Блудов Дмитро Миколайович

Блудов Дмитро Миколайович
Блудов Дмитро Миколайович
	; на літографії 1865 р.
Народився	5 (16) квітня 1785; Владимирська губернія
Помер	19 лютого (2 березня) 1864 (78 років); Санкт-Петербург
Поховання	Тихвінське кладовищеd
Підданство	Російська імперія
Діяльність	мовознавець
Членство	Російська академія наук і Society of Serbian Lettersd
Титул	граф[d]
Посада	член Державної ради Російської імперії[d]
Батько	Микола Якович Блудов
Мати	Катерина Єрмолаївна Тишина (1754—1807)
У шлюбі з	Anna Shcherbatovad
Діти	Антоніна, Лідія, Андрій, Вадим
Автограф
Нагороди
	; ; Медіафайли у Вікісховищі ;

Блудов Дмитро Миколайович (рос. Дми́трий Никола́евич Блу́дов; нар. 5 (16) квітня 1785(17850416), Романово — 19 лютого (2 березня) 1864, м. Санкт-Петербург) — російський літератор і державний діяч, міністр внутрішніх справ (1832—1838), голова Другого відділення Імператорської канцелярії (1839—1861), голова Державної ради Російської імперії (з 1862) і Комітету міністрів (з 1861). Дійсний таємний радник (з 1839). Граф від 1842 року. Член Російської академії (1831). З 1855 року очолював Петербурзьку академію наук.

Життєпис

Походив з пересічного дворянського роду Блудових. Народився в селі Романово Шуйського повіту Володимирської губернії, в батьківському маєтку Романово. Рано втративши батька, виховувався матір'ю Катериною Єрмолаївною, донькою статського радника Єрмолая Васильовича Тишина. Переїхавши з нею до Москви, в 1800 році вступив на службу в архів закордонних справ, де познайомився з братами Тургенєвими, Дашковим і Вігелєм. У своїх записках останній не шкодує добрих слів по відношенню до Блудову, надавати йому згодом протекцію.

Завдяки заступництву дружини фельдмаршала Каменського молодий Блудов перейшов на дипломатичну службу в іноземну колегію й переїхав до Петербурга. Як двоюрідний брат В. О. Озерова і двоюрідний племінник Г. Р. Державіна він був прийнятий столичними літераторами. Разом із Жуковським^[4] перебував у лавах молодих письменників, які під прапором Карамзіна боролися зброєю іронії проти крайнощів школи Шишкова.

Рано вступивши на дипломатичне терені, Блудов обмежував свою участь в літературі тісними зв'язками з молодими письменниками карамзинського кола, які нерідко зверталися до нього за порадами. У 1815 році Блудов, Дашков і ще кілька людей організували товариство «Арзамас», де Блудову було присвоєно жартівливе ім'я «Кассандра». Після смерті Карамзіна готував до друку останній, незакінчений том «Історія держави Російської»^[5]. Відомо, що незадовго перед своєю смертю історіограф вказав імператору Миколі на Блудова як на людину консервативного і разом з тим освіченого, тобто гідного зайняти місце у вищій державній адміністрації

Родина

Дружина: Ганна Андріївна Щербатова (1777—1848).

Діти:

Антоніна Дмитрівна (1813—1891) — фрейліна, автор «Записок» зі спогадами про Пушкіна.
Лідія Дмитрівна (1815—1882) — фрейліна, у шлюбі з 1837 р. за Єгором Івановичем Шевич (1808—1849), сином І. Є. Шевич.
Андрій Дмитрович (1817—1886) — дипломат, обіймав посаду посла в Швеції, потім в Бельгії.
Вадим Дмитрович (1819—1902).