Дистальний нирковий тубулярний ацидоз

Дистальний нирковий тубулярний ацидоз
Рентгенограма пацієнта з рахітом, ускладненням НТА
Рентгенограма пацієнта з рахітом, ускладненням НТА
Рентгенограма пацієнта з рахітом, ускладненням НТА
Інші назвинирковий тубулярний ацидоз 1-го типу
Класифікація та зовнішні ресурси
OMIM179800 Редагувати інформацію у Вікіданих

Дистальний нирковий тубулярний ацидоз (дНТА), дистальний нирковий канальцевий ацидоз є класичною, першою описаною формою ниркового тубулярного ацидозу (НТА). Дистальний НТА характеризується порушенням секреції кислоти альфа-вставними клітинами дистального канальця та кортикальної збірної протоки дистального нефрона.[1] Це явище призводить до появи відносно лужної сечі через нездатність нирок підкислювати сечу до pH нижче 5,3.

Симптоми та ознаки

Оскільки ниркова екскреція є основним способом виведення кислоти з організму, існує тенденція до ацидемії. Це призводить до клінічних особливостей дНТА:[2]

Симптоми та наслідки дНТА є різноманітними та варіюються від повної їх відсутності до болю в попереку та гематурії, спричиненої каменями в нирках, затримки росту та тяжкого рахіту в дитячому віці, а також можливої ниркової недостатності та навіть смерті.

дНТА зазвичай призводить до втрати натрію та зменшення об'єму крові, що викликає компенсаторне підвищення рівня альдостерону в крові.[4] Альдостерон спричиняє підвищену реабсорбцію натрію та втрату калію у збірній протоці нирки, тому ці підвищені рівні альдостерону спричиняють гіпокаліємію, яка є поширеним симптомом дНТА.[4]

Причини

Діаграма, що зображує альфа-вставну клітину з протонним насосом на апікальній стороні та білком band 3 (kAE1) на базолатеральній стороні

Діагностика

Рівень pH крові пацієнта дуже мінливий, і ацидемія не обов'язково буває характерною для людей з дНТА в будь-який момент часу. Буває дНТА, спричинений недостатністю альфа-вставних клітин, не обов'язково пов'язана з ацидемією. Це явище називається неповним дНТА, який характеризується нездатністю підкислювати сечу без впливу на pH крові або рівень бікарбонату в плазмі.[14]

Діагноз дГТА може бути поставлений на основі відносно лужного pH сечі понад 5,3 на тлі системної ацидемії (зазвичай кори рівень бікарбонату сироватки 20 ммоль/л або менше). У випадку неповного дНТА як тест часто використовується нездатність підкислити сечу після перорального кислотного навантаження. Зазвичай проводиться короткий тест з хлоридом амонію[15]. Зовсім недавно був описаний альтернативний тест з використанням фуросеміду та флудрокортизону.[16]

Можливо, саме дНТА було тією невідомою хворобою, що мучила Крихітку Тіма у творі Чарльза Діккенса «Різдвяна пісня».[17][18]

Лікування

Лікування відносно просте і включає корекцію ацидемії пероральним прийомом бікарбонату натрію, цитрату натрію або цитрату калію. Це усуває ацидемію та демінералізацію кісток. Гіпокаліємію, утворення каменів у сечовивідних шляхах та нефрокальциноз можна лікувати таблетками цитрату калію, які не тільки заміщують калій, але й пригнічують виведення кальцію, і таким чином не загострюють сечокам'яну хворобу, як це можуть зробити бікарбонат або цитрат натрію.[19]

Цитрат калію / гідрокарбонат калію

Фіксована комбінація цитрат калію та гідрокарбонату калію, що продається під торговою маркою Sibnayal, призначена для лікування дистального ниркового тубулярного ацидозу.[20]

Цитрат калію / гідрокарбонат калію був схвалений для медичного застосування в Європейському Союзі у квітні 2021 року.[20]

Див. також

Примітки

  1. Osmosis: Renal tubular acidosis. Osmosis. Архів оригіналу за 20 жовтня 2020.
  2. Laing CM, Toye AM, Capasso G, Unwin RJ (2005). Renal tubular acidosis: developments in our understanding of the molecular basis. Int. J. Biochem. Cell Biol. 37 (6): 1151—61. doi:10.1016/j.biocel.2005.01.002. PMID 15778079.
  3. Buckalew VM Jr (1989). Nephrolithiasis in renal tubular acidosis. The Journal of Urology. 141 (3 (part 2)): 731—737. doi:10.1016/S0022-5347(17)40997-9. PMID 2645431.
  4. а б Wein, Alan, J (2011). Campbell-walsh Urology Expert Consult (PDF) (вид. 10th). Philadelphia, PA: W B Saunders Co. с. 1045. ISBN 978-1-4160-6911-9.
  5. Bruce LJ, Cope DL, Jones GK та ін. (1997). Familial distal renal tubular acidosis is associated with mutations in the red cell anion exchanger (Band 3, AE1) gene. J. Clin. Invest. 100 (7): 1693—707. doi:10.1172/JCI119694. PMC 508352. PMID 9312167.
  6. Bruce LJ, Wrong O, Toye AM та ін. (2000). Band 3 mutations, renal tubular acidosis and South-East Asian ovalocytosis in Malaysia and Papua New Guinea: loss of up to 95% band 3 transport in red cells. Biochem. J. 350 Pt 1 (Pt 1): 41—51. doi:10.1042/0264-6021:3500041. PMC 1221222. PMID 10926824.
  7. Wagner, CA; Finberg, KE; Breton, S; Marshansky, V; Brown, D; Geibel, JP (October 2004). Renal Vacuolar H+-ATPase. Physiological Reviews. 84 (4): 1263—314. doi:10.1152/physrev.00045.2003. PMID 15383652.
  8. Karet FE, Finberg KE, Nelson RD та ін. (1999). Mutations in the gene encoding B1 subunit of H+-ATPase cause renal tubular acidosis with sensorineural deafness. Nat. Genet. 21 (1): 84—90. doi:10.1038/5022. PMID 9916796.
  9. Wrong OM, Feest TG, MacIver AG (1993). Immune-related potassium-losing interstitial nephritis: a comparison with distal renal tubular acidosis. Q. J. Med. 86 (8): 513—34. doi:10.1093/qjmed/86.8.513. PMID 8210309.
  10. Skinner R, Pearson AD, English MW та ін. (1996). Risk factors for ifosfamide nephrotoxicity in children. Lancet. 348 (9027): 578—80. doi:10.1016/S0140-6736(96)03480-0. PMID 8774570.
  11. Boton R, Gaviria M, Batlle DC (1987). Prevalence, pathogenesis, and treatment of renal dysfunction associated with chronic lithium therapy. Am. J. Kidney Dis. 10 (5): 329—45. doi:10.1016/s0272-6386(87)80098-7. PMID 3314489.
  12. McCurdy DK, Frederic M, Elkinton JR (1968). Renal tubular acidosis due to amphotericin B. N. Engl. J. Med. 278 (3): 124—30. doi:10.1056/NEJM196801182780302. PMID 5634966.
  13. Carlisle, E. J.; Donnelly, S. M.; Vasuvattakul, S.; Kamel, K. S.; Tobe, S.; Halperin, M. L. (February 1991). Glue-sniffing and distal renal tubular acidosis: sticking to the facts. Journal of the American Society of Nephrology. 1 (8): 1019—1027. doi:10.1681/ASN.V181019. ISSN 1046-6673. PMID 1912400.
  14. Batlle, D.; Haque, S. K. (2012). Genetic causes and mechanisms of distal renal tubular acidosis. Nephrology Dialysis Transplantation. 27 (10): 3691—3704. doi:10.1093/ndt/gfs442. PMID 23114896.
  15. Wrong, O; Davies HEF (1959). The Excretion of Acid in Renal Disease. QJM. 28 (110): 259—313. PMID 13658353.
  16. Walsh SB, Shirley DG, Wrong OM, Unwin RJ (2007). Urinary acidification assessed by simultaneous furosemide and fludrocortisone treatment: an alternative to ammonium chloride. Kidney Int. 71 (12): 1310—6. doi:10.1038/sj.ki.5002220. PMID 17410104.
  17. Lewis D (1992). What was wrong with Tiny Tim?. Am J Dis Child. 146 (12): 1403—7. doi:10.1001/archpedi.1992.02160240013002. PMID 1340779.
  18. What Ailed Tiny Tim. Time. 28 грудня 1992. Архів оригіналу за 30 вересня 2007. Процитовано 22 травня 2010.
  19. Morris RC, Sebastian A (2002). Alkali therapy in renal tubular acidosis: who needs it? (PDF). J. Am. Soc. Nephrol. 13 (8): 2186—8. doi:10.1097/01.ASN.0000027973.07189.00. PMID 12138154.
  20. а б Sibnayal | European Medicines Agency (EMA). www.ema.europa.eu (англ.). 3 травня 2021. Процитовано 14 травня 2025.
Prefix: a b c d e f g h i j k l m n o p q r s t u v w x y z 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Portal di Ensiklopedia Dunia

Kembali kehalaman sebelumnya