Золотоніська сотня
Основні дані
Полк :
1648—1667 — Черкаський 1667—1782 — Переяславський
Утворена:
до 1638 року
Ліквідована:
у 1782 році
Населені пункти
Центр:
місто Золотоноша
Кількість містечок :
1 [ 1]
Кількість слобід :
4 [ 1] :Михайлівщина , Дунинівка , Великохуторянська , Колоністів .
Кількість сіл :
18 [ 1] : Липівське , Вільхи , Ковтуни , Миколаївка , Ільвівка , Драбів , Антоновкѣ (Антипівка ?), Мицалівка , Сеньківці , Драбівці , Великий Хутір , Богуславець , Вознесенське , Синьооківка , Хрущівка , Кривоносівка , Лукашівка , Деркачівка , Башковщинѣ (Бойківщина ?).
Кількість хуторів :
67 [ 1]
Сотенна влада
Сотники
Золотоніська сотня — одна з найстаріших козацьких сотень , адміністративно-територіальна та військова одиниця за часів Гетьманщини . Сотенний центр — містечко Золотоноша .
Історія
У списках козацької старшини 1638 р. значиться Золотоніський Ференц — отаман Золотоніської сотні Черкаського козацького полку Речі Посполитої . Відтак вже на початку великого повстання весною 1648 р. Золотоніська сотня існувала у складі лівобережної частини Черкаського полку . За «Реєстром» 16 жовтня 1649 р. у ній значилося 167 козаків. Від 1648 р. до 1667 р. сотня входила до Черкаського полку . Сотенний центр: містечко Золотоноша .
Після Андрусівської угоди Золотоніську сотню, як лівобережну, передано під юрисдикцію Московського царства . Сотню було включено до Переяславського полку , у якому сотня знаходилася від 1667 р. і до ліквідації у 1782 р. Територія скасованої сотні стала основою Золотоніського повіту Київського намісництва .
Заєць Остап (1649)
Мурав'єнко Онисим (1660)
Михайло Степанович (1666)
Апостол (1667)
Сербин Войца Станіславович (1672—1675)
Бурмака Тихон (1672, н.)
Побиванець Хилько (1676)
Іванович Корній [Степанович] (1682)
Мирович Іван (1690)
Надточий Трохим Семенович (1690, н.; 1707, н.; 1710—1712)
Третяк Тарас (1691—1703)
Лавренко Фесько (1697, н.)
Шульга Лук'ян (1706—1707)
Третяк Леонтій (1709)
Конотопець Степан (1712, н.)
Андрющенко Кузьма (1712; 1715; 1718—1719; 1721, н.)
Урсул Василь (1713—1717)
Черушинський Антін (1717—1730)
Бутенко Лесько (1725; 1726; 1729, н.)
Таран Данило (1726, н.)
Василевич Зиновій (1729—1731, н.)
Леонтович Костянтин (1730—1732, н., 1732—1763)
Логвин Кирило (1730; 1732; 1734—1735; 1738, н.)
Михайлов Григорій (1737—1738, н.)
Леонтович Степан Костянтинович (1763—1769)
Козюра Василь (1769—1770)
Лукашевич Яків (1770—1782)
Семеренко Семен (1660)
Тищенко Карпо (1690)
Клопотевич Сидір (1709—1710)
Данило Андрійович (1711—1724)
Яким Михайлович (1717)
Корниловський Данило (1725; 1728—1737; 1740)
Федорович Сидір (1726)
Бусленко Василь (1727—1729)
Дем'яненко Данило (1732)
Яновський Андрій (1732; 1743—1745)
Синьоок Іван (1737—1738)
Грановський Петро (1737—1739)
Грудницький Григорій Гнатович (1740—1745)
Олексієвич Іван (1745—1748)
Грудницький Федір Гнатович (1750—1754)
Котляревський Матвій (1754—1758)
Муравій Степан (1759—1770)
Джулай Іван (1771—1782).
Третяк Іван (1736—1737)
Ващенко Іван (1737—1752)
Опеньок Іван (1740)
Таранець Григорій (1754)
Носенко Гаврило Григорович (1764)
Тарановський Іван (1767)
Кривенко Семен (1774—1775)
Близнюк Григорій (1775—1782)
Каранда Яків (1731—1737; 1740)
Шульга Дем'ян (1737—1748)
Моцюк (1750)
Шульга Самійло (1752)
Шульга Яків (1764)
Гребінський Федір (1767)
Близнюков Григорій (1771—1774)
Носенко Яків (1774—1778)
Носенко Василь (1778—1782).
Бут Михайло (1660)
Бурмака Тихон (1672)
Надточий Трохим (1690)
Янчій Павло (1691)
Синьоок Андрій (1691)
Яременко Дем'ян (1692)
Михайленко Лазар (1693—1694)
Панченко Фесько (1695)
Лавренко Фесько (1696—1697; 1702—1703)
Шпана Василь (1699—1701)
Федченко Семен (1707—1709)
Кашпуровський Іван (1710)
Барабаш Карпо (1710, нак.)
Аполенко Степан (1711, н.)
Андрущенко Кузьма (1711; 1713—1715; 1717; 1721—1724; 1727)
Дудик Матвій (1712; 1719)
Урсул Василь (1714, н.)
Сухопара Павло (1717)
Муравей Клим (1718—1720)
Лавренко Кирило (1723; 1725—1726)
Синьоок Андрій (1724)
Онисько Андрій (1725)
Бутенко Леонтій (1729—1732; 1735)
Михайлович Григорій (1730; 1735—1736)
Логвин Кирило (1730—1732)
Грищенко Іван (1731)
Василевич Зиновій (1732; 1734)
Котляренко Григорій Іванович (1737—1769)
Логвиненко Григорій (1739, н.)
Романов Іван (1745, н.)
Моісеєнко Федір (1772—1782)
Населені пункти
Анастасіївський хутір; Антипівка, село; Богуславець, село; Бойківщина, хутір; Великий хутір; Вільхи, село; Вознесенське, село; Драбівці, село; Драбовий хутір; Дунінова Гребля, слобідка; Золотоноша, містечко; Ісаєвий хутір; Ковтуни, село; Котлюбівський хутір; Липове, село; Липівське, село; Лукашівка, слобідка; Михайлівський хутір; Мицалівка, село; Сабадашівський хутір; Сеньківці, село; Синеоківка, село; Синювківка, село; Слобідка на Золотоноші; Слюжчина Слобідка, село; Хрущівка, слобідка;
хутори — Бутенка Леска, абшитованого козака; Винника Матвія; Деркача Андрія, бунчукового товариша; Деркача Корнія, військового товариша; Іваненка Михайла, бунчукового товариша; Карповича Павла, компанійського полкового підосавула; Коновала Левка; Красногорського монастиря; Лазаревича, ліплявського сотника; Леонтовича Костянтина, золотоніського сотника; Леонтовича Павла, компанійського полкового писаря; Лісеневича, полкового судді; Макарівського Івана, значкового товариша; Манжака Федора, значкового товариша; Мелеся Василя, компанійського обозного; Мехеди Тимка, значкового товариша; Моцюка, полкового хорунжого; Неверовського Івана, значкового товариша; Новицького Івана, золотоніського священика; Павлова Григорія, компанійського полковника; Прохоровича Дмитра, бунчукового товариша; Стеблинського Стефана, антипівського священика; Тарасевича Євстафія, бунчукового товариша; Терлецького Сави, військового товариша; Товбича Йосипа, значкового товариша; Томари Степана, бунчукового товариша; Шведина Андрія, абшитованого козака; Щербака Романа, значкового товариша; Ярошенка Феська, значкового товариша.
У «Генеральному описі Малоросії» 1765—1769 pp. до сотні вписано також нові хутори та такі села, як Горбані, Грабовець, Деркачівка, Капустинці, Кривоносівка, Кудрівщина, Ольхівці, Пологи, Служчина Слобідка, Соснівка, Стовпяги, Циблі, містечко Ліпляве і слободу Мелесівку.
Опис Золотоніської сотні
За описом Київського намісництва 1781 року наявні наступні дані про кількість сіл та населення Золотоніської сотні напередодні ліквідації[ 2] :
Див. також
Примітки
↑ а б в г д За описом Київського намісництва у 1781 р.
↑ Описи Київського намісництва 70-80 років XVIII ст.: Описово-статистичні джерела/ АН УРСР. Археогр. комісія та ін.— К.: Наукова думка, 1989.— 392 с.— ISBN 5-12-000656-6 . — С. 104—106
Джерела
Заруба В. М. Адміністративно-територіальний устрій та адміністрація Війська Запорозького у 1648—1782 рр. — Дніпропетровськ, 2007. — С. 142—144.
Кривошея В. Українська козацька старшина. Ч 1. Реєстр урядників гетьманської адміністрації. — Вид. 2-ге, доповнене, уточнене і виправлене. — К .: Стилос, 2005. — С.155-157.
Правобережні сотні Черкаські (13 сотень): полкова Якова Воронченка, Феська Шубця, Петра Синадановича, Андрія Драгія, Степана Мошенця, Марка, Лазаря Петровича, Мартина Саварського, Феська Вовченка, Степана Кулаковського, Олександра Островського, Микити Трохимовича, Сави Гаркушенка. •
Мошнинська Лівобережні сотні