Вулиця Митрополита Андрея
Ву́лиця Митрополи́та Андре́я — вулиця у Галицькому районі міста Львова[6][7], в місцевості Новий Світ. Сполучає площу Святого Юра з вулицею Степана Бандери. Прилучаються вулиці Війтовича та Митрополита Ангеловича[8]. Назва
ЗабудоваВ архітектурному ансамблі вулиці Митрополита Андрея переважає історизм та віденська сецесія початку XX століття, також радянський конструктивізм 1970-х років[5]. Пам'ятки архітектури місцевого чи національного значення на вулиці Митрополита Андрея відсутні. Будинки№ 2, 4, 6, 8 (колишні адреси — вул. Святої Терези, 2, 2а, 2b, 2c)[10] — житлові будинки зведені у 1911—1912 роках для працівників Крайового банку за проєктом архітектора Зигмунта Добжанського[11]. 31 жовтня 2008 року на стіні будинку № 2 урочисто відкрили пам'ятну таблицю, яка сповіщає, що вулицю названо на честь божого митрополита Андрея Шептицького[12]. Ініціатором встановлення цієї таблиці виступило Львівське обласне товариство політичних в'язнів і репресованих[13]. № 3 — студентська бібліотека Національного університету «Львівська політехніка» (навчальний корпус № 28), в якій діють електронний та гібридний читальні зали[14][15], а також видавництво «Львівської політехніки». № 5 — навчальний корпус № 4 Національного університету «Львівська політехніка», зведений у 1970-х роках за проєктом студентського проєктно-конструкторського бюро Львівського політехнічного інституту. Директором бюро на той час була Віра Лясковська. Головним архітектором проєкту 4-го корпусу був Павло Марьєв, а інженером — В. Рокач[16]. Нині в корпусі містяться Інститут економіки і менеджменту, Інститут прикладної математики та фундаментальних наук, Інститут гуманітарних і соціальних наук. № 10 (колишня адреса — вул. Святої Терези, 4)[10] — колишній притулок для старців імені Роберта Домса у Львові. Фундація закладена, на честь сорокалітнього правління цісаря Франца Йосифа I, 24 листопада 1888 року за кошти львівського підприємця та філантропа Роберта Домса з метою утримання осіб похилого віку, збіднілих купців, промисловців, архітекторів, інженерів, хіміків, літераторів, художників, скульпторів. Триповерховий будинок «Притулку для старців Роберта Домса» було споруджено на тогочасній вул. Святої Терези у 1891 році і вже за рік розпочалася діяльність закладу[17][18]. Роберт Домс керував своїм закладом до смерті у 1893 році. У різні роки тут знайшли свій останній притулок художники Генрик Грабінський[pl], Северин Обст та Теофіл Копистинський, скульптори Тадеуш Вишневецький, Петро Війтович[19]. Притулок ліквідований у 1940 році[20]. Нині у будівлі розташоване Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області[21], поряд у 1970-х роках збудована нова п'ятиповерхова будівля, що також належить до цієї установи. № 12 — двоповерхова кам'яниця, зведена на початку XX століття, у стилі еклектичного історизму. У міжвоєнний період власником будинку був граф Кароль Боско-Богданович[10]. Будинок внесений до реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 1640-м[4]. На земельній ділянці між будинками вул. Шептицьких, 31, вул. Митрополита Андрея, 12 та вул. Митрополита Андрея, 12а планується будівництво нового житлового багатоквартирного будинку. Будинок зводитимуть на місці бази колишнього промислового підприємства, де стояла техніка і ремонтні майстерні і яке не функціонує вже близько 15 років. Основна будівля буде п'ятиповерховою складної конфігурації з великою терасою на першому поверсі. Також у дворі розташують дві окремі квартири з власними входами з вулиці — одна з них матиме два поверхи, а інша трирівнева з виходом на дах. Загалом комплекс складатиметься з 25 квартир різних типів, а також передбачено підземний паркінг на 28 місць з автомобільним ліфтом на в'їзді. Розглядають також варіант дворівневого паркінгу, але наразі у проєкті йдеться про одноповерховий підземний гараж[22]. № 14 — триповерхова житлова, колишня чиншова кам'яниця. На першому поверсі міститься магазин «Галицький ЛоксМайстер», що спеціалізується на продажу, встановленні та обслуговуванні систем безпеки. № 16, 18, 20 — житлові, колишні чиншові кам'яниці, споруджені за проєктом Вінцентія Кузневича у 1892 році у стилі історизму[23].
ТранспортВулиця Митрополита Андрея відіграє значну роль у транспортному сполученні міста. Вулицею курсує низка тролейбусних та автобусних (маршрутні таксі) маршрутів, що сполучають центр міста Львова з вулицями Ряшівською, Патона, Любінською, Кульпарківською, Науковою, Стрийською, Сихівського житлового масиву. ТролейбусУ другій половині 1960-х років, на той час, вулицею Волгоградською було прокладено тролейбусну лінію, якою у напрямку до центру міста курсував тролейбусний маршрут № 9[24]. У 1971 році вулицею паралельно почав курсувати тролейбусний маршрут № 10[25], від 1977 року — додано тролейбусні маршрути № 14 та № 15[26], а від 1980 року — ще й тролейбусний маршрут № 2[27]. 1984 року маршрути № 14 та № 15 були скасовані[28], але 1988 року рух тролейбусів маршрутом № 14 відновлено[29]. На початку 1990-х років маршрут № 14 був скасований[30], а від 1999 року — знов відновлений[31] і остаточно скасований 2003 року[32]. Протягом 2003—2014 років вулицею Антоновича курсували три тролейбусних маршрути — № 2, 9, 10, до яких 2014 року додався тролейбусний маршрут № 20. 2017 року тролейбусний маршрут № 20 скасовано, а маршрути № 2, 9, 10 продовжували курсувати вулицею. 9 липня 2018 року призупинив свою роботу тролейбусний маршрут № 10[33]. Від 1 липня 2019 року змінилася нумерація тролейбусних маршрутів у Львові. Згідно цих змін, колишній тролейбусний маршрут № 2 став № 22, № 9 — № 29 та № 10 — № 30[34]. Станом на березень 2021 року вулицею курсують тролейбусні маршрути № 22, 29, 30[2]. АвтобусВулиця Митрополита Андрея активно використовується для руху інших видів громадського транспорту — маршрутного таксі № 33, 38, 42 та приміських автобусів № 133, 171[2]. ВелоінфраструктураНа вулиці Митрополита Андрея також облаштовано велосипедну доріжку, якою можна дістатись від вул. Степана Бандери до проспекту Свободи. Примітки
Джерела
Посилання
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
.JPG)
.JPG)
Portal di Ensiklopedia Dunia
