ВапуроВапуро (яп. ワープロローマ字, Ва̄пуро ро̄маджі) — це стиль латинізації японської мови, що був розроблений для введення Японської мови у текстові процесори Ва̄до пуросесса̄ (яп. ワードプロセッサー, часто скорочується до Вапуро) використовуючи розкладку QWERTY. Існує офіційна назва — ромаджі кана хенкан (яп. ローマ字仮名変換), дослівно «перетворення кани у латинські букви». Один із методів перетворення стандартизовано як JIS X 4063:2000 (метод перетворення латинських літер у кану для японського методу введення); однак у стандарті чітко зазначено, що він призначений як засіб введення, а не як система латинізації. [1] Вапуро наразі часто використовується як метод вводу на комп'ютерах загального призначення та в текстових процесорах. Латинізація у стилі Вапуро також часто використовується носіями мови у неформальних ситуаціях та фанатами аніме та Японської культури. Характерною ознакою цього є уникання складних в написанні макронів та циркумфлексів. Також можуть існувати деякі двозначності у написанні. Зустрічаються написання, що не виведуть бажаний символ кани, наприклад, неможливість відрізнити ず (правильне введення "zu") від づ (правильне введення "du") . Правописні умовностіНа практиці кожен виробник текстових процесорів та методів введення має свою версію Вапуро. Багато способів латинізації Гепберна, Кунрей і Ніхон-сікі є прийнятними, тому обидва si (Кунрей/Ніхон-сікі), і shi (Гепберн) перетворюються на し. Деякі способи, однак, відрізняються від стандартних латинізацій:
На відміну від Кунрей-сікі та системи Гепберна, стиль Вапуро базується на однозначному записі кани в латинської абетки. [1]Таким чином, Вапуро не відображає деяких відмінностей, які спостерігаються в розмовній японській мові, але яких немає у письмовій формі, наприклад, різниця між /oː/ (довгий голосний) і /oɯ/ (о+у). Наприклад, у стандартній японській мові комбінація кани おう може вимовлятися двома різними способами: як /oː/ означає «король» (王), [2] і як /oɯ/ означає «переслідувати» (追う). [3] Кунрей-сікі і система Гепберна записують їх по-різному як ô і ou, тому що перший є довгим голосним, а другий має о, після якого йде u, що є закінченням дієслова; однак стиль вапуро просто транскрибує кану та передає їх обидва як ou. Подібним чином частки з неправильним написанням wa (は), е (へ) і о (を) потрібно вводити як написано (ha, he та wo відповідно), а не як вимовляється (на відміну від Кунрей-сікі та Гепберна, в яких відбувається транскрипція вимови). Дивись такожСписок літератури
|
Portal di Ensiklopedia Dunia