Клюненко Андрій Степанович

Клюненко Андрій Степанович
Народився	25 листопада (8 грудня) 1905  Грушівка, Грушівська волость, Херсонський повіт, Херсонська губернія, Російська імперія
Помер	25 квітня 1991(1991-04-25) (85 років) Запоріжжя, Україна
Країна	Російська імперія  СРСР  Україна
Національність	українець
Партія	КПРС
Нагороди

Андрій Степанович Клюненко (нар. 8 грудня 1905(19051208), село Грушівка, тепер Апостолівського району Дніпропетровської області — 25 квітня 1991, місто Запоріжжя) — український радянський діяч, журналіст, редактор запорізької обласної газети «Запорізька правда», головний редактор газети «Индустриальное Запорожье». Лауреат Державної премії УРСР імені Т. Г. Шевченка (за 1977 рік).

Народився в селянській родині.

З 1918 року — пастух, наймит. У 1920 році служив у Червоній армії, учасник Громадянської війни.

У кінці 1920-х — початку 1930-х роках — комсомольський активіст, організатор колгоспів. Деякий час очолював колгосп.

Член ВКП(б).

З 1932 року працював редактором районної газети «Червоний шлях», редактором обласної одеської газети «Чорноморська комуна».

У 1937 році був заарештований органами НКВС, півтора року перебував у в'язниці.

З 1941 по 1945 рік служив у Червоній армії. Учасник німецько-радянської війни, агітатор політичного відділу 18-ї армії.

До травня 1956 року — заступник відповідального керівника Радіотелеграфного агентства України (РАТАУ).

У травні 1956—1963 роках — редактор обласної газети «Запорожская правда».

У 1963—1983 роках — головний редактор газети «Индустриальное Запорожье».

З 1983 року — на пенсії в місті Запоріжжі.

• три ордени Трудового Червоного Прапора
• орден Вітчизняної війни І ст.
• орден Вітчизняної війни ІІ ст.
• орден Червоного Прапора
• орден Червоної Зірки
• орден «Знак Пошани» (4.05.1962)
• медаль «За відвагу»
• медалі
• Почесна грамота Президії Верховної Ради Української РСР (.12.1965)
• Лауреат Державної премії УРСР імені Т. Г. Шевченка (за 1977 рік; разом з В. Рєпіним, А. Фріманом, О. Шерстюком, І. Щербаком за книгу нарисів «Днепровские огни», в якій передає особисті спостереження та враження про відбудову Дніпрогесу та «Запоріжсталі»)^[1].

• Журналист Андрей Клюненко. Он стал легендой еще при жизни [Архівовано 29 червня 2020 у Wayback Machine.]