Інститут ядерних досліджень НАН України

Інститут ядерних досліджень НАН України
	Основні дані
Засновано	1970
Країна	Україна
Тип	науково-дослідний інститут
Материнська; організація	НАНУ
Вебсторінка	kinr.kiev.ua
	Інститут ядерних досліджень НАН України у Вікісховищі

Інститут ядерних досліджень НАН України — дослідницька установа, створена в 1970 році, як Інститут ядерних досліджень АН Української РСР на базі відділення ядерної фізики Інституту фізики АН Української РСР.

Складається з 17 наукових та науково-технічних відділів.

В інституті проводяться фундаментальні та прикладні дослідження в галузі ядерної фізики низьких та середніх енергій, ядерної енергетики та ядерних технологій, фізики твердого тіла, фізики плазми, радіоекології .

База

Експериментальну базу інституту становлять унікальні для України ядерно-фізичні установки: дослідницький ядерний реактор ВВР-М^[1] (введений в дію 12 лютого 1960 року) р.; був першим ядерним реактором на території Української РСР), «гарячі камери» для роботи з радіоактивними матеріалами високої активності, циклотрони У-240 та У-120, тандем-генератор (електронний прискорювач) ЄДП-10К.

Основні напрями діяльності

Основні напрямки фундаментальних та прикладних робіт ІЯД охоплюють ядерну фізику, атомну енергетику, фізику твердого тіла та радіаційну фізику, фізику плазми, радіоекологію та радіобіологію. Програма досліджень інституту проводиться у 17 наукових та науково-технічних відділах, у яких працює близько 460 працівників, у тому числі 290 науковців, серед яких чотири члени-кореспонденти НАН України, 36 докторів та 100 кандидатів наук.

Після аварії на Чорнобильській АЕС співробітники ІЯД були серед перших, хто взяв активну участь у боротьбі з її наслідками. Ними було встановлено рівень радіоактивного забруднення довкілля у різних регіонах України. Вони розробили та виготовили численні пристрої та установки з контролю за міграцією радіонуклідів у навколишньому середовищі та контролю стану паливовмісних мас об'єкта «Укриття», що значною мірою сприяло пом'якшенню наслідків Чорнобильської катастрофи.^[2]

В ІЯД виконуються поточні регламентні роботи з визначення ресурсу конструкційних матеріалів діючих енергетичних реакторів за замовленнями АЕС України; проводяться дослідження з виявлення впливу радіаційних навантажень на фізичні властивості конструкційних матеріалів ядерних реакторів, завдяки чому Україна позбулася залежності від російських проєктних інститутів у процедурах продовження ресурсу діючих атомних енергоблоків з реакторами типу ВВЕР^[3].

Інститут видає журнал "Ядерна фізика та енергетика".

Науковці

Азаров Сергій Іванович — завідувач відділу радіаційної та загальної безпеки (1992—2016).
Войтер Анатолій Петрович — завідувач відділу ядерної електроніки та засобів автоматизації (1996—2016), завідувач лабораторії ядерної електроніки та інформаційних технологій (з 2016), заступник директора з наукової роботи (з 2011).
Гомоннай Олександр Васильович — завідувач сектору відділу наукового приладобудування та радіаційних випробовувань матеріалів і конструкцій Спеціального конструкторсько-технологічного бюро з експериментальним виробництвом (1984—1992)
Даневич Федір Анатолійович — завідувач відділу фізики лептонів (2005—2022), в.о. головного наукового співробітника (з 2022).
Денисов Віталій Юрійович — завідувач відділу структури ядра (з 2023), академік НАН України.
Здесенко Юрій Георгійович — завідувач відділу фізики лептонів (1986—2004).
Карасьов Володимир Сергійович — завідувач відділу радіаційного матеріалознавства (1977—1993).
Кобичев Владислав Валерійович — завідувач відділу фізики лептонів (з 2022).
Пінчук Людмила Борисівна — провідна наукова співробітниця лабораторії радіаційно-гігієнічних оцінок (1987—2005).
Понкратенко Олег Анатолійович — завідувач відділу фізики важких іонів (з 2016).
Пугач Валерій Михайлович — завідувач відділу фізики високих енергій (з 2006).
Струтинський Вілен Митрофанович —завідувач відділу теорії ядра (1970-1992)
Сугаков Володимир Йосипович — завідувач відділу теоретичної фізики (1979—2023), головний науковий співробітник.
Третяк Володимир Ілліч - провідний науковий співробітник відділу фізики лептонів (працює у відділі з 1982), відповідальний редактор журналу "Ядерна фізика та енергетика" (з 2015).

Директори

Пасічник Митрофан Васильович (1970—1972)
Линьов Олександр Федорович (в. о.; 1972—1973)
Німець Олег Федорович (1974—1983)
Вишневський Іван Миколайович (1983—2015)
Слісенко Василь Іванович (2015—т. ч.)

Примітки

↑ Управління Цивільного Захисту. Ядерний реактор в центрі Києва: безпека. Архів оригіналу за 27 грудня 2021. Процитовано 10 липня 2017.
↑ УЧАСТЬ НАУКОВЦІВ НАН УКРАЇНИ В ЛІКВІДАЦІЇ НАСЛІДКІВ АВАРІЇ НА ЧАЕС. www.old.nas.gov.ua (укр.). Процитовано 16 липня 2025.
↑ Інститут ядерних досліджень НАН України. www.kinr.kiev.ua. Процитовано 11 серпня 2023.

Література

Ядерных исследований институт АН УССР // Киев: энциклопедический справочник / под ред. А. В. Кудрицкого. — К. : Главная редакция Украинской Советской Энциклопедии, 1982.