Ковалевський Олександр Онуфрійович

Олександр Онуфрійович Ковалевський
Народився	19 листопада 1840(1840-11-19)[1]  Варкаваd, Двинський повіт, Вітебська губернія, Російська імперія
Помер	22 листопада 1901(1901-11-22)[1] (61 рік)  Санкт-Петербург, Санкт-Петербурзька губернія, Російська імперія[2][1]
Поховання	Новодівочий цвинтар (Санкт-Петербург)
Місце проживання	Санкт-Петербург[3]
Країна	Російська імперія
Діяльність	зоолог, ембріолог, науково-педагогічний працівник, викладач університету
Alma mater	Петербурзький університет
Галузь	ембріологія, зоологія, еволюційна біологія
Заклад	Казанський університет, Київський університет, Одеський університет, Севастопольська біологічна станція
Науковий ступінь	доктор природничих наук
Відомі учні	Рейнгард Володимир Васильович Попов Микола Федорович
Аспіранти, докторанти	Сент-Ілер Костянтин Карловичd
Членство	Лондонське королівське товариство Російська академія наук[4] Французька академія наук Американська академія мистецтв і наук Нідерландська королівська академія наук Туринська академія наук[1]
Відомий завдяки:	Закон Ковалевського
Рід	Ковалевські
Брати, сестри	Ковалевський Володимир Онуфрійовичd
Діти	Vladimir Kovalevskyd Шевякова Лідія Олександрівнаd
Нагороди	іноземний член Лондонського королівського товариства[d] (10 грудня 1885) Q16688039? (1867) Q16688039? (1870)
Ковалевський Олександр Онуфрійович у Вікісховищі

Олекса́ндр Ону́фрійович Ковале́вський (7 (19) листопада 1840(18401119), Варкаваська волость, Вітебська губернія, Російська імперія — 9 (22) листопада 1901, Петербург, Російська імперія) — український та російський біолог і ембріолог.

Походженням із козацько-шляхецького роду Харківщини Ковалевських, започаткованого від XVII ст. козацьким сотником Семеном Ковалевським, що перейшов із с. Вільшани на Київщині й заснував село під тою ж назвою на Деркачівщині, поблизу Харкова. Син його, Василь (пом. 1682), був полковим обозним Харківського слобідського козацького полку ^{[5] [6]}.

Народився Олександр у Варкаваській волості Вітебської губернії, тепер Прейльського району Латвії.

Навчався в Петербурзькому університеті. Здобув ступінь магістра за дисертацію: «Історія розвитку ланцетника — Amphioxus lanceolatus», ступінь доктора за дисертацію: «Про розвиток Phoronis». Був професором зоології послідовно в Казанському, Київському та Новоросійському (нині — Одеський національний університет імені І. І. Мечникова) університетах.

У 1870–1873 роках здійснив поїздку з науковою метою до Червоного моря та до Алжиру.

У 1890 році після чергової закордонної екскурсії обраний ординарним академіком Імператорської академії наук.

З 1892 до 1901 року працював директором Севастопольської біостанції.

Своїми працями разом з Іллєю Мечниковим поклав початок еволюційній ембріології як науковій дисципліні, що ґрунтується на історичному принципі. Дослідження Ковалевського довели, що предками безчерепних були первинні безчерепні, які дали початок двом гілкам: представники однієї продовжували розвиватись як вільноплаваючі організми і з них виникли хребетні, а представники другої перейшли до придонного способу життя, та стали предками сучасних безчерепних.

Головний висновок з його досліджень полягав у тому, що загальний спосіб розвитку виявляють не представники одного якого-небудь класу, а всі групи тваринного царства — хребетні та безхребетні.

• Закон Ковалевського

• Перший директор Севастопольської біологічної станції. «Морська Держава»^{[недоступне посилання з квітня 2019]}
• Життя і наукова діяльність(рос.)

• Список вчених-ембріологів

Це незавершена стаття про біолога. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.