Вулиця Кирила і Мефодія (Львів)
Ву́лиця Кири́ла і Мефо́дія — вулиця в Галицькому районі міста Львова[5][6], у місцевості Цитадель. Сполучає вулиці Коцюбинського та Грушевського[7]. Прилучаються вулиці Кобилянської, Євгена Гладишевського[8]. Назви
ЗабудоваУ забудові вулиці Кирила і Мефодія переважають архітектурні стилі — класицизм, історизм та конструктивізм[4]. Декілька будинків на вулиці внесені до реєстру пам'яток архітектури місцевого значення[3]. Будинки№ 4 — ботанічний сад Львівського університету (стара частина), заснований у 1851 році Гіацинтом Лобажевським на території колишнього саду монастиря тринітаріїв. У 1855—1877 роках садом опікувався Карл Бауер[9]. У 1892 року частину університетського ботанічного саду забрали під будову нових корпусів — хімічного, геолого-мінералогічного та фармакологічного інститутів Львівського університету[10]. № 6, 8 — корпуси хімічного та фізичного інститутів, збудовані 1892 року за проєктом віденського архітектора Різорі, добудовані 1911 року архітекторами Григорієм Пежанським за участю архітектора Йозефа Браунзайса[9]. До 1939 року в будинку під № 8 розташовувалося Природниче товариство імені Миколая Коперника[4]. Нині тут містяться хімічний і фізичний факультети та Астрономічна обсерваторія Львівського університету. № 9 — житловий будинок з елементами готики і романського стилю, споруджений за проєктом Тадея Обмінського у 1908 році[9]. № 11 — вілла, збудована у 1880 році архітектором Юліушом Гохберґером для власних потреб. 1913 року відбулася реконструкція будинку за проєктом К. Теодоровича для С. Левандовського.[11] Нині тут розташований дошкільний навчальний заклад № 43. № 12. В цьому будинку проживав російський політик і засновник партії "Яблоко" у госдумі Григорій Явлінський.[джерело?] № 15 — вілла, збудована наприкінці 1890-х років. Металеві конструкції тераси вілли спроєктовано та виготовлено у 1905 році відомою в Галичині фірмою «Зигмунт Піотрович і Я. Шуман»[9]. 1927 року будинок перебудовано за проєктом Івана Багенського та Войцеха Дембінського[12]. № 17 — будинок жіночого монастиря Сестер Чину святого Василія Великого, відомий нині як Монастир провінції Пресвятої Трійці Святих Василя та Мокрини. Приміщення передане монахиням Львівською міською радою у 1993 році[13]. № 17а — будинок гімназії Сестер Василіянок, відомий нині як Львівська лінгвістична гімназія, збудований у другій половині 1920-х років навпроти старого ботанічного саду львівського університету[13]. № 18 — вілла, збудована за власним проєктом архітектора Станіслава Кшановського у 1891 році — для власних потреб[14]. Будинок внесений до реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 154-м[3]. № 27 — чотириповерховий житловий будинок на розі з вулицею Євгена Гладишевського. У наріжнику будинку встановлена фігура Пресвятої Богородиці з маленьким Ісусом на руках.
Пам'ятникиВ будинку, по вул. Кирила і Мефодія, 8, де нині міститься фізичний та хімічний факультети Львівського національного університету імені Івана Франка, ще 1892 року встановлено погруддя польському вченому-енциклопедисту, астроному, математику, філософу, творцю польської математичної термінології Янові Снядецькому, роботи скульптора Антона Попеля. 14 жовтня 2003 року на фасаді цього ж корпусу встановлено погруддя українського фізика, професора, доктора фізико-математичних наук, багаторічного завідувача кафедри рентгенометалофізики Львівського університету Ярослава Дутчака, роботи скульптора Василя Ярича. Пам'ятні таблиціВ приміщенні хімічного факультету ЛНУ імені Івана Франка, рішенням Вченої Ради факультету, 1994 року встановлено пам'ятну таблицю на честь видатного українського вченого-хіміка, Академіка АН УРСР Романа Кучера. Примітки
Джерела
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia