Вступ Марокко до Європейського економічного співтовариства
Заявка Марокко на членство в Європейських Співтовариствах відноситься до заявки на членство в Європейських Співтовариствах, поданої королем Марокко Хасаном II під час Європейської Ради 25 і 26 червня 1984 року у Фонтенбло і оприлюдненої пресою. Вона була відхилена в жовтні 1987 року. Минулі стосункиПерше партнерство між Марокко та тим, що стане Європейським Союзом, було започатковано в 1969 році з підписанням торговельної угоди. Тоді в 1976 році була підписана нова комерційна угода.[3] ПроцедураПодання заявкиПрохання було зроблено у Фонтенбло під час європейського саміту 25 і 26 червня 1984 року. Вона була оприлюднена 10 листопада 1984 року під час інтерв'ю з королем Хасаном II, опублікованому в газеті Le Monde. Реакція європейських інституційЗапит парламенту до Європейської комісіїПісля подання заявки на членство депутат Європарламенту Карел ван Міерт поставив наступне питання до Комісії Європейських Співтовариств 10 грудня 1984 року:[4]
19 лютого 1985 року Жак Делор, тодішній президент Європейської комісії, відповів негативно.[5] Запит парламенту до Ради Європейських Співтовариств13 лютого 1985 року депутат Європарламенту Хорст Зефельд у свою чергу ставить запитання Раді:
Рада відповідає на це запитання, що Марокко не подавало жодної заявки на членство в Співтоваристві.[6] Така відповідь Ради пояснюється тим, що запит, сформульований королем Марокко, не був переданий до Ради, згідно з умовами статті 237, але Європейській раді, яка тоді була лише фактичною інституцією, не передбаченою текстом договорів.[5] Позиція МароккоДумка короля Хасана IIКороль Хасан II мотивує це прохання кількома причинами:
Ці аргументи лежать в основі політичної вимоги, сформульованої на Європейській Раді, а не в Раді Європейських Співтовариств.[8] Думка Азеддін ГессусаАзеддін Ґессус, тодішній міністр торгівлі, промисловості та туризму Марокко, вважає, що поданий запит є частиною довгострокового проєкту (згадуючи про тривалість переговорів, які дозволили приєднатися певним державам).[9] Більше того, він наголошує, що Марокко не буде заперечувати свій африканський характер і членство в Лізі арабських держав. Однак слід зазначити, що цей запит на членство стався після виходу Марокко з Організації африканської єдності (яка з тих пір стала Африканським Союзом) після приєднання держави, не визнаної на міжнародному рівні і на яку претендує Західна Сахара Марокко.[9] Серед причин, які виправдовують заявку на членство, Міністр нагадує, що громади становлять ринок із 360 мільйонами жителів з високою купівельною спроможністю.[9] ПереговориПереговори почалися 16 грудня 1985 року.[9] 1 жовтня 1987 року Європейська Рада відхилила кандидатуру Марокко на членство в Європейському Союзі на підставі статті 49 Договору про Європейський Союз[10], яка передбачає, що держава-кандидат має бути географічно «європейською».[3] НаслідкиПісля відмови Європейської Ради торговельну угоду 1976 року було переукладено, а економічні, соціальні та фінансові положення були додані в 1988 році.[3] У 1996 році була підписана угода про асоціацію, прийнята в рамках партнерства Євросред, заснованого в Барселоні в 1995 році, яка набула чинності в 2000 році.[3] Нарешті, 13 жовтня 2008 року Марокко отримало розширений статус, зміцнивши вже існуюче партнерство.[3] Джерела
Бібліографія
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
Portal di Ensiklopedia Dunia
