Відносини Узбекистан — Європейський Союз

Відносини Узбекистан — Європейський Союз
; Європейський Союз	; Узбекистан

Відносини Узбекистану та Європейського Союзу — двосторонні дипломатичні відносини між Узбекистаном та Європейським Союзом.

Початок відносин Республіки Узбекистан з Європейським Союзом було покладено підписанням 15 квітня 1992 року Меморандуму про взаєморозуміння між Урядом Республіки Узбекистан та Комісією Європейських Співтовариств (КЕС). 16 листопада 1994 між сторонами були встановлені дипломатичні відносини.^[1]

Нині чинна Угода про партнерство та співробітництво (УПС) Євросоюзу та Узбекистану підписана у Флоренції у червні 1996 року на рівні глав держав.

Торгівля

УПС зобов'язує ЄС та Узбекистан надавати один одному підтримку з найбільшим сприянням у таких сферах:

митні збори та мита щодо імпортованих та експортованих товарів;
пряме та непряме оподаткування щодо імпортованих товарів, а також правила торгівлі, придбання, транспортування, розповсюдження та використання товарів на внутрішньому ринку.^[2]

ЄС є важливим торговельно-економічним партнером Узбекистану та займає п'яте місце у зовнішній торгівлі республіки. За підсумками 2013 року товарообіг із країнами ЄС становив 1,655 млн євро (що становить близько половини товарообігу між ЄС та з такими країнами як Грузія та Молдова), у тому числі експорт – 247 млн $, імпорт – 1,408 млрд $. Порівняно з 2012 роком зростання товарообігу склало 10,2 %.^[3]

Інші сфери співпраці

Як подальшу реалізацію положень УПС слід зазначити підписання Узбекистаном та ЄС у 2011 році Меморандуму про взаєморозуміння з питань співробітництва в галузі енергетики, а також заснування 31 травня 2011 року дипломатичного представництва ЄС у Ташкенті, які сприяли подальшому прогресу двосторонніх відносин. 28 листопада 2012 року Узбекистан відвідав Верховний представник Європейського Союзу із закордонних справ та політики безпеки, а також віце-президент Єврокомісії Кетрін Ештон, яку було прийнято президентом Ісламом Каримовим.

Фінансові проєкти ЄС для Узбекистану в даний час надають підтримку в галузі судових правових реформ, вдосконалення соціальних послуг, зокрема щодо здоров'я матерів та дітей, розвитку сільського господарства, малого та середнього бізнесу, навколишнього середовища, вдосконалення державного управління тощо.