Константинов Володимир Андрійович
Константинов Володимир Андрійович (19 листопада 1956, с. Володимирівка, Слободзейський район, Молдавська РСР) — український колабораціоніст з Росією, бізнесмен[1], політик. Після початку тимчасової окупації Криму Росією — голова окупаційної Державної ради Криму з 17 березня 2014 року.[2] Секретар кримського відділення путінської партії Єдина Росія з 2014 року. Голова Верховної ради Криму (2010—2014), колишній голова Комісії асоціації з питань європейської інтеграції, транскордонного та міжрегіонального співробітництва[3]. Почесний професор Кримської національної академії природоохоронного і курортного будівництва. Один з найбагатших жителів Криму, статки якого оцінюють у 150-315 млн $.[4][5][6]. Український колаборант з РФ. У березні 2014 звинувачений генпрокуратурою у державній зраді[7]. Згідно з постановою про дострокове припинення повноважень ВР АР Крим з 15 березня 2014 автоматично втратив повноваження голови. Життєпис  Народився 19 листопада 1956 у селі Володимирівка, Слободзейського району, Молдавської РСР. 1973—1974 — працював помічником машиніста каменерізної машини Альмінського комбінату будівельних матеріалів тресту «Крымстройд». Початкову освіту отримав у Научневській загальноосвітній школі, що в Бахчисарайському районі Криму[8]. У вересні 1973 року розпочав трудову діяльність на Альмінському комбінаті будівельних матеріалів тресту «Кримбуддеталь» в Сімферополі помічником машиніста каменерізальної машини. Після навчання у Сімферопольській філії Севастопольського приладобудівного інституту (вересень 1974 року — липень 1979), за спеціальністю «промислове та цивільне будівництво», працював майстром в Кримському ремонтно-будівельному управлінні.
З 1981 розпочав роботу на Кримському спеціалізованому ремонтно-будівельному управлінні тресту «Укррембудматеріали». Розпочавши робочий шлях на посаді майстра, згодом став виконавцем робіт, головним інженером і потім начальником підприємства, будучи обраним у відкритому голосуванні. У 1991 став генеральним директором орендної фірми «Консоль». Через два роки компанію було реорганізовано в ТОВ фірма «Консоль ЛТД» і він був генеральним директором фірми по 1998 рік. Саме у 1998 обраний депутатом Верховної Ради АРК. Пізніше займав посади президента-голови (1998—2001) та Голови правління фірми «Консоль ЛТД» (2001). Наступною посадою було місце голови корпорації «Укрросбуд», на якому він перебував з грудня 2001 по серпень 2004. З серпня 2004 по 2010 був президентом корпорації. 2004 — брав участь у виборчій кампанії кандидата в президенти Януковича, працював у штабі Партії регіонів під час прламентських виборів 2006 і 2007 років. 2006 — депутат Верховної Ради АРК V скликання від виборчого блоку "Партія регіонів; Партія «Руський блок» — Блок «За Януковича!». Є головою депутатської фракції Верховної Ради Автономної Республіки Крим "Блок «За Януковича». Будучи обраним у березні 2010 Головою Верховної Ради АРК залишив посаду президента корпорації, вийшов з усіх структур, в яких був засновником, і передав їх в управління. З квітня 2010 — державний службовець 1-го ранґу.[9] Головним підсумком дворічної роботи на посаді спікера Константинов вважає «трансформацію в керівництві кримської організації Партії регіонів»:
У березні 2014 депутат від партії «Батьківщина» Андрій Сенченко повідомив, що підприємства Константинова заборгували банкам великі суми, що дозволило Росії використовувати його як маріонетку у справі тимчасової окупації Криму.[11] Є почесним професором Кримської національної академії природоохоронного і курортного будівництва. Керівник окупаційної влади РФ, Ради КримуЗ 17 березня 2014 року — Голова окупаційної Ради республіки Крим.  _02.jpg) 18 березня 2014 — підписав договір про «прийняття» Криму в РФ (не визнаний фактично жодною країною світу).[12] 25 березня 2014 — отримав паспорт РФ[13]. 7 квітня 2014 — вступив в «Єдину Росію»[14][15]. З 17 березня 2014 — голова ради «республіки Крим» перехідного скликання[16]. З 19 вересня 2014 — голова ради «республіки Крим» першого скликання, обраний її «депутатом». 2018 — під час виборів президента РФ став співголовою кримського штабу Путіна.[17] 25 квітня 2018 — закликав жителів Криму не відвідувати Україну.[18] 5 липня 2018 — підтримав пенсійну реформу про підвищення пенсійного віку[19] У квітні 2021 року офіційний сайт Кримської єпархії РПЦвУ повідомив, що Володимир Константинов взяв "під особистий патронаж" монастир Святих Косьми і Даміана[20] Активи2011 — журнал «Фокус» поставив Константинова зі статком у 156,6 млн $ на 89-е місце в рейтингу 200 найбагатших людей України. Видання «Кореспондент» оцінив його стати в 207 млн доларів і поставив на 53 сходинку рейтингу «Золота сотня». 2012 — в «Золотій сотні» «Корреспондента» політик зі статком у 45 млн доларів опинився на 98-му місці. 2013 — видання «Фокус» поставило Константинова на 104 місце в рейтингу 200 найбагатших людей України, оцінивши його статки в 118,4 млн $.[21] У березні 2014 року депутат від Батьківщини Андрій Сенченко повідомив, що Константинов фактично банкрут, а його бізнес-діяльність базувалась на отриманні великих кредитів шахрайським способом.[11] Матеріали, розміщені у єдиному реєстрі судових рішень, засвідчують що головним кредитором виступає Укрексімбанк — близько півмільярда гривень. Через суд домагаються стягнення боргів також Промінвестбанк, банк «Київська Русь». Сенченко заявляє також, що в Константинова є також кредити в Ощадбанку та ВТБ-банку.[22] НерухомістьУ офіційній декларації в графі нерухомості Константинов зазначив:
СкандалиГрупа інвесторів влітку 2011 звинуватила спікера Верховної Ради АРК в махінаціях[23]. Відповідний лист було направлено на ім'я шеф-редактора видання «Обозреватель»[4]. Під час спілкування з журналістами, відповідаючи на питання з приводу прийняття закону «Про мови», публічно висловив свою неповагу до української мови:
Виступаючи на україно-російському форумі «Взаємодія-2012», що проходив у Лівадійському палаці, спікер заявив:
У жовтні 2012 розпочалась реконструкція будівлі, яка належить Кримській астрофізичній обсерваторії у селищі Наукове. За словами місцевих жителів, будинок викупив саме Константинов, з метою перебудувати його на свій особняк. Спікер ВР АРК заперечив цю інформацію.[26] Коментуючи ситуацію з протестними акціями у країні виступив із сепаратистськими заявами[27]. Державна зрадаПід час збройної агресії Росії 2014 року проти України в Криму деякі проросійські громадські та політичні діячі перейшли на сторону окупаційної російської влади. У зв'язку з чим на початку березня 2014 в. о. генерального прокурора України Олег Махніцький повідомив, що стосовно кількох політиків, у тому числі Константинова, відкрито кримінальні провадження та винесені підозри у скоєні «злочинів проти держави, посягання на територіальну цілісність». «Прокуратура почала кримінальні провадження щодо всіх порушників закону, їм винесено підозри. Йдеться, зокрема, про правопорушників …. Константинова (спікера парламенту Криму)»[7] Нагороди
Сім'яОдружений, виховує двох дітей. Примітки
Джерела Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Константинов Володимир Андрійович
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
