Вулиця Сембратовичів (Львів)
Вулиця Сембратовичів — вулиця у Залізничному районі міста Львова[4][5]. Сполучає вулиці Городоцьку та Голубовича[6]. Історія та назваВулиця помітна на карті Львова 1783 року. У 1907—1943 роках — вулиця Каштелянська, під час німецької окупації, у 1943—1944 роках — Каштелянґассе. По війні, у липні 1944 року на нетривалий час повернена передвоєнна назва — вулиця Каштелянська і вже 1945 року перейменована на вулицю Перова, на честь російського живописця Василя Перова[7][8]. Рішенням Львівської міської ради від 18 серпня 2022 року вулицю було перейменовано на пошану митрополитів Української греко-католицької церкви Йосифа та його небожа Сильвестра Сембратовичів[9]. ЗабудоваВулиця Сембратовичів забудована переважно три- та чотириповерховими будинками переважно у стилях класицизм, віденська сецесія та польський конструктивізм[3]. Житлові будинки на розі вулиць Городоцької, 78 та Сембратовичів, 4, 6 (колишні адреси — вул. Каштеляньска, 2, 4, 6)[10], збудовані у 1910—1911 роках за проєктами архітекторів Ігнатія Віняжа та Генрика Сальвера у стилі пізньої орнаментальної сецесії[11], як чиншові (прибуткові) будинки родини Сассоверів[12]. Наріжний будинок з вулицею Городоцькою спочатку мав адресу вул. Каштеляньска, 2, пізніше отримав нову адресу — вул. Грудецька, 42 (нинішня вул. Городоцька, 78)[10] та належав Ользі Прухнік з Дорнгельмів[11], у 1935 році власником будинку був Ізраель Ерліх[13], у 1939 році — власник ресторану Пейсах Тенненбаум[14]. У 1913—1920 роках власником будинку під № 4 була Барбара Туртельтауб[15][16], у 1935 році — Анна Грюнбаум[17], у 1939 році — Анна Гінсберг[14]. Будинок під № 6 у 1911—1920 роках належав Адольфу Сассоверу[18], у 1935 році — Томашу Бруллю[17], у 1939 році — родині Вайнреб або Кальмус[14].
Примітки
Джерела
Посилання
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
