Варусна деформація коліна

Ва́русна деформація (від лат. varus — «вигнутий дозовні») або О-подібна деформація (лат. genu varum — «вигнуте дозовні коліно») — один з видів деформації колінних або стегнових суглобів, при якій коліна розходяться в різні боки, стопи при цьому залишаються зімкнуті. Варусна деформація — це медіальна ангуляція (викривлення направлене до середньої лінії тіла) дистального сегменту кістки або суглоба. Зазвичай патологія стосується медіальних кутів обох кінцівок.

Розвиток патології пов'язаний із проблемами, що впливають на ріст кісткової тканини ніг. Це рахіт, проблеми зі скелетом, пухлини та інфекції. Незбалансований раціон та мала кількість поживних речовин виступають додатковим фактором, що впливає на утворення варусної деформації. Для нормального росту кісток та м'язів необхідні кальцій, фосфор і вітамін D. Перші ознаки деформації можна побачити уже в ранньому дитинстві.^[1]

Травми, переломи та деякі операції на кінцівках можуть призвести до набутої форми genu varum. Додатковий фактор ризику — професійна діяльність. Наприклад, патологія поширена серед жокеїв та футболістів.

Діти до 18 місяців мають фізіологічний genu varum, що вважається нормою. Якщо дитина сидить, її стопи знаходяться навпроти одна одної, то великогомілкова та стегнова кістки вигнуті назовні. Якщо ноги витягнути, між колінами видно просвіт.

Надалі будова поступово змінюється. У перший рік життя колінні суглоби поступово зближуються, кути нахилу стегнової кістки нахиляються вниз у напрямку до колінних суглобів. Великогомілкова кістка випрямляється, а стопи розвертаються донизу.

Окрім того, що змінюються кути нахилу, кістки міняють свою структуру. Із хрящової тканини вони перетворюються на кісткову. Окостеніння та зміна кутів готують тіло до ходьби, щоб воно могло витримати власну вагу у вертикальному положенні.

Рахіт — захворювання, що виникає внаслідок дефіциту вітаміну D та поганого засвоєння кальцію. Кальцій — основний компонент кісткової тканини. Без вітаміну D організм втрачає цей макроелемент. Коли виникає рахіт, кістки стають м'якими, ламкими та деформованими.

Частота поширеності рахіту сягає 65 % у різних регіонах світу^[2]. Він проявляється у дітей раннього віку та виступає однією з поширених причин розвитку варусної деформації.

Genu varum може зникати після корегування раціону харчування або потребує медичного втручання у важких випадках, коли порушена хода.

Хвороба Ерлахера-Блаунта характеризується варусною деформацією проксимального відділу великогомілкової кістки та внутрішньою торсією гомілки, що виникають внаслідок порушення функціонування медіальної частини проксимальної зони росту великогомілкової кістки.^[3]

Уражена кістка вигинається назовні, утворюючи О-подібну деформацію. Хвороба Блаунта поділяється на два типи: інфантильний та підлітковий. Перший діагностується на 2-3 році життя^[4]. Підлітковий тип розвивається, якщо вчасно не помітити інфантильний. Тоді можуть виникати ускладнення, а лікування стає важчим.

Вроджена аномалія розвитку суглобів^[5], що проявляється в деформації кінцівок. Варусна патологія — одна з них. Дисплазія має кілька ступенів. Важкими вважаються підвивих та вивих стегна. Проявляється патологія в тому, що голівка стегнової кістки не входить до вертлюжної западини^[6]. Тому порушується хода, постава та навантаження на ноги.

Стандартний протокол діагностики включає рентген обох кінцівок у положенні стоячи із правильною орієнтацією наколінників^[7].

При аналізі рентгену проводять оцінку кутових параметрів колінного суглоба на відповідність протоколу, запропонованому Д. Пейлі^[en], т. з. MAD-тест^[8] (Mechanical Axis Deviation — «відхилення механічної осі»). Це дозволяє виявити точну локалізацію та ступінь деформації.

Зазвичай лікування маленьких дітей до 3 з половиною років не потрібне. У цьому віці genu varum є фізіологічною особливістю. Проте варто спостерігати за деформацією. В деяких випадках лікарі призначають консервативне лікування, якщо genu varum прогресує.

Після 3,5 років потрібне лікування за допомогою операції^[9]. Якщо причиною патології стали рахіт або інші хвороби кісток, то в першу чергу лікують їх. В цей період не можна дозволяти дитині ставати на ноги.

Для пацієнтів старшого віку показана остеотомія — хірургічне втручання для корекції кісток та суглобів^[10]. Ортопедичні методи можуть лише зняти симптоми захворювання.

Якщо рахіт тривав довгий проміжок часу, деформацію важко виправити природним шляхом. Тоді призначають хірургічне втручання.

Початкові форми рахіту та перші стадії genu varum при ньому можна скорегувати вітаміном D і кальцієм в раціоні дитини. Одразу вводять високі дози вітаміну D3, поступово знижуючи їх. Залежно від тяжкості, добова доза згідно Наказу МОЗ України складає від 2000 до 5000 МО^[11]. Додатково призначають препарати кальцію, магнію, оротової кислоти, карнітину хлориду, АТФ, полівітаміни (E, гр. B, C).

ВОЗ рекомендує добавки вітаміну D для профілактики захворювання^[12].

Лікування лише оперативне. Виділяють два основні шляхи^[13]:

• Вплив на ріст кістки — операції зі стимуляції росту або блокування росту. Це робиться для досягнення симетрії кінцівок.
• Остеотомія із фіксацією кісткових фрагментів у потрібному положенні. Існують малоінвазивні методи втручання із мінімальними крововтратами та травмуванням.

Згідно із затвердженою настановою МОЗ^[14] ранній початок лікування виявляється одним з головних чинників успішної терапії. Якщо у дитини до 6 місяців спостерігається синдром Ортолані, рекомендують носити стремена Павліка та апарат Гневковського. Якщо немає позитивної динаміки через 2 тижні, призначають лейкопластирне витяжіння.

Хірургічне втручання для дітей з вродженим вивихом стегна показане при:

• неможливості виправити вивих закритим шляхом;
• первинному діагностування дисплазії після 1,5-2 років.

При втручанні відновлюють центрацію стегнової кістки у кульшовій западині.

Якщо фізіологічний Genu Varum зберігається з дитинства, він не впливає на здатність ходити. Проте може створювати психологічний дискомфорт та естетичні незручності. При великих кутах відхилення та порушенні ходи необхідне хірургічне лікування. В подальшому Genu Varum стає причиною раннього артрозу та артриту внаслідок високого навантаження на опорно-руховий апарат та ноги.

1. Fundamentals of Pediatric Orthopedics Lynn T. Staheli Lippincott Williams & Wilkins, 2008—306 стор.
2. Майданник В. Г. Рахит у детей: Современные аспекты — К., 2006 г. — 114 с. [Архівовано 9 лютого 2020 у Wayback Machine.]
3. Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису НЕМЕШ МИХАЙЛО МИХАЙЛОВИЧ УДК: 617.584:616-007.24:-616-089.23 ДИСЕРТАЦІЯ ДІАГНОСТИКА ТА ОРТОПЕДИЧНЕ ЛІКУВАННЯ ПАЦІЄНТІВ З ХВОРОБОЮ ЕРЛАХЕРА-БЛАУНТА 14.01.21 — травматологія та ортопедія 222 — медицина. М. М. Немеш [Архівовано 25 лютого 2022 у Wayback Machine.]
4. Прогрессирующая дисплазия тазобедренного сустава (ПДТС), Simeon A. Boyadjiev Boyd, MD, University of California, Davis. Last full review/revision February 2018 by Simeon A. Boyadjiev Boyd, MD [Архівовано 8 серпня 2020 у Wayback Machine.]  
5. International Hip Dysplasia Institute [Архівовано 4 липня 2020 у Wayback Machine.]
6. УДК 616.728-073.7-053.2(045) СЕРГЕЙ АЛЕКСАНДРОВИЧ ХМЫЗОВ, ЕЛЕНА ПЕТРОВНА ШАРМАЗАНОВА, НАТАЛЬЯ СЕРГЕЕВНА ЛЫСЕНКО, ДМИТРИЙ ВАЛЕРЬЕВИЧ ЕРШОВ. ДИФФЕРЕНЦИАЛЬНАЯ КЛИНИКО-РЕНТГЕНОЛОГИЧЕСКАЯ ДИАГНОСТИКА ВАРУСНОЙ ЭПИМЕТАФИЗАРНОЙ ДЕФОРМАЦИИ КОЛЕННОГО СУСТАВА У ДЕТЕЙ. Ukrainian Journal of Radiology. 2015. Vol. XXIII. pUB. 4 [Архівовано 24 вересня 2020 у Wayback Machine.]
7. Paley D. Principles of Deformity Correction / D. Paley. — Berlin: Springer, 2002. — 806 p.
8. Корекція варусного (О-образного) викривлення ніг [Архівовано 6 квітня 2020 у Wayback Machine.]
9. Векліч, Віталій Вікторович (1999). ЛЕЧЕНИЕ ДЕФЕКТОВ КОСТЕЙ МЕТОДИКАМИ УПРАВЛЯЕМОГО ЧРЕСКОСТНОГО ОСТЕОСИНТЕЗА В СВЕТЕ ПОНИМАНИЯ ПЕРЕЛОМОВ И ИХ ПОСЛЕДСТВИЙ КАК АНГИОТРАВМАТОЛОГИЧЕСКОЙ ПРОБЛЕМЫ [Архівовано 7 квітня 2020 у Wayback Machine.]
10. ПРОТОКОЛ ЛІКУВАННЯ ТА ПРОФІЛАКТИКИ РАХІТУ У ДІТЕЙ. ЗАТВЕРДЖЕНО наказом Міністерства охорони здоров'я України від 10 січня 2005 р. N 9. [Архівовано 14 липня 2020 у Wayback Machine.]
11. Меры вмешательства по профилактике алиментарного рахита у доношенных детей ВОЗ [Архівовано 9 жовтня 2018 у Wayback Machine.]
12. УДК 617.584:616-007.2:617-089.85 КОРЕКЦІЯ ВАРУСНОЇ ДЕФОРМАЦІЇ ГОМІЛКИ ПРИ ХВОРОБІ БЛАУНТА Кабацій М. С., Голюк Є. Л., Немеш М. М. ДУ «Інститут травматології та ортопедії НАМН України», м. Київ.
13. ДИСПЛАЗІЯ КУЛЬШОВИХ СУГЛОБІВ ТА ВРОДЖЕНИЙ ЗВИХ СТЕГНА У ДІТЕЙ КЛІНІЧНА НАСТАНОВА, ЗАСНОВАНА НА ДОКАЗАХ, 2016 рік. [Архівовано 22 травня 2022 у Wayback Machine.]