Білоножко Віталій Васильович
Віта́лій Васи́льович Білоно́жко (11 червня 1953, с. Слобода, Буринський район, Сумська область, УРСР, СРСР — 9 січня 2024, Київ, Україна[1]) — український співак, естрадний виконавець; Народний артист України (1995); засновник та організатор періодичного Міжнародного фестивалю родинної творчості «Мелодія двох сердець». З життя і творчостіНародився 11 червня 1953 року в селі Слобода Буринського району на Сумщині. Закінчив загальноосвітню середню школу та музичну семирічну школу за класом акордеона. Брав активну участь у художній самодіяльності району та області. Навчався в Сумському музичному училищі на диригентсько-хоровому факультеті, по закінченні якого працював у Чернігівській філармонії, служив в армії — у Київському військовому окрузі в десантних військах, під час служби в армії Віталій Білоножко був учасником Ансамблю пісні й танцю Київського військового округу. Продовжив навчання в Київській консерваторії за класом вокалу в народного артиста УРСР Костянтина Огнєвого. Одночасно працював солістом Київського театру естради на Подолі. Від 1981 року працював солістом Держтелерадіо України. Брав участь у Днях культури України у 25 країнах світу, зокрема у США, Канаді, Китаї, Великій Британії, Франції, Угорщині, Німеччині, Польщі, Чехословаччині, Японії, Сомалі та всіх республіках колишнього СРСР. Першими піснями, записаними Білоножком на радіо, стали твори Максима Дунаєвського «Всё пройдёт» і «Городские цветы». Згодом Білоножко знайшов собі постійних авторів — Олександра Злотника (пісні «Возвращайся сюда», «Там де двоє зустрічаються», «Затанцую тебя», «Кто ты такой?», «Тайфун по имени Катя», «Старая дача», «Чарівниця», «Шануймо любов») та Олександра Осадчого («Ти — земле моя», «Твоє ім'я», «А була любов», «Не лукав», «Боже, дай Україні волю»). У 1994 році фірма «НАК» випустила дві касети під спільною назвою «Ярмарок», через рік — «Яблуневий туман», на яких зібрані останні на той час записи Віталія Білоножка. Відтоді ж Віталій почав концертувати разом зі своєю дружиною Світланою, колишньою солісткою оперети та ексдикторкою телеканалу УТ-1[2][3]. Загалом Білоножко випустив шість компакт-дисків в Україні, США та Канаді, антологію власної творчості та 12 аудіокасет. У 1999 році, разом з дружиною, народною артисткою України Світланою Білоножко, став засновником регулярного Міжнародного фестивалю родинної творчості «Мелодія двох сердець»[4], одного з найпопулярніших у державі. ![]() У 2000-х роках виступав у концертних програмах, зокрема був сталим учасником благодійних акцій і гала-концертів, у тому числі на ТБ, опікувався фестивалем «Мелодія двох сердець», одночасно викладав на кафедрі естрадного співу в Київському національному університеті культури і мистецтв. Балотувався в народні депутати від партії «Сила і честь» на парламентських виборах 2019 року, № 22 у списку. Безпартійний[5]. Помер 9 січня 2024 року у віці 70 років у Києві[6]. Прощання зі співаком пройшло 12 січня в Національній філармонії України, а поховали його на центральній алеї Байкового кладовища (ділянка № 42а, 50°25′19.14″ пн. ш. 30°30′27.18″ сх. д. / 50.4219833° пн. ш. 30.5075500° сх. д.). Нагороди
Цікаві факти
Виноски
Джерела та посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia