Метаболічний ацидоз

Метаболічний ацидоз
Розрахований рівень бікарбонатів крові(HCO3−) відображає тяжкість ацидозу
Розрахований рівень бікарбонатів крові(HCO3) відображає тяжкість ацидозу
Розрахований рівень бікарбонатів крові(HCO3) відображає тяжкість ацидозу
СпеціальністьНефрологія
УскладненняГострий: поганий прогноз і ризик смерті;
Хронічний: порушення функції нирок, м'язовоскелетної системи, можливо, серцево-судинної системи
ТипиГострий метаболічний ацидоз
Хронічний метаболічний ацидоз
Причини

Гострий: надлишок органічних кислот;

Хронічний: порушення функції нирок
Метод діагностикиРівень бікарботатів крові
Лікування

Гострий: усунення основної метаболічної проблеми, наприклад, введення інсуліну у випадках діабетичного кетоацидозу або відновлення ефективного об'єму циркулюючого внутрішньосудинного кровотоку у випадках лактатацидозу. Введення внутрішньовенного бікарбонату показано рідко.

Хронічний: Дієта, багата на фрукти та овочі, пероральна основна терапія.
ЧастотаГострий: при критичних захворюваннях частота 14–42%.
Хронічний: при хронічних хворобах нирок: 9.4% для стадії 3a; 18.1% для стадії 3b; 31.5% для стадії 4 і 5
Класифікація та зовнішні ресурси
МКХ-10E87.2 Редагувати інформацію у Вікіданих
DiseasesDB92 Редагувати інформацію у Вікіданих
CMNS: Metabolic acidosis у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Метаболічний ацидоз, негазовий ацидоз — це серйозне електролітне порушення, що характеризується порушенням кислотно-основного балансу в організмі. Метаболічний ацидоз має три основні причини: підвищене вироблення кислоти, втрату бікарбонату та знижену здатність нирок виводити надлишок кислоти.[1] Метаболічний ацидоз може призвести до ацидемії, яка визначається як рН артеріальної крові нижче 7,35.[2] Ацидемія та ацидоз не є взаємовиключними — pH та концентрація іонів водню також залежать від співіснування інших порушень кислотно-основного балансу, тому рівень pH у людей з метаболічним ацидозом може коливатися від низького до високого.

Гострий метаболічний ацидоз, що триває від кількох хвилин до кількох днів, часто виникає під час серйозних захворювань або госпіталізацій і зазвичай викликається надмірною кількістю органічних кислот (кетокислот при кетоацидозі або молочної кислоти при лактатацидозі). Стан хронічного метаболічного ацидозу, що триває від кількох тижнів до років, може бути результатом хронічної хвороби нирок та/або втрати бікарбонатів. Негативний вплив гострого та хронічного метаболічного ацидозу також відрізняється, причому гострий метаболічний ацидоз впливає на серцево-судинну систему, а хронічний — ще й на м'язи, кістки, нирки.[3]

Ознаки та симптоми

Гострий метаболічний ацидоз

Симптоми не є специфічними, і діагностика може бути складною, якщо у пацієнтів немає чітких показань для взяття проб газів крові. Симптоми можуть включати серцебиття, головний біль, змінений психічний стан, такий як сильна тривога через гіпоксію, зниження гостроти зору, нудоту, блювання, біль у животі, змінений апетит та збільшення ваги, м'язову слабкість, біль у кістках та біль у суглобах. У людей з гострим метаболічним ацидозом може спостерігатися глибоке, прискорене дихання, яке називається диханням Куссмауля, що класично пов'язане з діабетичним кетоацидозом.[4] Швидкі глибокі вдихи збільшують кількість видихуваного вуглекислого газу, тим самим знижуючи його рівень в сироватці крові, що призводить до певної компенсації. Гіперкомпенсація через респіраторний алкалоз з формуванням алкаліємії не відбувається.

Екстремальна ацидемія також може призвести до неврологічних та серцевих ускладнень:

Фізикальне обстеження іноді може виявити ознаки захворювання, але в іншому часто є нормальним. При отруєнні етиленгліколем можуть бути ознаки порушень з боку черепних нервів, а набряк сітківки може бути ознакою інтоксикації метанолом.

Хронічний метаболічний ацидоз

Хронічний метаболічний ацидоз має неспецифічні клінічні симптоми, але його можна легко діагностувати шляхом визначення рівня бікарбонату в сироватці крові у пацієнтів із хронічною хворобою нирок (ХХН) у рамках розширеного метаболічного обстеження. Пацієнтам із ХХН стадій G3–G5 слід регулярно проходити скринінг на метаболічний ацидоз.[5][6]

Діагностичний підхід та причини

Метаболічний ацидоз призводить до зниження pH сироватки крові, що зумовлено метаболічною, а не дихальною дисфункцією. Зазвичай концентрація бікарбонату в сироватці крові <22 мЕкв/л, що нижче нормального діапазону від 22 до 29 мЕкв/л, стандартна основа більш негативна, ніж -2 (дефіцит основ), а pCO2 знижено в результаті гіпервентиляції в спробі відновити нормальний pH. Інколи при змішаному кислотно-основному розладі, коли метаболічний ацидоз не є основним, pH може бути нормальним або підвищеним.[1] За відсутності хронічного респіраторного алкалозу, метаболічний ацидоз можна клінічно діагностувати шляхом аналізу розрахованого рівня бікарбонату в сироватці крові.

Причини

Зазвичай метаболічний ацидоз виникає, коли організм виробляє занадто багато кислоти (наприклад, лактатацидоз, див. розділ нижче), відбувається втрата бікарбонату з крові або коли нирки не виводять достатньо кислоти з організму.

Хронічний метаболічний ацидоз найчастіше спричинений зниженою здатністю нирок виводити надлишок кислот шляхом ниркового аміакогенезу. Типова західна дієта щодня призводить до вироблення 75–100 мекв кислоти[7], а люди з нормальною функцією нирок збільшують вироблення аміаку, щоб її позбутися. Зі зниженням функції нирок канальці втрачають здатність виводити надлишок кислоти, що призводить до її буферизації за допомогою бікарбонату сироватки, а також його запасів у кістках і м'язах.[8]

Існує багато причин гострого метаболічного ацидозу, тому їх корисно групувати за наявністю або відсутністю нормального аніонного інтервалу.[9]

Збільшений аніонний інтервал

Причини збільшення аніонного інтервалу включають:

Нормальна аніонний інтервал

Причини нормального аніонного інтервалу включають:[20]

Для розрізнення основних типів метаболічного ацидозу дуже корисним є клінічний інструмент, який називається аніонним інтервалом (АІ). Він розраховується шляхом віднімання суми сироваткових концентрацій основних аніонів, хлориду та бікарбонату, від сироваткової концентрації основного катіона, натрію. (Концентрацію калію в сироватці крові можна додати до розрахунку, але це лише змінює нормальний референтний діапазон АІ)

Оскільки концентрація натрію в сироватці крові вища, ніж сумарні концентрації хлориду та бікарбонату, відзначається «аніонний інтервал». Насправді сироватка є електронейтральною через наявність інших другорядних катіонів (калію, кальцію та магнію) та аніонів (альбуміну, сульфату та фосфату), які не вимірюються в рівнянні, що розраховує АІ.

Нормальне значення АІ становить 8–16 ммоль/л (12±4). Підвищений АІ (тобто > 16 ммоль/л) вказує на наявність надлишку «невиміряних» аніонів, таких як молочна кислота в анаеробному метаболізмі, що виникає внаслідок гіпоксії тканин, гліколева та мурашина кислоти, що утворюються внаслідок метаболізму токсичних спиртів, кетокислоти, що утворюються, коли ацетил-КоА піддається кетогенезу, а не вступає в трикарбоксильний (цикл Кребса), та недостатність ниркової екскреції продуктів метаболізму, таких як сульфати та фосфати.

Для визначення етіології метаболічного ацидозу зі збільшеним АІ корисні додаткові дослідження, включаючи виявлення осмольного інтервалу, що вказує на наявність токсичного спирту, вимірювання кетонів сироватки крові, що вказує на кетоацидоз, а також дослідження функції нирок та аналіз сечі для виявлення ниркової дисфункції.

Підвищений рівень білка (альбуміну, глобулінів) теоретично може збільшити АІ, але у клініці високі рівні білка зазвичай не зустрічаються. Гіпоальбумінемія, яка часто зустрічається клінічно, маскує дефіцит аніонів. Як правило, зниження рівня альбуміну в сироватці крові на 1 г/л зменшує АІ на 0,25 ммоль/л

Патофізіологія

Компенсаційні механізми

Метаболічний ацидоз характеризується низькою концентрацією бікарбонату (HCO
3
), що може статися зі збільшенням утворення кислот (таких як кетокислоти або молочна кислота), надмірною втратою HCO
3
нирками або шлунково-кишковим трактом, або нездатність виробляти достатню кількість HCO
3
[21]. Таким чином, демонструється важливість підтримки балансу між кислотами та основами в організмі для підтримки оптимального функціонування органів, тканин і клітин.

Організм регулює кислотність крові за допомогою чотирьох буферних механізмів.

  • Бікарбонатний буфер
  • Внутрішньоклітинний буфер: шляхом поглинання атомів водню різними молекулами, включаючи білки, фосфати та карбонат у кістках.
  • Дихальна компенсація. Гіпервентиляція призведе до видалення більшої кількості вуглекислого газу з організму і тим самим підвищить pH.
  • Ниркова компенсація

Буфер

Зниження рівня бікарбонату, що характеризує метаболічний ацидоз, зумовлене двома окремими процесами: буферним процесом (з води та вуглекислого газу) та додатковим утворенням в нирках. Буферні реакції:

Рівняння Гендерсона-Хассельбальха математично описує зв'язок між pH крові та компонентами бікарбонатної буферної системи: де pKa ≈ 6.1. В клінічній практиці концентрацію CO2 зазвичай визначають за законом Генрі з PaCO2, парціального тиску CO2 в артеріальній крові

Наприклад, апарати для вимірювання газів крові зазвичай визначають концентрацію бікарбонату за виміряними значеннями pH та PaCO2. Математично, алгоритм підставляє формулу закону Генрі в рівняння Гендерсона-Хассельбаха, а потім переставляє: На рівні моря нормальні значення можуть бути pH ≈ 7.4 та PaCO2 ≈ 40 mmHg.; це означає

Наслідки

Гострий метаболічний ацидоз

Гострий метаболічний ацидоз найчастіше виникає під час госпіталізацій та при гострих критичних захворюваннях. Це явище часто пов'язано з поганим прогнозом, а рівень смертності сягає 57 %, якщо pH залишається без корекції на рівні 7,20.[22] При нижчих рівнях pH гострий метаболічний ацидоз може призвести до порушення кровообігу та функції органів-мішеней.

Хронічний метаболічний ацидоз

Хронічний метаболічний ацидоз зазвичай виникає у людей із хронічною хворобою нирок з розрахунковою швидкістю клубочкової фільтрації (рШКФ) менше 45 мл/хв/1,73 м², найчастіше з легким або помірним ступенем тяжкості. Однак метаболічний ацидоз може проявлятися раніше. Численні дослідження на тваринах і людях показали, що метаболічний ацидоз при ХХН, враховуючи його хронічну природу, має глибокий негативний вплив на клітинну функцію, загалом сприяючи погіршенню стану пацієнтів.

Найбільш несприятливими наслідками хронічного метаболічного ацидозу у людей із ХХН, і зокрема для тих, хто має термінальну стадію ниркової недостатності, є негативні зміни кісток та м'язів.[23] Буферизація кислот призводить до втрати щільності кісткової тканини, що збільшує ризик переломів кісток,[24] ниркової остеодистрофії[25] та захворювань кісток[23]. Також підвищений катаболізм білка призводить до атрофії м'язів.[26][27] Крім того, метаболічний ацидоз при ХХН також пов'язаний зі зниженням рШКФ, він є як ускладненням ХХН, так і основною причиною прогресування ХХН.[28][29][30][31]

Лікування

Лікування метаболічного ацидозу залежить від основної причини та має бути спрямоване на її усунення. Розглядаючи курс лікування, важливо розрізняти гостру та хронічну форми.

Гострий метаболічний ацидоз

Терапія бікарбонатом терапія зазвичай призначається пацієнтам з тяжкою гострою ацидемією (pH < 7,11) або з менш тяжкою ацидемією (pH 7,1–7,2) та тяжким гострим ураженням нирок. Терапія бікарбонатом не рекомендується людям з менш тяжким ацидозом (pH ≥ 7,1), окрім випадків тяжкого гострого ураження нирок. У дослідженні BICAR-ICU[32] терапія бікарбонатом для підтримки pH >7,3 не мала загального впливу на сукупний показник смертності від усіх причин та наявність принаймні однієї органної недостатності на 7-й день. Однак, у підгрупі пацієнтів з тяжким гострим ураженням нирок, терапія бікарбонатом статистично значуще знизила первинну кінцеву точку та 28-денну смертність, а також потребу в діалізі.

Хронічний метаболічний ацидоз

У пацієнтів із хронічною хворобою нирок (ХХН) лікування метаболічного ацидозу уповільнює її прогресування.[33] Дієтичні втручання для лікування хронічного метаболічного ацидозу включають вживання фруктів та овочів, що викликають утворення основних речовин, що сприяють зменшенню екскреції кислоти з сечею та збільшують об'єм CO2. Нещодавні дослідження також показали, що обмеження білка в раціоні за допомогою вегетаріанських дієт з дуже низьким вмістом білка, доповнених кетоаналогами, також є безпечним варіантом корекції метаболічного ацидозу у пацієнтів із ХХН.[34]

Наразі найпоширенішим методом лікування хронічного метаболічного ацидозу є пероральне призначення бікарбонату. Керівні принципи NKF/KDOQI рекомендують починати лікування, коли рівень бікарбонату в сироватці крові <22 мЕк/л, щоб підтримувати рівень ≥ 22 мЕк/л.[5][6] Дослідження, що вивчали вплив пероральної основної терапії, продемонстрували покращення рівня бікарбонату в сироватці крові, що призвело до уповільнення зниження функції нирок та зменшення протеїнурії, що, своєю чергою, спричинило зниження ризику прогресування до ниркової недостатності. Однак побічні ефекти пероральної основної терапії включають шлунково-кишкову непереносимість, погіршення набряків та посилення гіпертензії. Крім того, для лікування хронічного метаболічного ацидозу потрібні великі дози пероральних основ, а навантаження таблетками може обмежувати дотримання режиму лікування.[35]

Вевеример (TRC 101) — це перспективний досліджуваний засіб, призначений для лікування метаболічного ацидозу шляхом зв'язування з кислотою в шлунково-кишковому тракті та виведення її з організму з калом, що, своєю чергою, зменшує кількість кислоти в організмі та підвищує рівень бікарбонату в крові. Результати подвійного сліпого плацебо-контрольованого 12-тижневого клінічного дослідження 3-ї фази у людей із ХХН та метаболічним ацидозом продемонстрували, що Веверімер ефективно та безпечно коригує метаболічний ацидоз у короткостроковій перспективі[36], а сліпе, плацебо-контрольоване 40-тижневе продовження дослідження, що оцінювало довгострокову безпеку, продемонструвало стійке покращення фізичної функції та комбінованої кінцевої точки дослідження (смерті, діалізу або зниження рШКФ на 50 %)[37].

Див. також

Примітки

  1. а б Emmett, Michael; Szerlip, Harold. Approach to the adult with metabolic acidosis.
  2. Costanzo, Linda (2010). Physiology. Philadelphia, Pennsylvania: Elsevier. ISBN 978-1-4160-6216-5.
  3. Kraut, Jeffrey A.; Madias, Nicolaos E. (1 травня 2010). Metabolic acidosis: pathophysiology, diagnosis and management. Nature Reviews Nephrology (англ.). 6 (5): 274—285. doi:10.1038/nrneph.2010.33. ISSN 1759-5061. PMID 20308999.
  4. Gallo de Moraes, Alice; Surani, Salim (15 січня 2019). Effects of diabetic ketoacidosis in the respiratory system. World Journal of Diabetes. 10 (1): 16—22. doi:10.4239/wjd.v10.i1.16. ISSN 1948-9358. PMC 6347653. PMID 30697367.
  5. а б National Kidney Foundation: K/DOQI clinical practice guidelines for bone metabolism and disease in chronic kidney disease (PDF). Am J Kidney Dis. 42 (Suppl 3): S1—S201.
  6. а б CKD Evaluation and Management – KDIGO. kdigo.org. Процитовано 31 грудня 2019.
  7. Weaver, Connie M. (6 травня 2013). Potassium and Health123. Advances in Nutrition. 4 (3): 368S—377S. doi:10.3945/an.112.003533. ISSN 2161-8313. PMC 3650509. PMID 23674806.
  8. Kovesdy, Csaba. Pathogenesis, consequences, and treatment of metabolic acidosis in chronic kidney disease. UpToDate.
  9. Stern, Scott D. C.; Cifu, Adam S.; Altkorn, Diane (2015). Symptom to diagnosis: an evidence-based guide (вид. 3rd). New York: McGraw-Hill Education. ISBN 9780071803441. OCLC 896866189.
  10. Quinn, ред. (2016). Current medical diagnosis & treatment study guide (вид. 2nd). New York: McGraw-Hill. ISBN 9780071848053. OCLC 910475681.
  11. а б DeGowin's diagnostic examination (вид. Tenth). New York. 5 вересня 2014. ISBN 9780071814478. OCLC 876336892.
  12. Morgan & Mikhail's clinical anesthesiology (вид. Sixth). New York. 21 серпня 2018. ISBN 9781259834424. OCLC 1039081701.
  13. Smollin, Craig (2022). Chapter 2-1: Acetaminophen. У Olson (ред.). Poisoning & Drug Overdose (вид. Eighth). McGraw Hill Lange. ISBN 978-1-264-25908-3.
  14. Critical care. [New York]. 22 листопада 2016. ISBN 9780071817264. OCLC 961480454.
  15. Current medical diagnosis & treatment 2020 (вид. Fifty-eighth). New York. 2 вересня 2019. ISBN 9781260455281. OCLC 1109935506.
  16. Harrison's principles of internal medicine (вид. 20th). New York. 13 серпня 2018. ISBN 9781259644030. OCLC 1029074059.
  17. Morgan & Mikhail's clinical anesthesiology (вид. Sixth). New York. 21 серпня 2018. ISBN 978-1259834424. OCLC 1039081701.
  18. Katzung, Bertram G. (5 вересня 2018). Katzung & Trevor's pharmacology : examination & board review (вид. Twelfth). New York. ISBN 978-1259641022. OCLC 1052466341.
  19. Levitzky, Michael G. (2007). Pulmonary physiology (вид. 7th). New York: McGraw-Hill Medical. ISBN 9780071437752. OCLC 75713147.
  20. Field, Michael J.; Pollock, Carol A.; Harris, David C. (2010). The renal system: basic science and clinical conditions (вид. 2nd). Edinburgh: Churchill Livingstone/Elsevier. ISBN 9780702033711. OCLC 319855752.
  21. Costanzo, Linda S. (15 березня 2017). Physiology (вид. 6th). Philadelphia, PA: Elsevier. ISBN 9780323511896. OCLC 965761862.
  22. Kraut, Jeffrey A.; Madias, Nicolaos E. (4 вересня 2012). Treatment of acute metabolic acidosis: a pathophysiologic approach. Nature Reviews Nephrology. 8 (10): 589—601. doi:10.1038/nrneph.2012.186. PMID 22945490.
  23. а б Kraut, Jeffrey A.; Madias, Nicolaos E. (2017). Adverse Effects of the Metabolic Acidosis of Chronic Kidney Disease. Advances in Chronic Kidney Disease (англ.). 24 (5): 289—297. doi:10.1053/j.ackd.2017.06.005. PMID 29031355.
  24. Kato, Akihiko; Kido, Ryo; Onishi, Yoshihiro; Kurita, Noriaki; Fukagawa, Masafumi; Akizawa, Tadao; Fukuhara, Shunichi (2014). Association of serum bicarbonate with bone fractures in hemodialysis patients: the mineral and bone disorder outcomes study for Japanese CKD stage 5D patients (MBD-5D). Nephron Clinical Practice. 128 (1–2): 79—87. doi:10.1159/000365089. ISSN 1660-2110. PMID 25378374.
  25. Lefebvre, A.; de Vernejoul, M. C.; Gueris, J.; Goldfarb, B.; Graulet, A. M.; Morieux, C. (1989). Optimal correction of acidosis changes progression of dialysis osteodystrophy. Kidney International. 36 (6): 1112—1118. doi:10.1038/ki.1989.309. ISSN 0085-2538. PMID 2557481.
  26. Hanna, Ramy M.; Ghobry, Lena; Wassef, Olivia; Rhee, Connie M.; Kalantar-Zadeh, Kamyar (2020). A Practical Approach to Nutrition, Protein-Energy Wasting, Sarcopenia, and Cachexia in Patients with Chronic Kidney Disease. Blood Purification (англ.). 49 (1–2): 202—211. doi:10.1159/000504240. ISSN 0253-5068. PMID 31851983.
  27. Foley, Robert N.; Wang, Changchun; Ishani, Areef; Collins, Allan J.; Murray, Anne M. (2007). Kidney Function and Sarcopenia in the United States General Population: NHANES III. American Journal of Nephrology (англ.). 27 (3): 279—286. doi:10.1159/000101827. ISSN 0250-8095. PMID 17440263.
  28. Shah, Samir N.; Abramowitz, Matthew; Hostetter, Thomas H.; Melamed, Michal L. (1 серпня 2009). Serum bicarbonate levels and the progression of kidney disease: a cohort study. American Journal of Kidney Diseases. 54 (2): 270—277. doi:10.1053/j.ajkd.2009.02.014. ISSN 1523-6838. PMC 4354889. PMID 19394734.
  29. Dobre, Mirela; Yang, Wei; Chen, Jing; Drawz, Paul; Hamm, L. Lee; Horwitz, Edward; Hostetter, Thomas; Jaar, Bernard; Lora, Claudia M. (1 жовтня 2013). Association of Serum Bicarbonate With Risk of Renal and Cardiovascular Outcomes in CKD: A Report From the Chronic Renal Insufficiency Cohort (CRIC) Study. American Journal of Kidney Diseases. 62 (4): 670—678. doi:10.1053/j.ajkd.2013.01.017. ISSN 0272-6386. PMC 3701754. PMID 23489677.
  30. Menon, Vandana; Tighiouart, Hocine; Vaughn, Nubia Smith; Beck, Gerald J.; Kusek, John W.; Collins, Allan J.; Greene, Tom; Sarnak, Mark J. (1 листопада 2010). Serum Bicarbonate and Long-term Outcomes in CKD. American Journal of Kidney Diseases. 56 (5): 907—914. doi:10.1053/j.ajkd.2010.03.023. ISSN 0272-6386. PMID 20605301.
  31. Raphael, Kalani L.; Wei, Guo; Baird, Bradley C.; Greene, Tom; Beddhu, Srinivasan (1 лютого 2011). Higher serum bicarbonate levels within the normal range are associated with better survival and renal outcomes in African Americans. Kidney International. 79 (3): 356—362. doi:10.1038/ki.2010.388. ISSN 0085-2538. PMC 5241271. PMID 20962743.
  32. Jaber, Samir; Paugam, Catherine; Futier, Emmanuel та ін. (2018). Sodium bicarbonate therapy for patients with severe metabolic acidaemia in the intensive care unit (BICAR-ICU): a multicentre, open-label, randomised controlled, phase 3 trial (PDF). The Lancet (англ.). 392 (10141): 31—40. doi:10.1016/S0140-6736(18)31080-8. PMID 29910040.
  33. Goraya, Nimrit; Wesson, Donald E. (2019). Clinical evidence that treatment of metabolic acidosis slows the progression of chronic kidney disease. Current Opinion in Nephrology and Hypertension (амер.). 28 (3): 267—277. doi:10.1097/MNH.0000000000000491. ISSN 1062-4821. PMC 6467553. PMID 30681417.
  34. Garneata, Liliana; Stancu, Alexandra; Dragomir, Diana; Stefan, Gabriel; Mircescu, Gabriel (1 липня 2016). Ketoanalogue-Supplemented Vegetarian Very Low–Protein Diet and CKD Progression. Journal of the American Society of Nephrology (англ.). 27 (7): 2164—2176. doi:10.1681/ASN.2015040369. ISSN 1046-6673. PMC 4926970. PMID 26823552.
  35. Chen, Wei; Abramowitz, Matthew K. (2019). Advances in management of chronic metabolic acidosis in chronic kidney disease. Current Opinion in Nephrology and Hypertension. 28 (5): 409—416. doi:10.1097/MNH.0000000000000524. ISSN 1473-6543. PMC 6677263. PMID 31232712.
  36. Wesson, Donald E.; Mathur, Vandana; Tangri, Navdeep; Stasiv, Yuri; Parsell, Dawn; Li, Elizabeth; Klaerner, Gerrit; Bushinsky, David A. (6 квітня 2019). Veverimer versus placebo in patients with metabolic acidosis associated with chronic kidney disease: a multicentre, randomised, double-blind, controlled, phase 3 trial. The Lancet (англ.). 393 (10179): 1417—1427. doi:10.1016/S0140-6736(18)32562-5. ISSN 0140-6736. PMID 30857647.
  37. Wesson, Donald E.; Mathur, Vandana; Tangri, Navdeep; Stasiv, Yuri; Parsell, Dawn; Li, Elizabeth; Klaerner, Gerrit; Bushinsky, David A. (3 серпня 2019). Long-term safety and efficacy of veverimer in patients with metabolic acidosis in chronic kidney disease: a multicentre, randomised, blinded, placebo-controlled, 40-week extension. The Lancet (англ.). 394 (10196): 396—406. doi:10.1016/S0140-6736(19)31388-1. ISSN 0140-6736. PMID 31248662.
Prefix: a b c d e f g h i j k l m n o p q r s t u v w x y z 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Portal di Ensiklopedia Dunia

Kembali kehalaman sebelumnya