Зевс з мису Артемісіон

	Зевс з мису Артемісіон
Дата створення / заснування	460 до н. е.
Назва	англ. Artemision Bronze (Zeus/Poseidon of Artemision)
Культура	Стародавня Греція
Країна	Греція
Місце розташування	Національний археологічний музей (Афіни)
Жанр	ню, Стародавня Греція і грецький ранньокласичний періодd
Творець	невідомо
З матеріалу	бронза
Зображує	Зевс і Посейдон
У збірках	Національний археологічний музей (Афіни)
Історичний період	Стародавня Греція і грецький ранньокласичний періодd
Місце відкриття	Cape Artemisiod
Висота	209 см
Описано за адресою	odysseus.culture.gr/h/4/eh430.jsp?obj_id=4507
	Зевс з мису Артемісіон у Вікісховищі

37°59′20″ пн. ш. 23°43′56″ сх. д. / 37.988889° пн. ш. 23.732222° сх. д. / 37.988889; 23.732222

Зевс з мису Артемісіон (або Бог з мису Артемісіон) — уславлений зразок бронзової скульптури Стародавньої Греції, що зберігається в Національному археологічному музеї Афін.

Знахідка

Знахідка скульптури зроблена випадково. Пірнальники за губками знайшли її в морі на північ від остова Евбея у 1926 році.^[4] Спочатку підняли уламок руки скульптури, а потім і її саму.

В 1928 році на місці знахідки проведені археологічні розкопки, де знайдені залишки потонулого човна та деякі речі з нього. Човен датують II століттям до н. е., хоча перевозив він вантажі 300-річної на той час давнини. Розкопки в морі були проведені без дотримання безпеки і покинуті через смерть дослідника — водолаза від декомпресії.

За припущеннями, човен був римським, що перевозив вантажі і твори грецького мистецтва до Риму.

Опис скульптури

Бронзова скульптура відтворює невідомого бога давньогрецького пантеону у повний зріст. Фігура оголена, практично не має пошкоджень, її зріст перевищує середній зріст звичної людини і дорівнює 210 сантиметрів. Брови створені зі срібла і доповнені карбуванням. Губи бога і грудні соски зроблені з червонуватої міді, як це характерно і для інших оригіналів 5 століття до н. е. Втрачені інкрустації очей, відомі за іншими зразками скульптур тої доби (голова філософа з Антикітерського човна, Вояки з Ріаче) та річ, що тримав невідомий бог в правій руці. Хоча втрачені деталі очей не псують виразу величі і зосередженості на обличчі скульптури.

Гіпотези щодо назви

Суперечки щодо назви фігури розпочалися через втрату характерного атрибуту в правій руці скульптури. Переважають дві думки. Якщо в руці був тризубець, то це бог морів Посейдон. Якщо в руці був жмут блискавок, то це верховний бог греків — Зевс.

Розпочалися пошуки аналогій в інших джерелах — серед близьких за часом скульптур, серед збережених зображень у вазопису. Найменше доказів, що в руці невідомого бога було знаряддя Посейдона, бо воно затуляло обличчя скульптури, що було неприпустимо в ту добу. На користь гіпотези, що бронзова скульптура відтворює Зевса, працюють численні скульптури стародавніх греків з використанням абсолютно подібної же композиції.

Дискусії точилися і через проблему авторства. Серед названих імен — скульптор Каламід з Беотії, що виготовляв мармурові і бронзові скульптури богів, Онатас з Егіни та Мирон (скульптор).

Місце в сучасній культурі

Бронзова скульптура Зевса з мису Артемисіон стала справжньою родзинкою Національного археологічного музею Афін. Обличчя скульптури відтворене на поштовій марці та на банкноті у 1 000 драхм. Обличчя скульптури стало основою для створення гриму в декількох кінострічках.

З фігури Зевса з мису Артемисіон зроблено декілька металевих копій, одна з яких передана від уряду Греції в офіс ЮНЕСКО.

Джерела

Mylonas in American Journal of Archeology 48 (1944) pp 143ff. A case for the subject as Zeus.
Mattusch, Carol C. 1988. Greek Bronze Statuary: From the Beginnings Through the Fifth Century B.C. (Ithaca:Cornell University Press) pp. 150-53.
Gisela M.A. Richter, reviewing H. G. Beyen, La Statue d'Artemision in American Journal of Archaeology 35.2 (April 1931), pp. 242—243; C. A. Robinson, Jr., «The Zeus Ithomatas of Ageladas», American Journal of Archaeology 49.2 (April 1945, pp. 121—127) p. 127, note 40.
Karouzos, «Ho Poseidon tou Artemisiou» Deltion 13 (1930–1931) pp 41-104, and «The find from the sea off Artemision», Journal of the Hellenic Society 49 (1929).
John Boardman, «Greek art and architecture», in J. Boardman, J. Griffin and O. Murray, eds. Greece and the Hellenistic World (Oxford History of the Classical World, vol. I), 1988, illus. p. 284.