У Вікіпедії є статті про інших людей із таким прізвищем:
Вавилов .
Вавилов Микола Іванович Мико́ла Вави́лов в 1933 році 1933 роціНародився 13 (25) листопада 1887 [ 1] [ 2] Москва Російська імперія [ 3] [ 2] Помер 26 січня 1943 (1943-01-26 ) [ 3] [ 4] […] (55 років) Саратов РРФСР СРСР [ 3] [ 2] голод [ 5] Поховання Воскресенське кладовище Саратова d Місце проживання Росія Країна Російська імперія Російська СФРР СРСР [ 6] Діяльність ботанік біолог мандрівник-дослідник генетик географ науково-педагогічний працівник агроном Alma mater Московська сільськогосподарська академія імені К. А. Тимірязєва 1910 [ 7] Московське комерційне училище d Галузь біологія , генетика Заклад Саратовський державний аграрний університет d [ 8] [ 9] ВАСГНІЛ [ 10] [ 11] ВАСГНІЛ [ 10] [ 11] Всесоюзне географічне товариство [ 10] Всеросійський інститут рослинництва d [ 12] [ 13] Інститут загальної генетики імені М. І. Вавилова РАН [ 14] S.I. Vavilov Institute for the History of Natural Science and Technology d [ 2] Вчене звання академік АН СРСР Науковий ступінь доктор біологічних наук Відомі учні Карпеченко Георгій Дмитрович , Левицький Григорій Андрійович , Євдокія Ніколаєнко , Рибін Володимир Олексійович Аспіранти, докторанти Семевський Борис Миколайович d Кузьмін Валентин Петрович Негруль Олександр Михайлович Членство Російська академія наук [ 7] Леопольдина ВУАН Російська академія наук [ 2] Лондонське королівське товариство Центральний виконавчий комітет СРСР Всеросійський центральний виконавчий комітет Королівське товариство Единбурга [ 2] Indian Academy of Sciences d [ 2] Лондонське Ліннеївське товариство [ 2] Відомий завдяки: ідентифікацію центрів походження культурних рослин, закон гомологічних рядів спадкової мінливості Рід Вавилови d Батько Вавилов Іван Ілліч d Брати, сестри Вавилов Сергій Іванович У шлюбі з Баруліна Олена Іванівна d [ 15] Діти Q129938425 ? [ 16] Нагороди Висловлювання Вавилов Микола Іванович у Вікісховищі
Мико́ла Іва́нович Вави́лов ( 13 (25) листопада 1887 (18871125 ) 26 січня 1943 ) — російський і радянський вчений -генетик , селекціонер , ботанік , хімік , географ , академік АН СРСР і АН УРСР [ 17]
Організатор та учасник ботаніко- агрономічних експедицій, що охопили більшість континентів (крім Австралії та Антарктиди), в ході яких виявив древні осередки формоутворення культурних рослин. Створив вчення про світові центри походження культурних рослин .
Обгрунтував вчення про імунітет рослин, відкрив закон гомологічних рядів у спадковій мінливості організмів. Зробив істотний внесок у розробку вчення про біологічний вид .
Під керівництвом Вавілова була створена найбільша у світі колекція насіння культурних рослин. Він заклав засади системи державних випробувань сортів польових культур. Сформулював принципи діяльності головного наукового центру країни з аграрних наук, створив мережу наукових установ у цій галузі.
Микола Вавилов народився в сім'ї багатого взуттєвого фабриканта, депутата Московської міської думи.
110 експедицій[ 18]
Вчення про імунітет рослин.
Вчення про центри походження культурних рослин.
Закон гомологічних рядів у спадковій мінливості.
Учення про вид як систему, внутрішньовидові таксономічні та еколого-географічні класифікації[ 19]
Вавилов М. І. Про походження культурного жита // Праці по прикладній ботаніці. 1917.Вавилов М. І. Закон гомологічних рядів в спадковій мінливості // Доповідь на III Всеросійському селекційному з'їзді в СаратовіВавилов М. І. До пізнання м'яких пшениць: (Систематично-географічний нарис) // Праця по прикладній ботаніці, генетиці і селекції.Вавилов М. І. Центри походження культурних рослин.Вавилов М. І. Географічна мінливість рослинВавилов М. І. Ліннеївський погляд як система // Праці по прикладній ботаніці, генетиці і селекції.Селекція як наука (1934).
Вавілов М. І. Закон гомологічних рядів у спадковій мінливості // Теоретичні основи селекції рослин[ 20] Вчення про походження культурних рослин після Дарвіна (1940 ).
Вавилов М. І. Пять континентів[ 21] Вавилов М. І. «Життя коротке, треба поспішати».
М. І. Вавилов був почесним членом:
Англійського товариства прикладної ботаніки
Іспанського товариства випробувачів природи
Американського ботанічного товариства
Садівничого товариства в Лондоні А також:
Членом Аргентинської академії
Членом-кореспондентом Шотландської академії наук
Членом-кореспондентом Німецької академії наук Академія Наук СРСР заснувала Премію (1965) і Золоту медаль імені Вавилова (1968).
У Саратові в 1969 році ім'ям Миколи Вавилова названа вулиця Вавилова. У 1997 році на початку вулиці Вавілова встановлений пам'ятник Миколі Вавилову.[ 22] 2862 Вавилов .
↑ а б Encyclopædia Britannica ↑ а б в г д е ж и Колчинский Э. И. Николай Иванович Вавилов (1887–1943) , Nikolay I. Vavilov (1887–1943) // Историко-биологические исследования — 2013. — Т. 5, вып. 3. — С. 85–89. — ISSN 2076-8176 ; 2500-1221 ↑ а б в Бахтеев Ф. Х. Большая советская энциклопедия : [в 30 т.] — 3-е изд. — Москва : Советская энциклопедия , 1971. — Т. 4 : Брасос — Веш. — С. 214–216. ↑ Bibliothèque nationale de France — 2011. ↑ Loskutov I. G. Vavilov and his institute : A history of the world collection of plant genetic resources in Russia — Rome : Bioversity International , 1999. — 188 p. ↑ Вавилов, Николай Иванович // Большая советская энциклопедия. Том 8. Буковые — Варле — 1927. — Т. 8. — С. 504. ↑ а б Манойленко К. В. Н.И. Вавилов и ботаники-физиологи: линии взаимодействия (к 130-летию со дня рождения) , N.I. Vavilov and the Botanists-Physiologists: Lines of Interactions (On the 130th Anniversary of his Birth) // Историко-биологические исследования — 2017. — Т. 9, вып. 4. — С. 86–95. — ISSN 2076-8176 ; 2500-1221 ↑ Турусов В. И., Дорохов Б. А. ВИР в истории Каменной Степи , The All-Union Institute of Plant Industry (VIR) in the history of Kamennaya Steppe // Историко-биологические исследования — 2020. — Т. 12, вып. 3. — С. 32–45. — ISSN 2076-8176 ; 2500-1221 — doi:10.24411/2076-8176-2020-13003 ↑ Миронова Н. П. Советский ученый Константин Алексеевич Моисеев (1904–1985): жизнь в науке (по документам Научного архива Коми НЦ УрО РАН) , The Soviet Scientist Konstantin Alekseevich Moiseev (1904–1985): Life in Science (On the Basis of the Scientific Archive of the Komi Scientific Center of the Ural Branch of the Russian Academy of Sciences Documents) // Историко-биологические исследования — 2018. — Т. 10, вып. 4. — С. 72–94. — ISSN 2076-8176 ; 2500-1221 — doi:10.24411/2076-8176-2018-11977 ↑ а б в Васильева Е. В. Последствия Августовской сессии ВАСХНИЛ для агробиологической науки на Дальнем Востоке , The consequences of the August Session of VASKhNIL (Lenin All-Union Academy of Agricultural Sciences) for agrobiology in the Russian Far East // Историко-биологические исследования — 2020. — Т. 12, вып. 1. — С. 61–84. — ISSN 2076-8176 ; 2500-1221 — doi:10.24411/2076-8176-2020-11002 ↑ а б Гончаров Н. П. Заметки к несостоявшемуся юбилею РАСХН (ВАСХНИЛ) , Notes Related to the Failed Anniversary of the Russian Academy of Agricultural Sciences (VASKhNIL) // Историко-биологические исследования — 2015. — Т. 7, вып. 3. — С. 58–78. — ISSN 2076-8176 ; 2500-1221 ↑ Tauger M. B. Павел Пантейлемонович Лукьяненко и Зелёная революция в Советском Союзе , Pavel Luk’ianenko and the Soviet Green Revolution // Историко-биологические исследования — 2015. — Т. 7, вып. 4. — С. 64–89. — ISSN 2076-8176 ; 2500-1221 ↑ Ганнибал Б. К. История одной визитки Н.И. Вавилова: к атрибуции музейного экспоната , The Story of a Visiting Card by N.I. Vavilov: Towards the Attribution of a Museum Exhibit // Историко-биологические исследования — 2024. — Т. 16, вып. 4. — С. 38–54. — ISSN 2076-8176 ; 2500-1221 ↑ Захаров-Гезехус И. А. Новая книга о соратниках Вавилова , New book about Vavilov’s entourage // Историко-биологические исследования — 2020. — Т. 12, вып. 3. — С. 119–122. — ISSN 2076-8176 ; 2500-1221 — doi:10.24411/2076-8176-2020-13010 ↑ Савинова Т. А. Фонд академика Н.И. Вавилова в Российском государственном архиве экономики , The Archival Fund of Academician N.I. Vavilov in the Russian State Archive of Economy // Историко-биологические исследования — 2016. — Т. 8, вып. 4. — С. 104–111. — ISSN 2076-8176 ; 2500-1221 ↑ Рыбакова Е. В. От фотосинтеза к хроматографии (к юбилею историка науки д.х.н. Е.М. Сенченковой) , From photosynthesis to chromatography (towards the anniversary of birth of E.M. Senchenkova, historian of science, Doctor of Chemical Sciences) // Историко-биологические исследования — 2021. — Т. 13, вып. 1. — С. 159–175. — ISSN 2076-8176 ; 2500-1221 — doi:10.24411/2076-8176-2021-11008 ↑ Новая Російська енциклопедія: у 12 т. / Редкол.: А. Д. Некіпелов, В. І. Данілов-Данільян і ін. — М.: ТОВ «Видавництво „Енциклопедія“» Т. 3 Бруней — Вінча, 2007. — 480 с.
↑ з 1923 по 1940 р. Н. І. Вавиловим і іншими співробітниками здійснено 180 експедицій, з них 40 — у 65 зарубіжні країни.
↑ Архівована копія . Архів оригіналу за 20 серпня 2011. Процитовано 7 вересня 2008 .{{cite web }}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання )↑ Архівована копія . Архів оригіналу за 11 січня 2012. Процитовано 7 вересня 2008 .{{cite web }}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання )↑ Книга автором не завершена, і частина рукопису втрачена
↑ Максімов Е. К. Ім'я твоєї вулиці. — Саратов: 2007. — 192 с.
Генеалогія та некрополістика
Література та бібліографія Наука Тематичні сайти Словники та енциклопедії Довідкові видання Нормативний контроль
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
