Золотоніська сотня

Золотоніська сотня
Основні дані
Полк:	1648—1667 — Черкаський ; 1667—1782 — Переяславський
Утворена:	до 1638 року
Ліквідована:	у 1782 році
Населені пункти
Центр:	місто Золотоноша
Кількість містечок:	1
Кількість слобід:	4 :Михайлівщина, Дунинівка, Великохуторянська, Колоністів.
Кількість сіл:	18 : Липівське, Вільхи, Ковтуни, Миколаївка, Ільвівка, Драбів, Антоновкѣ (Антипівка?), Мицалівка, Сеньківці, Драбівці, Великий Хутір, Богуславець, Вознесенське, Синьооківка, Хрущівка, Кривоносівка, Лукашівка, Деркачівка, Башковщинѣ (Бойківщина?).
Кількість хуторів:	67
Сотенна влада
	Сотники

Золотоніська сотня — одна з найстаріших козацьких сотень, адміністративно-територіальна та військова одиниця за часів Гетьманщини. Сотенний центр — містечко Золотоноша.

Історія

У списках козацької старшини 1638 р. значиться Золотоніський Ференц — отаман Золотоніської сотні Черкаського козацького полку Речі Посполитої. Відтак вже на початку великого повстання весною 1648 р. Золотоніська сотня існувала у складі лівобережної частини Черкаського полку. За «Реєстром» 16 жовтня 1649 р. у ній значилося 167 козаків. Від 1648 р. до 1667 р. сотня входила до Черкаського полку. Сотенний центр: містечко Золотоноша.

Після Андрусівської угоди Золотоніську сотню, як лівобережну, передано під юрисдикцію Московського царства. Сотню було включено до Переяславського полку, у якому сотня знаходилася від 1667 р. і до ліквідації у 1782 р. Територія скасованої сотні стала основою Золотоніського повіту Київського намісництва.

Сотенна старшина

Сотники

Заєць Остап (1649)
Мурав'єнко Онисим (1660)
Михайло Степанович (1666)
Апостол (1667)
Сербин Войца Станіславович (1672—1675)
Бурмака Тихон (1672, н.)
Побиванець Хилько (1676)
Іванович Корній [Степанович] (1682)
Мирович Іван (1690)
Надточий Трохим Семенович (1690, н.; 1707, н.; 1710—1712)
Третяк Тарас (1691—1703)
Лавренко Фесько (1697, н.)
Шульга Лук'ян (1706—1707)
Третяк Леонтій (1709)

Конотопець Степан (1712, н.)
Андрющенко Кузьма (1712; 1715; 1718—1719; 1721, н.)
Урсул Василь (1713—1717)
Черушинський Антін (1717—1730)
Бутенко Лесько (1725; 1726; 1729, н.)
Таран Данило (1726, н.)
Василевич Зиновій (1729—1731, н.)
Леонтович Костянтин (1730—1732, н., 1732—1763)
Логвин Кирило (1730; 1732; 1734—1735; 1738, н.)
Михайлов Григорій (1737—1738, н.)
Леонтович Степан Костянтинович (1763—1769)
Козюра Василь (1769—1770)
Лукашевич Яків (1770—1782)

Писарі

Семеренко Семен (1660)
Тищенко Карпо (1690)
Клопотевич Сидір (1709—1710)
Данило Андрійович (1711—1724)
Яким Михайлович (1717)
Корниловський Данило (1725; 1728—1737; 1740)
Федорович Сидір (1726)
Бусленко Василь (1727—1729)
Дем'яненко Данило (1732)

Яновський Андрій (1732; 1743—1745)
Синьоок Іван (1737—1738)
Грановський Петро (1737—1739)
Грудницький Григорій Гнатович (1740—1745)
Олексієвич Іван (1745—1748)
Грудницький Федір Гнатович (1750—1754)
Котляревський Матвій (1754—1758)
Муравій Степан (1759—1770)
Джулай Іван (1771—1782).

Осавули

Третяк Іван (1736—1737)
Ващенко Іван (1737—1752)
Опеньок Іван (1740)
Таранець Григорій (1754)
Носенко Гаврило Григорович (1764)
Тарановський Іван (1767)
Кривенко Семен (1774—1775)
Близнюк Григорій (1775—1782)

Хорунжі

Каранда Яків (1731—1737; 1740)
Шульга Дем'ян (1737—1748)
Моцюк (1750)
Шульга Самійло (1752)
Шульга Яків (1764)
Гребінський Федір (1767)
Близнюков Григорій (1771—1774)
Носенко Яків (1774—1778)
Носенко Василь (1778—1782).

Городові отамани

Бут Михайло (1660)
Бурмака Тихон (1672)
Надточий Трохим (1690)
Янчій Павло (1691)
Синьоок Андрій (1691)
Яременко Дем'ян (1692)
Михайленко Лазар (1693—1694)
Панченко Фесько (1695)
Лавренко Фесько (1696—1697; 1702—1703)
Шпана Василь (1699—1701)

Федченко Семен (1707—1709)
Кашпуровський Іван (1710)
Барабаш Карпо (1710, нак.)
Аполенко Степан (1711, н.)
Андрущенко Кузьма (1711; 1713—1715; 1717; 1721—1724; 1727)
Дудик Матвій (1712; 1719)
Урсул Василь (1714, н.)
Сухопара Павло (1717)
Муравей Клим (1718—1720)
Лавренко Кирило (1723; 1725—1726)
Синьоок Андрій (1724)

Онисько Андрій (1725)
Бутенко Леонтій (1729—1732; 1735)
Михайлович Григорій (1730; 1735—1736)
Логвин Кирило (1730—1732)
Грищенко Іван (1731)
Василевич Зиновій (1732; 1734)
Котляренко Григорій Іванович (1737—1769)
Логвиненко Григорій (1739, н.)
Романов Іван (1745, н.)
Моісеєнко Федір (1772—1782)

Населені пункти

Анастасіївський хутір; Антипівка, село; Богуславець, село; Бойківщина, хутір; Великий хутір; Вільхи, село; Вознесенське, село; Драбівці, село; Драбовий хутір; Дунінова Гребля, слобідка; Золотоноша, містечко; Ісаєвий хутір; Ковтуни, село; Котлюбівський хутір; Липове, село; Липівське, село; Лукашівка, слобідка; Михайлівський хутір; Мицалівка, село; Сабадашівський хутір; Сеньківці, село; Синеоківка, село; Синювківка, село; Слобідка на Золотоноші; Слюжчина Слобідка, село; Хрущівка, слобідка; хутори — Бутенка Леска, абшитованого козака; Винника Матвія; Деркача Андрія, бунчукового товариша; Деркача Корнія, військового товариша; Іваненка Михайла, бунчукового товариша; Карповича Павла, компанійського полкового підосавула; Коновала Левка; Красногорського монастиря; Лазаревича, ліплявського сотника; Леонтовича Костянтина, золотоніського сотника; Леонтовича Павла, компанійського полкового писаря; Лісеневича, полкового судді; Макарівського Івана, значкового товариша; Манжака Федора, значкового товариша; Мелеся Василя, компанійського обозного; Мехеди Тимка, значкового товариша; Моцюка, полкового хорунжого; Неверовського Івана, значкового товариша; Новицького Івана, золотоніського священика; Павлова Григорія, компанійського полковника; Прохоровича Дмитра, бунчукового товариша; Стеблинського Стефана, антипівського священика; Тарасевича Євстафія, бунчукового товариша; Терлецького Сави, військового товариша; Товбича Йосипа, значкового товариша; Томари Степана, бунчукового товариша; Шведина Андрія, абшитованого козака; Щербака Романа, значкового товариша; Ярошенка Феська, значкового товариша.

У «Генеральному описі Малоросії» 1765—1769 pp. до сотні вписано також нові хутори та такі села, як Горбані, Грабовець, Деркачівка, Капустинці, Кривоносівка, Кудрівщина, Ольхівці, Пологи, Служчина Слобідка, Соснівка, Стовпяги, Циблі, містечко Ліпляве і слободу Мелесівку.

Опис Золотоніської сотні

За описом Київського намісництва 1781 року наявні наступні дані про кількість сіл та населення Золотоніської сотні напередодні ліквідації^[2]:

Населені пункти Золотоніської сотні ^[1]	Дворян і шляхетства	Різночинців	Духовенства	Церковників	Греків	Хат					Всього
Населені пункти Золотоніської сотні ^[1]	Дворян і шляхетства	Різночинців	Духовенства	Церковників	Греків	козаків виборних	козаків підпомічників	міщан	посполитих коронних, в тому числі рангових	посполитих власницьких, різночинських і козацьких підсусідків	хат	за останньою 1764 року ревізії душ
містечко Золотоноша	26	57	12	2	—	109	143	—	51	289	592	—
село Липівське	—	2	1	1	—	39	9	—	18	3	69	—
село Вільхи	—	1	1	—	—	—	—	—	28	3	31	—
село Ковтуни	2	29	2	1	—	19	65	—	13	44	141	—
село Миколаївка	—	—	1	—	—	11	8	—	—	24	43	—
село Ільвівка	1	—	1	1	—	—	—	—	—	30	30	—
слобода Михайлівщина	—	—	—	—	—	—	—	—	—	65	65	—
село Драбів	—	—	1	—	—	—	—	—	—	162	162	—
слобода Дунинівка	—	—	—	—	—	—	—	—	—	113	113	—
село Антоновкѣ	1	3	1	2	—	65	141	—	—	68	274	—
село Мицалівка	—	2	1	—	—	21	14	—	—	61	96	—
село Сеньківці	—	6	1	1	—	19	15	—	15	43	87	—
село Драбівці	—	8	2	—	—	73	51	—	35	51	210	—
слобідка Великохуторянська	—	—	—	—	—	—	—	—	—	63	63	—
село Великий Хутір	—	—	2	—	—	—	—	—	—	99	99	—
слобода Колоністів	—	—	1	1	—	—	—	—	69	—	69	—
селище Богуславець	1	—	—	—	—	35	2	—	—	30	67	—
село Вознесенське	—	—	1	2	—	—	—	—	—	96	96	—
селище Синьооківка	2	1	—	—	—	—	8	—	—	44	52	—
селище Хрущівка	—	—	—	—	—	—	—	—	—	50	50	—
селище Кривоносівка	—	—	—	—	—	—	—	—	—	62	62	—
село Лукашівка	1	—	1	1	—	—	—	—	—	96	96	—
село Деркачівка	—	3	2	1	—	28	—	—	—	97	125	—
селище Башковщинѣ	—	—	—	—	—	—	—	—	—	59	59	—
1. хутір майора Леонтовича	—	—	—	—	—	—	—	—	—	17	17	—
2. хутір судді полковогоа Леонтовича	—	—	—	—	—	—	—	—	—	2	2	—
3. хутір прапорщика Рецотового	—	—	—	—	—	—	—	—	—	2	2	—
4. хутір генерал-поручника Дарагана	—	—	—	—	—	—	—	—	—	1	1	—
5. хутір священика Мовицького	—	—	—	—	—	—	—	—	—	1	1	—
6. хутір сотника Лукашевича	—	—	—	—	—	—	—	—	—	1	1	—
7. хутір сотника Петрова і вдови Голубової	—	—	—	—	—	—	—	—	—	13	13	—
8. хутір обозного полк. Моцока	—	—	—	—	—	—	—	—	—	4	4	—
9. хутір бунчукового т. Томари	—	—	—	—	—	—	—	—	—	2	2	—
10. хутір козаків Галатъ	—	—	—	—	—	4	—	—	—	1	5	—
11. хутір хорунжого полк. Жили	—	—	—	—	—	—	—	—	—	11	11	—
12. хутір вдови-полковнички Меєрши	—	—	—	—	—	—	—	—	—	5	5	—
13. хутір бунчукового т. Лизогуба	—	—	—	—	—	—	—	—	—	8	8	—
14. хутір полковника Іваненка і колезького асесора Каневського	—	—	—	—	—	—	—	—	—	23	23	—
15. хутір генерал-поручника Дарагана	—	—	—	—	—	—	—	—	—	9	9	—
16. хутори сотника і військових товаришів 17. Неверовських	—	—	—	—	—	—	—	—	—	17	17	—
18. хутір бунчукового т. Томари	—	—	—	—	—	—	—	—	—	6	6	—
19. хутір майора Ашаніна	1	—	—	—	—	—	—	—	—	13	13	—
20. хутір бунчукового т. Гайворонського	—	—	—	—	—	—	—	—	—	3	3	—
21. хутір полковника Товбичева	—	—	—	—	—	—	—	—	—	1	1	—
22. хутір сотника Лукашевича	—	—	—	—	—	—	—	—	—	3	3	—
23. хутір сотника Дарагана	—	—	—	—	—	—	—	—	—	2	2	—
24. хутір священика Петрашевича	—	—	—	—	—	—	—	—	—	5	5	—
25. хутір поручника Саранчі з братом	1	1	—	—	—	—	4	—	—	6	10	—
26. хутір володіння коронного	—	—	—	—	—	—	—	—	5	—	5	—
27. хутір хоружого Верещаки	—	1	—	—	—	—	—	—	—	1	1	—
28. хутір козаків Пилипенків	—	—	—	—	—	4	—	—	—	1	5	—
29. хутір судді земського Андрієвського	—	—	—	—	—	—	—	—	—	1	1	—
30. хутір отамана Носенка жінки	—	1	—	—	—	—	—	—	—	1	1	—
31. хутір хоружого і козака Носенків	—	1	—	—	—	3	—	—	—	4	7	—
32. хутір хоружого Павла і козаків Носенків	—	1	—	—	—	1	—	—	—	—	1	—
33. хутір козака Копила	—	—	—	—	—	1	—	—	—	—	1	—
34. хутір козаків Пилипенків	—	—	—	—	—	3	—	—	—	2	5	—
35. хутір козаків Ювженка і Піліпінка	—	—	—	—	—	5	—	—	—	—	5	—
36. хутір козаків Собценків і Тулубенків	—	—	—	—	—	5	—	—	—	—	5	—
37. хутір козаків Побиванців	—	—	—	—	—	5	—	—	—	—	5	—
38. хутір Красногірського золотоніського монастиря	—	—	—	—	—	—	—	—	—	1	1	—
39. хутір полковника Товбичева і писаря Кононовича	—	—	—	—	—	—	—	—	—	21	21	—
40. хутір бунчукового т. Гайворонського	—	—	—	—	—	—	—	—	—	24	24	—
41. хутір обозної Каневської	—	—	—	—	—	—	—	—	—	6	6	—
42. хутір бунчукового т. Ільяшенка	—	—	—	—	—	—	—	—	—	4	4	—
43. хутір колезького асесора і військового т. Каневського	—	—	—	—	—	—	—	—	—	12	12	—
44. хутори поручника Іваненка 45. з братами	—	—	—	—	—	—	—	—	—	12	12	—
46. хутір бунчукового т. Бѣлухи	—	—	—	—	—	—	—	—	—	8	8	—
47. хутір вищеписаних Іваненків	—	—	—	—	—	—	—	—	—	8	8	—
48. хутір того ж Бѣлухи	—	—	—	—	—	—	—	—	—	17	17	—
49. Два хутори майора і судді полкового Леонтовичів	—	—	—	—	—	—	—	—	—	21	21	—
50. хутір того ж Бѣлухи	—	—	—	—	—	—	—	—	—	3	3	—
51. хутір козаків Величків Замѣни і Рудя	—	—	—	—	—	6	—	—	—	—	6	—
52. хутір судді полкового Леонтовича	—	—	—	—	—	—	—	—	—	1	1	—
53. хутір майора Іваненка	—	—	—	—	—	—	—	—	—	27	27	—
54. хутір козаків Зорей і Андрейка	—	—	—	—	—	16	—	—	—	2	18	—
55. хутір козаків Гриненків	—	—	—	—	—	—	2	—	—	—	2	—
56. хутір козаків Шереметів	—	—	—	—	—	1	—	—	—	—	1	—
57. хутір Красногірського монастиря	—	—	—	—	—	—	—	—	—	30	30	—
58. хутір володіння короного	—	—	—	—	—	—	—	—	8	—	8	—
59. хутір козаків Петруш	—	—	—	—	—	2	—	—	—	—	2	—
60. хутір осавула пол. Карпова	1	—	—	—	—	—	—	—	—	5	5	—
61. хутір протопопи Стеблинського	—	—	—	—	—	—	—	—	—	11	11	—
62. хутір того ж протопопи і козака Ведмедя	—	—	—	—	—	1	—	—	—	4	5	—
63. хутір козаків Пасенків і Ткаченків	—	—	—	—	—	5	—	—	—	1	6	—
64. хутір бунчукового т. Максимовича	—	—	—	—	—	—	—	—	—	7	7	—
65. хутір козаків Перетянків і Сенїовъ	—	—	—	—	—	3	—	—	—	1	4	—
66. хутір Красногірського монастиря і бунчукового т. Гайворонського	—	—	—	—	—	—	—	—	—	4	4	—
Всього у сотні Золотоніській	37	117	31	13	—	479	462	—	242	2048	3231	6789

Див. також

Городові козаки

Примітки

↑ ^а ^б ^в ^г ^д За описом Київського намісництва у 1781 р.
↑ Описи Київського намісництва 70-80 років XVIII ст.: Описово-статистичні джерела/ АН УРСР. Археогр. комісія та ін.— К.: Наукова думка, 1989.— 392 с.— ISBN 5-12-000656-6. — С. 104—106

Джерела

Заруба В. М. Адміністративно-територіальний устрій та адміністрація Війська Запорозького у 1648—1782 рр. — Дніпропетровськ, 2007. — С. 142—144.
Кривошея В. Українська козацька старшина. Ч 1. Реєстр урядників гетьманської адміністрації. — Вид. 2-ге, доповнене, уточнене і виправлене. — К.: Стилос, 2005. — С.155-157.