Братство колишніх вояків 1-ї Української дивізії Української національної армії
Братство колишніх вояків 1-ї Української дивізії Української національної армії — комбатантська організація колишніх вояків 1-ї Української дивізії (Дивізія «Галичина»). Чисельність Братство становила близько 1000 осіб у 1950, 1400 — у 1980. Історія і мета створенняБратство створене 1949 року в Новому Ульмі (Баварія, Західна Німеччина) з метою «підтримування військових традицій», допомоги військовим інвалідам та ін.[1] Головна управа спочатку містилася в Мюнхені, а наприкінці 1950-х перенесена до Нью-Йорка, у середині 1960-х — до Торонто.[1] СтруктураБратство має крайові організації та місцеві станиці в Німеччині, Канаді, США, Арґентині, Австралії. Братство співпрацює з окремою британською організацією — Об'єднанням колишніх вояків українців у Великій Британії. КерівникиГоловами братства були
МедіаВ 1950—1974 Братство видавало у Мюнхені журнал «Вісті», всього вийшло (140 випусків), нині у співпраці з Об'єднанням бувших вояків українців Америки видає двомісячник «Вісті комбатанта». В УкраїніВ 1992 утворене Галицьке братство колишніх вояків 1-ої Української дивізії Галичина Української національної армії, згодом утворені станиці братства у Львові, Тернополі, Івано-Франківську і Дрогобичі. 1991 поблизу села Ясенів Бродівського району Львівської області зусиллями студентів Львівського університету відкрито пам'ятник-обеліск українським воякам дивізії «Галичина». Через місяць пам'ятник зруйнували вандали (пам'ятник відновлений 2008 року)[3]. У 1994 — року відкрито цвинтар вояків СС Галичина в селі Ляцьке-Червоне, на якому перепоховали останки 250 полеглих воїнів дивізії. Примітки
Джерела
|
||||||||||||||||||
.svg){kind=small}
Portal di Ensiklopedia Dunia
