Козелецька (Козельська) сотня — адміністративно-територіальна і військова одиниця Переяславського , а згодом Київського полку Гетьманщини . Центр — містечко Козелець .
Історія
Сотня виникла як адміністративна і військова одиниця Переяславського полку наприкінці 1648 року. Юридично закріплена за ним Зборівським трактатом 16 жовтня 1649 року у кількості 200 козаків.
Між 1651 і 1653 роком відійшла під підпорядкування Київського полку , позаяк у присяжних описах початку 1954 року згадана саме як його сотня. Відтоді у складі саме Київського полку .
Від 1708 і до 1782 року в Козельці також містилось полкове управління Київського полку .
З ліквідацією полкового устрою на Лівобережній Україні територія Козелецької сотні була розділена між Березинським повітом Чернігівського намісництва та Остерським і Козелецьким повітами Київського намісництва .
Гарячка Прокіп (? — 1649 — ?)
Гарячка Марко (? — 1653—1660 — ?)
Кизимовський Гнат (? — 1661 — ?)
Захар'ященко Опанас (1662—1662 — нак. полковник козелецький)
Скок Іван (? — 1662)
Красовський Степан (1662 — ?)
Клижка Іван (? — 1665 — ?)
Жила Гаврило Карпович (? — 1669—1676 — ?)
Каплонський Василь (? — 1676)
Борсук Петро (1676 — ?)
Терміновець Федір Олексійович (? — 1682 — ?)
Жила Гаврило Карпович (? — 1682 — ?)
Солонина Сергій Васильович (1687, нак.)
Стефанович Матвій (? — 1692—1693 — ?)
Борсук Петро Іванович (? — 1696—1697 — ?)
Іванович Лука (? — 1699 — ?)
Голод Микола (? — 1702 — ?)
Борсук Петро Іванович (? — 1703 — ?)
Ханенко Федір Лаврінович (? — 1705 — ?)
Довгий Остап (1706, нак.)
Грабовський (? — 1708)
Голод Микола (? — 1712—1715 — ?)
Підвисоцький Яків, Костяний Михайло (1727, нак.)
Жила Петро Яремович
Підвисоцький Олексій Якович (? — 1729—1742)
Бердянський Іван (1740, нак.)
Педорко Іван (1740, нак.)
Барановський Степан Якович (1742—1757)
Пустовойтенко Федір (1754)
Руголь Павло (1757—1767)
Шум Павло Матвійович (1768—1781)
Десенко Микита (1782—1783)
Скок Іван (? — 1662 — ?)
Кіндратович Прокіп (? — 1669 — ?)
Коптевич Іван (? — 1679 — ?)
Мирченко Андрій (? — 1682 — ?)
Данилович Герасим (? — 1691 — ?)
Довгій Остап (? — 1692 — ?)
Іванович Лука (? — 1696 — ?)
Михайло Іванович (? — 1697 — ?)
Довгий Остап (? — 1699 — ?)
Петро Сергійович (? — 1702 — ?)
Барановський Яків Станіславович (? — 1704—1706 — ?)
Гречка Остап (? — 1718 — ?)
Бразул Лука (1718—1729)
Борсук Яків Петрович (1729—1730 — ?)
Бразул Лука (1732—1741 — ?)
Брилевич Семен (? — 1746 — ?)
Прудченко Лук'ян (? — 1748 — ?)
Пустовойт Федір (? — 1751—1753 — ?)
Корсун Андрій (? — 1754 — ?)
Мостовий Федір (? — 1759 — ?)
Нестеровський Іван (? — 1763 — ?)
Красовський Данило (1764—1776 — ?)
Валюжа (? — 1780)
Сочевець Андрій (? — 1737—1741 — ?)
Гонтаревський Іван (? — 1745—1746 — ?)
Федоровський Іван (? — 1751 — ?)
Пасенко Петро (1754—1761)
Полутанський Григорій (1761 — ?)
Підвисоцький Олексій (1759—1767)
Железко Василь (1767—1779 — ?)
Павлович Савка (? — 1687 — ?), Григорій (1741)
Довгий Євстафій (? — 1684 — ?)
Пташніченко Назар
Радич Григорій Парфенович (? — 1729 — ?)
Гришак Микита (? — 1737—1741 — ?)
Гриненко
Дашкевич Семен (1771—1779 — ?)
Опис Козелецької сотні (частковий)
За описом Київського намісництва 1781 року наявні такі дані про два населені пункти та населення Козелецької сотні напередодні ліквідації[ 1] :
Див. також
Примітки
↑ Описи Київського намісництва 70—80 років XVIII ст.: Описово-статистичні джерела/ АН УРСР. Археогр. комісія та ін. — К.: Наукова думка, 1989. — 392 с. — ISBN 5-12-000656-6 . — С. 94—95, 99
Джерела
Заруба В.М. Адміністративно-територіальний устрій та адміністрація Війська Запорозького у 1648-1782 рр. — Дніпропетровськ, 2007. — С. 153-154.
Кривошея В.В. Козацька старшина Гетьманщини. Енциклопедія. — Київ, 2010. — С. 31-32.
Постійні сотні Тимчасові правобережні сотні Тимчасові лівобережні сотні