Климова Олександра Іванівна

Климова Олександра Іванівна
Климова Олександра Іванівна
біл. Аляксандра Клімава
Народилася	1 жовтня 1921 ; Затобольськ, Затобольська селищна адміністрація, Костанайський район, Костанайська область
Померла	13 травня 2005 (83 роки) ; Мінськ, Білорусь
Поховання	Східне кладовище
Країна	СРСР; Білорусь
Діяльність	акторка, театральний педагог
Alma mater	Вище театральне училище імені М. С. Щепкіна
Заклад	НАДТ ім. М. Горького
Членство	Q4430501?, Білоруська спілка театральних діячівd, Belarusian Union of Cinematographersd і Радянський комітет захисту мируd
Роки активності	1942 — 2005
Діти	Andrey Dushachkind
Нагороди	; Q114358141? (1994) Медаль «За видатні заслуги в білоруському кінематографі»d (2002) Kryshtalnaya Paulinkad (1996)
IMDb	ID 0459559
	; ; ;

Олександра Іванівна Климова (біл. Аляксандра Іванаўна Клімава; 1921—2005) — радянська, білоруська, російська та українська актриса театру і кіно, педагог, громадський діяч,Народна артистка СРСР (1969).

Біографія

Народилася 1 жовтня 1921 року в селі Самодурівка^[2], нині селище Затобольск у Костанайській області Казахстану.

Дитинство і юність пройшли в Магнітогорську. Закінчила середню та музичну школи і в 1941 році розпочала свою трудову діяльність на металургійному заводі.

Займалася в драмгуртку при Будинку металургів. Перші кроки в акторському мистецтві зробила на сцені Магнітогорського народного театру. У 1942—1945 роках — актриса Магнітогорського драматичного театру імені О. С. Пушкіна. Під час Німецько-радянської війни виступала у військових госпіталях.

У 1945 році вступила до Московського вищого театрального училища імені М. С. Щепкіна (клас Віри Пашенної).

Після закінчення училища в 1949 році була запрошена в Одеський російський драматичний театр ім. А. Іванова, на сцені якого грала до 1951 року. У 1951—1954 роках — актриса Київського театру російської драми імені Лесі Українки, у 1954—1956 роках — Харківського російського драматичного театру імені О. С. Пушкіна. Працювала також в Свердловську та Москві.

У 1956—2004 роках — актриса Мінського драматичного театру імені М. Горького.

Зіграла понад 80 головних ролей класичного і сучасного репертуару. Здобула славу провідної актриси героїчного плану і отримала широке визнання у театральної громадськості і глядачів.

У 1981—1988 роках викладала в Білоруському державному театрально-художньому інституті.

Член Спілки кінематографістів УРСР. Входила до складу правління Білоруського союзу театральних діячів.

Член Радянського комітету захисту миру, комітету по Ленінських і Державних премій при Раді міністрів СРСР, комісії УРСР у справах ЮНЕСКО. Обиралася головою Республіканської військово-шефської комісії.

Померла 13 травня (за іншими джерелами — 14 травня) 2005 року. Похована в Мінську на Східному кладовищі.

Родина

чоловік — Андрій Валентинович Душечкін-Корсаковський, актор-педагог
син — Андрій Андрійович Душечкін (нар. 1960) — білоруський актор театру і кіно, педагог, літератор, заслужений артист Республіки Білорусь (2004).

Творчість

Ролі в театрі

Магнітогорський театр драми імені Пушкіна

«Варвари» М. Горького — Катька
«Вишневий сад» А. П. Чехова — Аня

Одеський російський театр драми ім. Іванова

«Обрив» І. А. Гончарова — Віра Василівна
«Американська трагедія» Т. Драйзера — Сондра Фінчлі
«Приборкання норовливої» Шекспіра — Катаріна

Київський російський драматичний театр імені Лесі Українки

«Живий труп» Л. Н. Толстого — Маша
«Слуга двох панів» К. Гольдоні — Беатріче
«Маскарад» М. Ю. Лермонтова — Ніна Арбеніна

Харківський російський драматичний театр імені О. С. Пушкіна

«Американська трагедія» Драйзера — Роберта
«Незвичайні люди» за романом «Що робити?» М. Г. Чернишевського — Віра Павлівна
«Багато шуму з нічого» Шекспіра — Гера

Мінський драматичний театр імені М. Горького

«Оптимістична трагедія» Всеволода Вишневського — Комісар
« Барабанщица» Опанаса Салинського — Ніла Сніжко
«Безприданниця» Олександра Островського — Лариса Дмитрівна Огудалова
«Васса Желєзнова» Максима Горького — Рашель
«Іркутська історія» Олексія Арбузова — Валентина
«Двоє на гойдалках» Вільяма Гібсона — Гітель
«Варшавська мелодія» Леоніда Зоріна — Гелена
«Вишневий сад» Антона Чехова — Любов Андріївна Раневська
«Єгор Буличов та інші» М. Горького — Меланія
« Марія Стюарт» Фрідріха Шиллера — Марія Стюарт
«Гамлет» Вільяма Шекспіра — Гертруда
« Антоній і Клеопатра» В. Шекспіра — Клеопатра
« Макбет» В.Шекспіра — Леді Макбет
«Варвари» М. Горького — Лідія Павлівна
« Снігуронька» О. Островського — Купава
« Сірано де Бержерак» Едмона Ростана — Роксана
« Скажені гроші» О. Островського — Лідія Юріївна Чебоксарова
«Життя починається знову» Вадима Собко — Грета Нормач
«Сім'я» Івана Попова — Анна Ульянова
«Весна в Москві» Віктора Гусєва — Надя Коврова
«Офіцер флоту» Олександра Крона — Тамара
«Мертва хватка» Джона Голсуорсі — Хлоя
«Дали безмежні» Миколи Вірта — Ракітіна
«День народження Терези» Георгія Мдівані — Тереза 
«Дванадцятий годину» О. Арбузова — Анна
«Король Лір» Шекспіра — Регана
«Яків Богомолов» М. Горького — Ольга
«Шосте липня» Михайла Шатрова — Марія Спиридонова
«Моя старша сестра» Олександра Володіна — Надя
«Ще не вечір» Віри Панової — Калерія
«Навала» Леоніда Леонова — Анна Миколаївна
« Діти сонця» М. Горького — Олена
« Милий брехун» Джерома Кілті — Патрік Кемпбелл
«Ніч ангела» Злотникова — Актриса
«Солодкоголосий птах юності» Теннессі Вільямса — Принцеса
«Ретро» Олександра Галина — Роза Олександрівна
« Привиди» Генріка Ібсена — фрау Алвинг
«На золотому озері» Ернеста Томпсона — Етель
«Стара актриса на роль дружини Достоєвського» Едварда Радзинського — Актриса
«Любов Ярова» Костянтина Треньова — Любов Ярова

У 1999 році відбулася прем'єра моновистави «Мій театр», де актриса виконувала уривки з творів: «Монолог про театр» Віссаріона Бєлінського, «Вишневий сад» А. Чехова, «Сходження на Фудзіяму» Ч. Т. Айтматова, «Актриса з Бродвею» Є. О. Євтушенко, «Антоній і Клеопатра» В. Шекспіра, «Діти сонця» М . Горького, «Солодкоголосий птах юності» Т. Вільямса, «Марія Стюарт» Ф. Шіллера, «Стара актриса на роль дружини Достоєвського» Е. Радзинського, «Льодове побоїще» К. М. Симонова.

Ролі в кіно

1957 — Поліська легенда — епізод
1958 — Щастя треба берегти
1967 — Поруч з вами — Катерина Дмитрівна
1968 — Десята частка шляху
1968 — Карантин — Дар'я Степанівна Мурашко
1969 — Сини йдуть у бій — Гаврилівна
1969 — Ціна — Естер
1970 — День та ніч — фронтовичка
1971 — Вся королівська рать — мати Джека Бердена
1972 — Золотий ґанок — мати Тані
1972 — Переклад з англійської — Ніна Максимівна
1973 — Витоки — Любава Крупнова
1973 — Парашути на деревах — господиня швейної майстерні
1974 — Тому що люблю — Ірина Біла
1976 — По секрету всему свету — Раїса Іванівна
1977 — Сімейні обставини — Вероніка Макарівна
1978 — Розклад на післязавтра — дружина генерала
1980 — Атланти і каріатиди — Ганна Титівна Прабабкіна
1981 — Дочка командира"- Семибратова
1982 — Давай одружимося — тітка Олени Воронової
1982 — Шапка Мономаха — Серафима Олексіївна
1984 — Радуниця — Льокса
1985 — Грядущому століття — Поліна Григорівна Полосухіна
1988 — Воля Всесвіту — бабуся
1990 — Адвокат (Вбивство на Монастирських ставках) — Народний суддя Олександра Іванівна
1991 — Хеппі енд — мати Ігоря Мішаткіна
1994 — Епілог — Віра

Нагороди та звання

заслужена артистка Української РСР (1959)
народна артистка Української РСР (1963)
народна артистка СРСР (1969)
орден Трудового Червоного Прапора (1960)
орден Леніна (1976)
орден Дружби народів (1981)
орден Франциска Скорини (2001)
медаль «За трудову відзнаку» (1951)
медаль «На відзначення 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна» (1970)
медаль «Ветеран праці» (1987)
медаль Франциска Скорини (1996)
медаль «За видатні заслуги в білоруському кінематографі» (2002)
премія імені В. Буйницького (1994).

Пам'ять

У 2007 році на честь Олександри Іванівни Климової в Мінську була встановлена меморіальна дошка.
Знято документальний фільм «Актриса — моя професія».
Син О. Климової Андрій Душечкін присвятив їй книгу «По той бік дзеркала».