Вікіпедія:Проєкт:Енциклопедія історії України/Статті/Белзьке воєводство

БЕЛЗЬКЕ ВОЄВОДСТВО

– адм.- тер. одиниця у складі Корони Польської (з 1569 – Речі Посполитої). Ств. 1462, коли тер. колиш. Белзького князівства було приєднано до Польщі. Займало регіон Серед. Побужжя (тер. бас. Зх. Бугу). Б. в. було найменшим за площею на укр. землях, які опинилися у складі Польс. королівства, і займало передостаннє місце за чисельністю нас. Його тер. становила бл. 8900 км. Складалося з повітів: Белзького (більший за три ін., разом узяті), Бузького, Городельського і Грабовецького. У 18 ст. існував ще Любачівський пов. Після 1-го поділу Польщі 1772 (див. Поділи Польщі 1772, 1793, 1795) більша його частина відійшла до Австрії, у складі Польс. д-ви залишилася невелика тер. із м. Дубенка (нині с. Дубинки Мостиського р-ну Львів. обл.) та прилеглими селами, яка й надалі називалася Б. в. Остаточно ліквідовано 1793. У Б. в. переважали малі міста. Воєводство було високорозвинутим регіоном, з 16 ст. у ньому розпочалося товарне вир-во зерна, що спричинило посилення визиску селянства, встановлення чотириденної панщини і загострення соціальних суперечностей. Велике значення для екон. розвитку регіону мала судноплавна р. Зх. Буг, яка була важливою торг. артерією. У 16– 17 ст. Б. в. спустошували періодичні турец.-татар. наскоки, проте від них воно страждало менше, ніж ін. укр. землі. У жовт. – на поч. груд. 1648 тер. Б. в. перебувала під контролем військ Б. Хмельницького (окрім м. Белз і кляштора бернардинців у м. Сокаль). На чолі з Д.Виговським (див. Виговські) козаки вдруге були у Белзщині в жовт.– листоп. 1655.

Література

Коструба Т. Белз і Белзька земля від найдавніших часів до 1772 р. Нью-Йорк–Торонто, 1989;
Janeczek A. Osadnictwo pogranicza polsko-ruskiego. Województwo Belskie od schyłku XIV do początku XVII w. Warszawa, 1993.