Інститут ядерних досліджень НАН України
Інститут ядерних досліджень НАН України — дослідницька установа, створена в 1970 році, як Інститут ядерних досліджень АН Української РСР на базі відділення ядерної фізики Інституту фізики АН Української РСР. Складається з 17 наукових та науково-технічних відділів. В інституті проводяться фундаментальні та прикладні дослідження в галузі ядерної фізики низьких та середніх енергій, ядерної енергетики та ядерних технологій, фізики твердого тіла, фізики плазми, радіоекології . БазаЕкспериментальну базу інституту становлять унікальні для України ядерно-фізичні установки: дослідницький ядерний реактор ВВР-М[1] (введений в дію 12 лютого 1960 року) р.; був першим ядерним реактором на території Української РСР), «гарячі камери» для роботи з радіоактивними матеріалами високої активності, циклотрони У-240 та У-120, тандем-генератор (електронний прискорювач) ЄДП-10К. Основні напрями діяльностіОсновні напрямки фундаментальних та прикладних робіт ІЯД охоплюють ядерну фізику, атомну енергетику, фізику твердого тіла та радіаційну фізику, фізику плазми, радіоекологію та радіобіологію. Програма досліджень інституту проводиться у 17 наукових та науково-технічних відділах, у яких працює близько 460 працівників, у тому числі 290 науковців, серед яких чотири члени-кореспонденти НАН України, 36 докторів та 100 кандидатів наук. Після аварії на Чорнобильській АЕС співробітники ІЯД були серед перших, хто взяв активну участь у боротьбі з її наслідками. Ними було встановлено рівень радіоактивного забруднення довкілля у різних регіонах України. Вони розробили та виготовили численні пристрої та установки з контролю за міграцією радіонуклідів у навколишньому середовищі та контролю стану паливовмісних мас об'єкта «Укриття», що значною мірою сприяло пом'якшенню наслідків Чорнобильської катастрофи.[2] В ІЯД виконуються поточні регламентні роботи з визначення ресурсу конструкційних матеріалів діючих енергетичних реакторів за замовленнями АЕС України; проводяться дослідження з виявлення впливу радіаційних навантажень на фізичні властивості конструкційних матеріалів ядерних реакторів, завдяки чому Україна позбулася залежності від російських проєктних інститутів у процедурах продовження ресурсу діючих атомних енергоблоків з реакторами типу ВВЕР[3]. Інститут видає журнал "Ядерна фізика та енергетика". Науковці
Директори
Примітки
Література
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia