Кам'янка-Дніпровська
Ка́м'янка-Дніпро́вська — місто в Василівському районі Запорізької області. З березня 2022 року місто окуповане російськими військами. Засноване 1786 року. Колишні назви — Мала Знам'янка (1786), Кам'янка-на-Дніпрі (1920), Кам'янка-Дніпровська — з 1944 р. ГеографіяМісто Кам'янка-Дніпровська розташоване на кордоні трьох областей — Запорізької, Херсонської та Дніпропетровської. На території Кам'янсько-Дніпровського району. Знаходиться на лівому березі Каховського водосховища, у місці впадання в нього річки Білозерка, яка біля міста утворює Білозерський лиман. Через місто проходить автомобільна дорога Т 0805. Зі східного боку розташоване місто Енергодар (Запорізька АЕС), у північному напрямку на протилежному березі Каховського водосховища місто Нікополь (Дніпропетровська область), з яким існує поромна переправа[2], у західному напрямку, вздовж р. Дніпро за 90 км — м. Нова Каховка, за 200 км м. Херсон. Відстань до облцентру становить 132 км і проходить автошляхом Р37 та E105. Ландшафт - рівнинний, степовий. ІсторіяДо виникнення містаТериторія, де розташоване сучасне місто, була заселена в найдавніші часи, про що свідчать залишки поселення доби бронзи (II—І тисячоліття до н. е.). У першій половині IV століття до н. е. одному з скіфських царів Атею вдалося зосередити в своїх руках верховну владу і утворити на західних кордонах Великої Скіфії у Північному Причорномор'ї велику державу. Страбон писав: «Атей, що воював з Філіппом, сином Амінти, здається, панував над більшістю тутешніх варварів». Столицею царства Атея очевидно було поселення біля міста Кам'янка-Дніпровська і села Велика Знам'янка у Запорізькій області — Кам'янське городище. З боку степу поселення захищалося земляним валом і ровом, з інших сторін були круті дніпровські кручі i Білозерський лиман. Городище було розкопано в 1900 році Д. Я. Сердюковим — місцевим вчителем, а в 30-х і 40-х роках XX століття Б. М. Граковим. З пам'ятками осілості Кам'янського регіону пов'язані великі кургани могильники — Мамай-гора, Солоха (могила) з групою курганів, Ільїнські, Знам'янські та інші могильники. Кам'яний ЗатонРаніше, до спорудження Каховського водоймища, гранітні масиви Приазовської височини поблизу Кам'янки-Дніпровської виходили на поверхню, утворюючи кам'янистий берег. Звідси виникла назва місцевості — Кам'яний Затон і поселення — Кам'янка, яке виникло в останній чверті XVIII століття. 1696 з ініціативи Івана Мазепи та за наказом російського царя Петра І на лівому березі Дніпра була збудована Кам'янозатонська фортеця. Вона повинна була стати опорним пунктом для боротьби проти Османської імперії. Гарнізон фортеці налічував 6 тис. солдатів і офіцерів. Наприкінці 18 ст. поблизу фортеці виникло с. Кам'янка. Після приєднання Північного Причорномор'я та Криму до Росії потреба у фортеці відпала, тому гарнізон було виведено, а сама фортеця поступово зруйнувалася. Подальша історіяПід час селянської реформи 1861 року в селі, що стало волосним центром, налічувалось 500 дворів, де проживало 2,7 тис. чоловік. Станом на 1886 рік у селі, центрі Кам'янської волості Мелітопольського повіту Таврійської губернії, Мала Знам'янка (Кам'янка) мешкало 4411 осіб, налічувалось 803 двори, існували православна церква, єврейський молитовний будинок, школа, лісопильний завод, 2 рибних заводи, 10 лавок, 35 хлібних торгових магазини, 8 колесень, 4 бондарні, 5 майстерень, 3 лісові пристані, 2 постоялих двори, ренський погріб, 2 горілчаних склади, відбувалось 4 ярмарки на рік: сирної неділі, 29 червня, 8 вересня та 6 грудня, базар по понеділках[3]. НаселенняЗгідно з переписом населення 2001 р. 70,8 % населення міста становили українці, 24,7 % — росіяни, 1,4 % — болгари, 0,6 % — білоруси.[4] Зміни чисельності населення
Національний складРозподіл населення за національністю за даними перепису 2001 року[5]:
МоваРозподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[6][7]:
Економіка
Об'єкти соціальної сфери
Пам'яткиОсновна стаття — Пам'ятки Кам'янки-Дніпровської ![]()
Відомі люди
Джерела та література
Примітки
|
Portal di Ensiklopedia Dunia