Грінберг Христина Григорівна

рос. Христина Григорьевна Гринберг
Дружина керівника УСРР
	1921
Попередник	Молотова Поліна Семенівна
Наступник	Мануїльська Єлізавета Миколаївна
Народилася	19 листопада 1857; Миколаїв
Померла	1942; Москва, СРСР
Відома як	революціонерка, політична діячка
Країна	Російська імперія; Російська СФРР; СРСР
Політична партія	Народна воля
У шлюбі з	Кон Фелікс Якович
Діти	Elena Feliksovna Usievičd і Alexander Kond
Релігія	юдаїзм
	Медіафайли у Вікісховищі

Христи́на Григо́рівна Грінберг Кон (19 листопада 1857 — 1942) — українська революціонерка, народниця, учасниця «Народної волі».

Біографія

Народилася 12 грудня 1894 року в Миколаєві сім'ї заможного купця.

У 1875—1877 рр. — разом з кузиною Морейніс-Муратова Фані Абрамівною, потайки від батьків, займається самоосвітою під керівництвом сестер Ф. М. і В. Н. Левандовських (маючи намір підготуватися до іспиту за курс гімназії).

У 1876 — знайомиться через сестер Левандовських з Савелієм Златопольським і С. Віттенберг, а через останніх з діячами південних революційних гуртків.

Літом 1876 — одночасно з Ф. Морейніс вчиться близько трьох місяців шевському ремеслу в майстерні ІЗР-Гобета в Миколаєві.

З 1877 — січень 1878 — їде з Морейніс в Одесу, де знайомиться з Іваном Ковальським і організованим ним революційним гуртком; працює в шевській майстерні, але незабаром звільнена, оскільки в розмовах з робітниками тлумачила про свободу і давала їм читати «підозрілі» книги; побоюючись гонінь, перейшла на нелегальне становище.

24 липня 1878 — в день оголошення смертного вироку І. Ковальському бере участь у демонстрації.

У 1878—1879 рр. — веде пропаганду серед робітників, поширюючи нелегальну літературу.

У 1880 — примикає до «Народної волі».

З квітня 1882 — бере участь в роботі динамітної майстерні «Народної волі», організованої Грачевським Михайлом на Василівському острові в Петербурзі в квартирі Прібильової-Корби Ганни Павлівни і Прібильова Олександра Васильовича.

5 червня 1882 — заарештована.

З 28 березня по 5 квітня 1883 р. тривало Особливе засідання Урядового Сенату на процесі 17 народовольців, яким Христина Грінберг засуджена до заслання на 15 років^[1]. У 1892 році одружилася з польським революціонером Ф. Коном.

У 1904 повернулася в Україну. У 1906 емігрувала за кордон. Після Лютневої революції 1917-го працювала в Росії.

Померла у 1942 році в Москві.