Коломийський повіт — адміністративно-територіальна одиницяСтаниславівського воєводстваПольської Республіки, збережена після утворення воєводства у 1920 році на окупованих землях ЗУНР. До складу повіту входило 102 поселення (з них 1 місто, 58 сільських гмін і 38 фільварків та 5 обезлюднілих поселень) зі 23 466 житловими будинками. Загальна чисельність населення повіту складала 109 891 особа (за даними перепису населення 1921 року), з них 70 638 — греко-католики, 20 768 — римо-католики, 17 707 — юдеї, 868 — інших визнань. Площа повіту — 800 км².
Адміністративний поділ
Коломийський повіт
1 січня 1926 р. гміна Сьвєнти Юзеф розпорядженням Ради Міністрів Польщі вилучена з Надвірнянського повіту і включена до Коломийського[1].
1 квітня 1929 року Печеніжинський повіт ліквідовано, а його територію приєднано до Коломийського повіту[2].
Розпорядженням Ради міністрів 10 квітня 1934 року до Коломийського повіту було передано:
15 червня 1934 р. присілок Майдан Граничний вилучений із села Майдан Середній Надвірнянського повіту і приєднаний до села Тлумачик Коломийського повіту[4].
1 серпня1934 р. було здійснено новий поділ[5] на сільські гміни шляхом об'єднання дотогочасних (збережених від Австро-Угорщини) ґмін, які позначали громаду села. Новоутворені ґміни відповідали волості — об'єднували громади кількох сіл або (в дуже рідкісних випадках) обмежувались єдиним дуже великим селом.
.svg){kind=small}
