійському військовому цвинтарі
Примітки
↑ http://db.ukrcensus.gov.ua/PXWEB2007/ukr/publ_new1/2022/zb_Сhuselnist.pdf
↑ а б Janów 1)… — S. 424.
↑ а б Orłowicz M . Ilustrowany przewodnik po Lwowie… — S. 247.
↑ Rady Ministrów z dnia 27 marca 1929 r. o zmianie granic miasta Janowa w powiecie Gródek Jagielloński, województwie lwowskiem. [недоступне посилання з травня 2019 ] (пол.)
↑ Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 27 marca 1934 r. o podniesieniu niektórych miasteczek w województwie lwowskiem do rzędu miast, objętych ustawą gminną z 1889 r. [Архівовано 17 вересня 2017 у Wayback Machine .] (пол.)
↑ Предстоятель Київського Патріархату освятив росписи храму рівноапостольного князя Володимира у смт. Івано-Франкове Львівської області . Архів оригіналу за 9 жовтня 2016. Процитовано 8 жовтня 2016 .
↑ Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
↑ Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… [недоступне посилання ] — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1743. — T. 4. — S. 255. (пол.)
↑ Kohut, Zenon in the Internet Encyclopedia of Ukraine [Архівовано 21 вересня 2016 у Wayback Machine .] (англ.)
↑ Dmytro Blazejowskyj Historical Šematism of the Archeparchy of L'viv (1832—1944). — Kyiv: Publishing house «KM Akademia», 2004. — 570 s. — P. 205—206. — ISBN 966-518-225-0 . (англ.)
↑ Чорновол І. 199 депутатів Галицького Сейму // Серія «Львівська сотня». — Львів: «Тріада плюс», 2010. — 228 с., іл. — С. 103—105.
↑ Czartoryscy (02) [Архівовано 10 березня 2014 у Wayback Machine .] (пол.)
↑ Orłowicz M . Ilustrowany przewodnik po Lwowie… — S. 247—248.
↑ Stojańce // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego . — Warszawa : Druk «Wieku», 1890. — Т. XI. — S. 353. (пол.) — S. 353. (пол.)
↑ Boniecki A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich . — Warszawa : Warszawskie Towarzystwo Akcyjne Artystyczno-Wydawnicze, 1902. — Cz. 1. — t. 5. — S. 317. (пол.)
↑ Jabłonowscy (01) [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine .] (пол.)
Джерела та література
Посилання