Антоненко Михайло Омелькович

Михайло Антоненко
Михайло Антоненко;
Прапорщик; Хорунжий ; (в еміграції сотник)
Загальна інформація
Народження	8 листопада 1898; м. Київ
Смерть	27 серпня 1993 (94 роки); м. Ранвіль, Франція
Військова служба
Вид ЗС	ОУН
Війни / битви	Українсько-радянська війна

Михайло Антоненко (8 листопада 1898, м. Київ — 27 серпня 1993^[1], Ранвіль, Франція) — учасник I-го Конгресу Українських Націоналістів, провідник ОУН у Франції.

Життєпис

Народився 8 листопада 1898 року в Києві.^[2]

Добровільно вступив у 10-й запасний полк у липні 1916 року. Після навчання воював в 44-му Камчатському полку. Закінчив 2-гу Житомирську школу прапорщиків.

Із лютого до вересня 1919 року займав посаду начальника кулеметної сотні «Запоріжської Січі» під командуванням Юхима Божка. Згодом начальник кулеметної команди панцерника «Вірний син України».

Протягом листопада 1919 - квітня 1920 року перебував у польському полоні. Після звільнення був старшиною кулеметної сотні 47-го Стрілецького куреня 6-ї дивізії Армії УНР.^[3]

Після 1920 року присвоєно звання сотник.^[4]

На еміграції постійно проживав у Франції. Працював хіміком у французькій компанії в Парижі.

Був учасником I-го Конгресу Українських Націоналістів 1929 року у Відні, представляв осередок Леґії українських націоналістів в Парижі. Працював під час Конгресу в організаційній комісії.

Активіст осередку товариства «Просвіта» у Франції, член Української Громади. З 1929 року провідник ОУН у Франції.

Постійний активіст Українського Національного Союзу у Франції.

Помер 27 серпня 1993 року в муніципалітеті Ранвіль. Похований на цвинтарі Сен-Женев'єв-де-Буа під Парижем.