Ващенко Костянтин Олександрович
Костянти́н Олекса́ндрович Ва́щенко (нар. 24 жовтня 1972) — український державний службовець та науковець. Доктор політичних наук. Професор. Дійсний член (академік) Національної академії педагогічних наук України. Державний службовець 1-го рангу. Заслужений економіст України. ОсвітаЗакінчив Київський національний університет імені Тараса Шевченка за спеціальністю «Політологія», диплом з відзнакою (1995); Північно-Західну академію державної служби (м. Санкт-Петербург) за спеціальністю «Державне і муніципальне управління» (заочно, 1998). Державна служба25 лютого 1994 — прийняття присяги державного службовця. 1993–1994 — спеціаліст I категорії Міністерства у справах національностей та міграції. 1994–1996 — помічник-консультант народного депутата України Олександра Ємця. 1996–1998 — головний консультант апарату Ради національної безпеки і оборони. 1998–2001 — начальник відділу Юридичної міжнародної служби, помічник-консультант народного депутата України. 2001–2002 — начальник управління, заступник директора державного департаменту з питань молодіжної та сімейної політики Державного комітету у справах молоді, спорту і туризму. 2002–2003 — перший заступник голови Державного комітету у справах сім'ї та молоді — директор державного департаменту з питань молодіжної політики[1]. 2003–2007 — перший заступник голови Державного комітету з питань регуляторної політики та підприємництва[2]. 2007–2009 — голова Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва [3]. 2009–2010 — радник Прем'єр-міністра України[4]. 2010–2011 — заступник Міністра праці та соціальної політики. [5]. 2011–2014 — перший віце-президент Національної академії державного управління при Президентові України. 2014–2019 — голова Національного агентства України з питань державної служби [6][7]. 2019–2020 — державний секретар Міністерства фінансів. 2020–2022 — державний секретар Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій. Із січня 2022 по вересень 2023 обіймав посаду державного секретаря Міністерства оборони України. Державний службовець І рангу (2014) Наукова та науково-педагогічна діяльність1995–1998 — аспірант Київського національного університету імені Тараса Шевченка. 1999 — захистив дисертацію на тему «Політичні технології як чинник демократичного розвитку суспільства», здобувши науковий ступінь кандидата політичних наук за спеціальністю 23.00.02 — політичні інститути та процеси. 2000–2009 — старший науковий співробітник, провідний науковий співробітник Інституту вищої освіти НАПН України. 2009 — захистив дисертацію на тему «Теоретико-методологічні засади і засоби забезпечення політичного аналізу і прогнозування в сучасній Україні», здобувши науковий ступінь доктора політичних наук за спеціальністю 23.00.01 — теорія та історія політичної науки. 2010 — отримав вчене звання професора. 2009–2013 — завідувач кафедри політології та державного управління Національного педагогічного університету ім. М. П. Драгоманова. 2011–2014 — перший віце-президент Національної академії державного управління при Президентові України. 2015 –2021— Голова експертної ради з питань проведення експертизи дисертаційних робіт Міністерства освіти і науки з державного управління. 2022 –2023 — Голова експертної ради з питань проведення експертизи дисертаційних робіт Міністерства освіти і науки з філософських, політичних, соціологічних наук та державного управління. 2016 — обраний членом-кореспондентом Національної академії педагогічних наук України, відділення професійної освіти і освіти дорослих. З 2018 — професор кафедри державного управління Київського національного університету імені Тараса Шевченка. З вересня 2023 — головний науковий співробітник НДЦ "Інститут соціально-правових та політичних досліджень імені Олександра Яременка" Українського державного університету імені Михайла Драгоманова. 2025 — обраний дійсним членом (академіком) Національної академії педагогічних наук України, відділення професійної освіти і освіти дорослих. К.Ващенко є автором та співавтором 11 монографій, 15 підручників і навчальних посібників для студентів закладів вищої освіти, 7 понятійно-термінологічних словників і понад 40 навчально-методичних праць з політології, педагогіки і державного управління. Досліджує проблеми політичного аналізу та аналізу державної політики; реформування державного управління та державної служби; функціонування й розвитку системи професійної освіти України та її модернізації в умовах євроінтеграційних процесів; професійного розвитку державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування, впровадження кращих практик професійного навчання на державній службі, формування лідерів, які творять зміни, та компетентних посадовців; підготовки педагогічного персоналу до професійного навчання працівників органів державної влади та органів місцевого самоврядування, впровадження інновації у системі професійної освіти та освіти дорослих. Основні праці:
Громадська діяльність1992–1998 — член правління ВГО «Асоціація молодих українських політологів і політиків». 1997–2003 — голова ВГО «Народно-демократична ліга молоді». 2006–2011 — член правління ГО «Інститут підтримки регуляторної реформи». З 2024 — експерт Конфедерації роботодавців України.[8] РодинаОдружений, має сина. Батьки: Галина Василівна (1946—2007) — інженер-технолог. Працювала на Київському радіозаводі. Олександр Петрович (нар. 1946) — доктор технічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки. Працює в Державному університеті інформаційно-комунікаційних технологій. Захоплення: музика, інтелектуальні ігри, гірські лижі. Нагороди та відзнаки
Примітки
Джерела
Посилання
Декларація
|
||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
