Журналістська премія імені Василя Сергієнка
Журналістська премія імені Василя Сергієнка — започаткована 17 липня 2017 року. Організатор — активіст Олександр Аронець. Присвячена Василю Сергієнку, відомому черкаському журналісту, жорстоко вбитому 2014 року[1]. Премія ставить за мету об'єднати журналістську спільноту, захистити журналістів-розслідувачів, встановити стандарти розслідувальної журналістики, увіковічити пам'ять Василя Сергієнка[2][3]. Експертна радаВіталій Портніков, Соня Кошкіна, Сергій Квіт, Микита Василенко, Валерій Іванов, Володимир Мостовий, Наталія Лігачова, Юрій Бондар, Дмитро Лиховій, Михайло Шаманов, Ростислав Мартинюк, Тетяна Воронцова та Юрій Грицик[4]. 2017На конкурс було подано 282 матеріали[5][6]. Переможці в номінаціях і володарка гран-прі отримали пам'ятні дипломи та грошові премії в розмірі 15 тисяч гривень. Фіналісти в номінаціях отримали по 1 тис. грн. ПереможціНайкраще розслідування в місцевих друкованих ЗМІПереможець
Фіналісти
Найкраще розслідування в загальнонаціональних друкованих ЗМІПереможець
Фіналісти
Найкраще розслідування в місцевих інтернет-ЗМІПереможець
Найкраще розслідування в загальнонаціональних інтернет-ЗМІПереможець
Фіналісти
Найкраще розслідування на місцевому ТБПереможці
Фіналіст
Найкраще телевізійне розслідуванняПереможець
Фіналісти
Найкраще розслідування громадських активістів, блогерівПереможці
Фіналісти
Гран-прі від організаторів конкурсу
Спеціальний диплом від оргкомітету
2019Восени 2019 року конкурс журналістських розслідувань для регіональних і загальноукраїнських медійників відбувся вдруге. Цього разу на конкурс надійшло понад 130 робіт. Партнером заходу став Національний музей Революції Гідності, де і відбулося нагородження[7] фіналістів 5 грудня 2019 року. До складу експертної ради конкурсу ввійшли журналісти та науковці: публіцист Віталій Портников, професор Сергій Квіт, ведучий проєкту «СтопФейк» Марко Супрун, журналісти Ростислав Мартинюк та Юрій Грицик. Найкраще розслідування в місцевих друкованих ЗМІПереможець
Журналісти проаналізували інтерв'ю президента Володимира Зеленського, зокрема, щодо наявності у нього бізнес-інтересів у Росії, і виявили розбіжності. У розслідуванні «Зелена родина ру» йдеться про те, що російський бізнес Володимира Зеленського та партнерів пов'язаний із виробництвом кіно-, відеофільмів та телевізійних програм, але усі фінансові угоди проходять через кіпрські або українські «фірми-прокладки». Найкраще розслідування в загальнонаціональних друкованих ЗМІПереможець
Номінація «Найкраще розслідування громадських активістів, блогерів»Переможець
У номінації «Найкраще розслідування громадських активістів, блогерів» переміг цикл розслідувань про вирубку Олешківського лісу, об'єднаного у єдиний цикл розслідувань «Остання крапля. Привід для вбивства» нині покійної херсонської активістки Катерини Гандзюк. Нагороду за Катерину отримав її батько. Нагадаємо, 31 липня 2018 року на радницю херсонського міського голови Катерину Гандзюк напали біля під'їзду її будинку й облили сірчаною кислотою. Гандзюк потрапила в реанімаційне відділення. 4 листопада активістка померла в лікарні. Номінація «Найкраще розслідування місцевих громадських активістів, блогерів»Переможець
Одним з переможців премії став одеський активіст, один з лідерів організації «Народний рух» Григорій Козьма з розслідуванням «Обороноздатність України? Ні, не чули — звертайтесь в ФСБ», в якому йдеться про зловживання місцевої влади, яка фактично надала росіянам доступ до стратегічних об'єктів обороноздатності України. У серпні 2018 року на Григорія Козьму та його колегу Михайла Кузаконя був здійснений напад: в його автомобіль врізалася вантажівка[12]. Номінація «Найкраще телевізійне розслідування»
У своїх розслідуваннях Данило Мокрик з проекту Bihus.info висвітлив діяльність прокурорів, які, попри участь у переслідуванні активістів Революції Гідності, не лише залишались на посадах, а й отримували підвищення, а і іноді самі розслідували злочини проти Майдану. Номінація «Найкраще місцеве телевізійне розслідування»Переможець
Гран-прі від організаторів конкурсу
Диплом «За вагомий внесок у боротьбу проти переслідувань журналістів»Під час нагородження 2019 року диплом «За вагомий внесок у боротьбу проти переслідувань журналістів» отримав блогер Сергій Іванов за розслідування «Поліція бану»[17], яке розповідає про тиск на журналістів з боку заступника начальника Головного слідчого управління Нацполіції Євгена Шевцова, який свого часу балотувався на керівну посаду в ДБР. Журналісти опублікували матеріали про його статки і бізнес дружини Альони Дегрик «Леогеймінг пей», що виводив кошти букмекерських контор і онлайн-казино до Росії та так званих «ЛДНР». Після цього Євген Шевцов розпочав помсту журналістам, проти родичів журналістів порушувались кримінальні справи, їм блокувати рахунки. Зрештою, було заблоковано більше 10 сайтів, де розміщувались матеріали про нього. Окрім того, одним із постраждалих від подібних безчинств «правоохоронців» став член журі першого конкурсу імені Василя Сергієнка професор Валерій Іванов. Пам'ятьВасиль Сергієнко – відомий черкаський журналіст, поет, соціолог, громадський діяч, автор резонансних розслідувань. 4 квітня 2014 року був викрадений з власного будинку у Корсунь-Шевченківському, наступного дня його тіло зі слідами катувань було знайдено у Виграївському лісі. У травні 2017 року в Києві було затримано підозрюваного в організації викрадення та вбивства журналіста Василя Сергієнка — Вадима Мельника, котрий працював начальником охорони народного депутата Геннадія Бобова. Як повідомили організатори премії, підозрюваний у вбивстві Василя Сергієнка Вадим Мельник подав до суду на засновників конкурсу Олександра Аронця та Олега Собченка. Підозрюваний вимагає в активістів 100 тисяч грн[18] та фактично хоче заборонити їм публічно висловлюватись про підозрюваних в організації вбивства Сергієнка. Місцеві активісти та журналісти вважають, що замовником убивства є саме Бобов[19], який міг у такий спосіб помститися за гострі журналістські розслідування Василя Сергієнка. Проте слідству на даний момент не вдалося довести причетність Бобова. Наразі тривають судові засідання, покарати замовників та виконавців вбивства вимагають місцеві депутати та журналісти[20]. Примітки
Посилання |
Portal di Ensiklopedia Dunia