Будівля 5-ї міської чоловічої гімназії

Будівля 5-ї міської чоловічої гімназії
Країна	Україна
Розташування	Одеса
46°28′08″ пн. ш. 30°44′40″ сх. д. / 46.468888888889° пн. ш. 30.744444444444° сх. д. / 46.468888888889; 30.744444444444
Засновано	1 липня 1874
Закрито	1918
Будівля 5-ї міської чоловічої гімназії у Вікісховищі

П'ята Одеська гімназія — середній навчальний заклад у Російській імперії, розташований в Одесі, відкритий 3 липня 1874 року.

П'ята Одеська гімназія була відкрита 3 липня 1874 року і мала 8 основних та 1 підготовчий клас, на 1914 рік у гімназії навчалося 334 гімназисти^[1].

Будівля гімназії побудована в 1898 році для 2-ї одеської прогімназії за проєктом архітекторів Миколи Костянтиновича Толвінського та Демосфена Єгоровича Мазірова^[2]. Наступного року прогімназія була перетворена на гімназію^[3]. До переїзду у цей будинок 5-та гімназія розташовувалась на Пушкінській вулиці, 18. З 1908 по 1909 роки у 5-й гімназії було влаштовано Олексіївську домову церкву. 1909 року священником її був Гаврило Платонович Шиманський^[2]. За спогадами Валентина Катаєва, який навчався у гімназії з 1905 по 1914 рр., але не закінчив її:

Гимназия наша до сих пор считалась далеко не из лучших; она помещалась на бедной Новорыбной улице и частью окон выходила на Куликово поле и на вокзал, и в ней получали образование главным образом дети железнодорожников — конторских служащих, иногда даже обер-кондукторов или контролеров, что у некоторых вызывало презрительную улыбку и пожимание плечами

— Валентин Катаев

23 лютого 1918 року на базі гімназії було відкрито Одеський сільськогосподарський інститут.

На 1914 р.^[1] ДСС Феодосій Олексійович Владичин (директор із 1883 р.)

• Полковник Володимир Вікторович Цитович (викладач гімнастики)
• ДСС Василь Васильович Овсянніков (викладач законів)
• СС Віктор Юрійович Кінгі (викладач російської мови)
• СС Яків Михайлович Лісовський (викладач математики)
• СС Роланд Християнович Бауман (викладач французької мови)
• КС Ігор Володимирович Балабуха (викладач математики)
• КС Володимир Степанович Фоменко (викладач давніх мов)
• КС Борис Тимофійович Акацатов (викладач фізики та географії)
• КС Олексій Миколайович Лагутинський (викладач історії)

• Ваксман Зельман Абрахам (1888—1973), лауреат Нобелівської премії 1952 року в галузі фізіології та медицини, командор ордена Почесного легіону Французької республіки^[4]
• Володимир Євгенович Жаботинський^[5]
• Борис Степанович Житков
• Ілля Арнольдович Ільф
• Валентин Петрович Катаєв (1905—1914, не закінчив)^[6]
• Євген Петрович Катаєв (1911—1919)^[6]
• Лев Рудольфович Коган (1903, із відзнакою)^[7]
• Олександр Володимирович Козачинський (1911—1917, не закінчив)^[8]
• Сергій Костянтинович Панкеєв (1898—1905, закінчив із відзнакою)
• Стойко Микола Михайлович (1903—1912)^[9]
• Корній Іванович Чуковський (з 1899, не закінчив)^[10]