Золмітриптан
Золмітриптан — селективний агоніст рекомбінантних 5-НТ1В/1D-рецепторів серотоніну судин людини для лікування нападів мігрені з аурою і без аури. Застосовується перорально або інтраназально. Терапевтичний ефект розвивається впродовж 15-20 хвилин після застосування з максимумом дії через 1 годину.[1][2] ІсторіяЗолмітриптан був запатентований у 1990 році та випущений на фармацевтичний ринок у 1997 році фірмою AstraZeneca.[3] Фармакологічні властивостіФармакодинамікаЗолмітриптан є селективним агоністом рекомбінантних 5-НТ1В/1D-рецепторів серотоніну судин людини. Він має помірну спорідненість із серотоніновими 5-НТ1А-рецепторами, не має суттєвого впливу щодо 5НТ2-, 5НТ3-, 5НТ4-серотонінових рецепторів, a1-, a2-, b1-адренергічних рецепторів, Н1-, Н2-гістамінових рецепторів, М-холінових рецепторів, D1-, D2-дофамінергічних рецепторів. Препарат спричиняє звуження переважно судин голови, блокує вивільнення нейропептидів, зокрема вазоактивного інтестинального пептиду, який є основним трансміттером, що спричиняє розширення судин голови, яке лежить в основі патогенезу мігрені. Золмітриптан зупиняє розвиток нападу мігрені без прямої аналгетичної дії. Разом з купіруванням мігренозного нападу золмітриптан послаблює нудоту, блювання (особливо при лівосторонніх атаках), фото- і фонофобію. Додатково до периферичної дії золмітриптан впливає на центри стовбура головного мозку, пов'язані з мігренню, що пояснює стійкий повторний ефект при лікуванні серії з кількох нападів мігрені в одного пацієнта. Високоефективний у комплексному лікуванні мігренозного статусу (серії з кількох тяжких, що йдуть один за одним, нападів мігрені тривалістю 2–5 діб). Усуває мігрень, асоційовану з менструацією.[1] ФармакокінетикаПісля перорального прийому золмітриптан добре всмоктується у травному тракті. Абсорбція препарату не залежить від прийому їжі. Середня абсолютна біодоступність становить приблизно 40 %. Зв'язування з білками плазми — 25 %. Час досягнення максимальної концентрації становить 1 годину, терапевтична концентрація у плазмі підтримується протягом наступних 4–6 годин. При повторному прийомі кумуляції препарату не спостерігається.[1] Золмітриптан підлягає інтенсивній біотрансформації у печінці з утворенням N-десметилпохідного, що має у 2–6 разів більшу фармакологічну активність, ніж первинна сполука, і ряд неактивних метаболітів. Відомі три основних метаболіти золмітриптану: індолоцтова кислота (основний метаболіт у плазмі і сечі), N-оксид- і N-десметиланалоги. N-десметильований метаболіт — активний, а два інші метаболіти — неактивні. У здорових суб'єктів при прийомі разової дози золмітриптан і його активний N-десметильований метаболіт мають пропорційно залежні від дози AUC та Cmax в діапазоні доз від 2,5 до 50 мг. Плазмові концентрації N-десметильованого метаболіту приблизно у два рази нижчі, ніж концентрації вихідної лікарської речовини, він може посилити терапевтичну дію золмітриптану. Виводиться з організму золмітриптан переважно нирками у вигляді метаболітів, і близько 30 % — через кишечник у незміненому вигляді.[1] Після внутрішньовенного введення загальний плазмовий кліренс у середньому становить приблизно 10 мл/хв/кг, з яких третина припадає на нирковий кліренс. Нирковий кліренс перевищує швидкість клубочкової фільтрації, що свідчить про секрецію в ниркових канальцях. Об'єм розподілу після внутрішньовенного введення становить 2,4 л/кг. Середній період напіввиведення (Т1/2) золмітриптану становить 2,5–3 години. Час напіввиведення його метаболітів є подібним, що свідчить про те, що їх виведення обмежується швидкістю утворення.[1] ПоказанняЛікування нападу мігрені з аурою і без аури.[1] Лікування мігренозного статусу. ПротипоказанняЗолмітриптан протипоказаний при наступних станах:[1]
Побічні ефектиЗа частотою виникнення побічні ефекти класифікуються таким чином: дуже часто (≥ 1/10); часто (≥ 1/100 < 1/10); нечасто (≥ 1/1000 < 1/100); рідко (≥ 1/10000 < 1/1000); дуже рідко (< 1/10000), невідомо (не можна оцінити з наявних даних). За інформацією виробника, можливий розвиток таких побічних ефектів:[1]
Особливості застосуванняДітиБезпека та ефективність у педіатричних пацієнтів не встановлені, тому золмітриптан не рекомендується застосовувати пацієнтам до 18 років.[2] В одному рандомізованому плацебо-контрольованому клінічному дослідженні золмітриптан у дозах 2,5, 5 та 10 мг не продемонстрував більшу ефективність порівняно з плацебо при лікуванні мігрені у підлітків. Побічні реакції у пацієнтів-підлітків, які отримували золмітриптан, були подібні до таких у дорослих. Золмітриптан не вивчався у педіатричних пацієнтів молодше 12 років.[2] У досвіді постмаркетингу з триптанами, включаючи золмітриптан, не було виявлено додаткових побічних реакцій у педіатричних пацієнтів, яких не спостерігали у дорослих.[2] Вагітність і лактаціяБезпека застосування золмітриптану у період вагітності у людей не вивчалася.[1] У дослідженнях репродуктивної токсичності на щурах та кроликах пероральне введення золмітриптану вагітним тваринам призводило до ембріолетальності та порушень плоду.[2] Немає даних про наявність золмітриптану або його метаболітів у молоці людини, вплив на немовлят або вплив золмітриптану та його метаболітів на продукування молока. У щурів пероральне застосування золмітриптану призводило до рівня препарату у молоці до 4 разів більше, ніж у материнській плазмі.[2] Переваги для здоров'я дитини і матері від грудного вигодовування слід оцінювати разом із клінічною потребою матері у лікуванні золмітриптаном та потенційними ризиками для немовляти.[2] ВзаємодіїМоклобемід. Підвищення концентрації золмітриптану у крові.[4] Комбіновані оральні контрацептиви. Максимальна концентрація у крові (Cмакс) і площа під кривою AUC золмітриптану були збільшені на 30 % і 50 % відповідно, час досягнення максимальної концентрації у крові (Tмакс) затримувався на півгодини у жінок, які приймали оральні контрацептиви. Вплив золмітриптану на фармакокінетику пероральних контрацептивів не вивчався.[2] Торговельні назвиУкраїнаСтаном на квітень 2024 року в Україні зареєстровані наступні препарати з діючою речовиною золмітриптан:[5]
Правовий статусВ Україні відпускається за рецептом.[1] Примітки
Посилання |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
