Система Поліванова — система запису кирилицею фонем або знаків письма японської мови, розроблена російським мовознавцем Євгенієм Полівановим.
У радянські часи перекладні варіанти Системи Поліванова використовували в академічних виданнях в Україні.
Історія
Система транслітерації Євгенія Поліванова (1930) для російської мови. Розроблена 1917 року, переглянута 1930 року[1]. У часи Радянського союзу була офіційною системою в усіх радянських академічних виданнях. Після 1991 залишалася найуживанішою системою в Росії.
あ / ア а
|
い / イ и
|
う / ウ у
|
え / エ э
|
お / オ о
|
|
か / カ ка
|
き / キ ки
|
く / ク ку
|
け / ケ кэ
|
こ / コ ко
|
きゃ / キャ кя
|
きゅ / キュ кю
|
きょ / キョ кё
|
さ / サ са
|
し / シ си
|
す / ス су
|
せ / セ сэ
|
そ / ソ со
|
しゃ / シャ ся
|
しゅ / シュ сю
|
しょ / ショ сё
|
た / タ та
|
ち / チ ти
|
つ / ツ цу
|
て / テ тэ
|
と / ト то
|
ちゃ / チャ тя
|
ちゅ / チュ тю
|
ちょ / チョ тё
|
な / ナ на
|
に / ニ ни
|
ぬ / ヌ ну
|
ね / ネ нэ
|
の / ノ но
|
にゃ / ニャ ня
|
にゅ / ニュ ню
|
にょ / ニョ нё
|
は / ハ ха
|
ひ / ヒ хи
|
ふ / フ фу
|
へ / ヘ хэ
|
ほ / ホ хо
|
ひゃ / ヒャ хя
|
ひゅ / ヒュ хю
|
ひょ / ヒョ хё
|
ま / マ ма
|
み / ミ ми
|
む / ム му
|
め / メ мэ
|
も / モ мо
|
みゃ / ミャ мя
|
みゅ / ミュ мю
|
みょ / ミョ мё
|
や / ヤ я
|
|
ゆ / ユ ю
|
|
よ / ヨ ё
|
|
ら / ラ ра
|
り / リ ри
|
る / ル ру
|
れ / レ рэ
|
ろ / ロ ро
|
りゃ / リャ ря
|
りゅ / リュ рю
|
りょ / リョ рё
|
わ / ワ ва
|
|
を / ヲ о
|
|
ん / ン н
|
|
|
|
が / ガ га
|
ぎ / ギ ги
|
ぐ / グ гу
|
げ / ゲ гэ
|
ご / ゴ го
|
ぎゃ / ギャ гя
|
ぎゅ / ギュ гю
|
ぎょ / ギョ гё
|
ざ / ザ дза
|
じ / ジ дзи
|
ず / ズ дзу
|
ぜ / ゼ дзэ
|
ぞ / ゾ дзо
|
じゃ / ジャ дзя
|
じゅ / ジュ дзю
|
じょ / ジョ дзё
|
だ / ダ да
|
ぢ / ヂ дзи
|
づ / ヅ дзу
|
で / デ дэ
|
ど / ド до
|
ぢゃ / ヂャ дзя
|
ぢゅ / ヂュ дзю
|
ぢょ / ヂョ дзё
|
ば / バ ба
|
び / ビ би
|
ぶ / ブ бу
|
べ / ベ бэ
|
ぼ / ボ бо
|
びゃ / ビャ бя
|
びゅ / ビュ бю
|
びょ / ビョ бё
|
ぱ / パ па
|
ぴ / ピ пи
|
ぷ / プ пу
|
ぺ / ペ пэ
|
ぽ / ポ по
|
ぴゃ / ピャ пя
|
ぴゅ / ピュ пю
|
ぴょ / ピョ пё
|
1) は /ha/, へ /he/ записуються як ва, э, коли використовуються як граматичні частки (відмінкові суфікси):
- 母は国へ帰る хаха ва куни э каэру (мати повертається на вкраїну)[уточнити]
2) Після голосних い /і/ записується як й:
- 臭い ніой (запах)
3) Перед голосними знак ん /ɴ/ записується як нъ:
- 純一 Дзюнъити
- 真一 Синъити
4) Перед б, п, м знак ん /ɴ/ записується як м:
- 本間 Хомма
5) Подвоєння приголосного звуку, що позначається маленьким っ записується подвоєнням наступної літери. Винятком є сполучення っつ, що записуєтеся як тцу:
- 一般 иппан (звичайний)
- 四つ ётцу (чотири)
6) Узвичаєні японські слова записуються без змін
- 東京 Токио (а не Токё)
- 横浜 Йокогама (а не Йокохама)
- 円 иена (а не эн)
- 寿司 суши (а не суси)
- 芸者 гейша (а не гэйся)
Примітки
- ↑ Поливанов Е. Д., Плетнер О. В. Грамматика японского разговорного языка (Труды Моск. ин-та востоковедения им. Н. Н. Нариманова, XIV). — Москва: 1930. (рос.)
Джерела