Джованні Скіапареллі

Джованні Скіапареллі
італ. Giovanni Virginio Schiaparelli
Джованні Вірджиніо Скіапареллі
Народився	14 березня 1835(1835-03-14)[1][2][…]  Савільяно, Кунео, П'ємонт, Італія[4][5]
Помер	4 липня 1910(1910-07-04)[1][2][…] (75 років)  Мілан, Королівство Італія[4][5]
Поховання	Монументальне кладовище[6]
Країна	Королівство Італія
Діяльність	астроном, політик, відкривач астероїдів, математик
Alma mater	Туринський університет
Галузь	астрономія, математика[7], Біблійне богослов'я[7] і Критика Біблії[7]
Заклад	Пулковська обсерваторія Brera Astronomical Observatoryd
Посада	сенатор Королівства Італіяd
Науковий керівник	Йоганн Франц Енке і Струве Отто Васильович
Членство	Лондонське королівське товариство Академія делла Круска Баварська академія наук Петербурзька академія наук Шведська королівська академія наук Національна академія дей-Лінчей Прусська академія наук Леопольдина Національна академія наук Італії Національна академія наук США Туринська академія наук[5]
Брати, сестри	Celestino Schiaparellid
Нагороди	премія Лаланда (1890) Медаль Котеніуса (1876) медаль Кетрін Брюс (1902) іноземний член Лондонського королівського товариства[d] (26 листопада 1896) премія Лаланда (1867)
Джованні Скіапареллі у Вікісховищі

Джова́нні Вірджи́ніо Скіапаре́ллі (італ. Giovanni Virginio Schiaparelli; 14 березня 1835 — 4 липня 1910 — італійський астроном.

У 1854 році Скіапареллі закінчив Туринський університет, після чого почав працювати в Берліні. У 1859—1860 роках працював у Пулківській обсерваторії, у 1862 році став директором обсерваторії Брера, яка розташована в Мілані.

Скіапареллі спостерігав за подвійними зорями й об'єктами Сонячної системи, зокрема планетою Марс. 26 квітня 1861 року Скіапареллі вдалося знайти астероїд 69 Гесперія. У 1866 році він вперше показав, що метеорні потоки Леоніди й Персеїди пов'язані з кометами.

У 1877 році Скіапареллі вдалося віднайти марсіанські канали (він назвав їх прямими лініями на поверхні планети). Завдяки такій назві наприкінці XIX — на початку XX століття стала поширеною точка зору про штучне виникнення «каналів» та існування цивілізації на Марсі. Дещо пізніше було доведено, що канали є оптичною ілюзією.

Скіапареллі також помітив, що деякі об'єкти на поверхні Марса залишаються чіткими навіть протягом потужних пилових бур, на основі чого він виніс вірне припущення про їх значну висоту. Сьогодні один з цих об'єктів — гора Олімп (21,9 км) — відомий як найвища гора Сонячної системи^[8].

У 1872 році Скіапареллі був нагороджений золотою медаллю Королівського астрономічного товариства. На його честь названі кратери на Місяці та Марсі.

Скіапареллі — дядько відомого модельєра Ельзи Скіапареллі.

Відомий своєю теорією метеорів і відкриттям «каналів» на Марсі. Почесний член Петербурзької АН (з 1904 року).

• 1872 — Золота медаль Королівського астрономічного товариства (англ. Gold Medal of the Royal Astronomical Society)
• 1902 — Медаль Кетрін Брюс

• 4062 Скіапареллі — астероїд, названий на честь вченого^[9].
• Скіапареллі (спускний апарат) — спускний апарат, призначений для посадки на поверхню Марса у рамках космічної програми «Екзомарс».
• Теорія гомоцентричних сфер

• И. Г. Колчинский, А. А. Корсунь, М. Г. Родригес, «Астрономы», Биографический справочник, — Київ, «Наукова думка», 1977
• Український радянський енциклопедичний словник : [у 3 т.] / гол. ред. Бабичев Ф. С. — 2-ге вид. — К. : Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1987. — Т. 3 : Портулак — Ь. — 736 с.