Супрунюк Євген Володимирович

Супрунюк Євген Володимирович
Супрунюк Євген Володимирович
Народився	25 вересня 1955 (69 років) ; Туапсе, Краснодарський край, РРФСР, СРСР
Країна	СРСР; Україна
Діяльність	політик
Alma mater	Придніпровська державна академія будівництва та архітектури, ОНУ ім. І. І. Мечникова і ХНУ ім. В. Н. Каразіна
Науковий ступінь	кандидат юридичних наук
Заклад	ХНУ ім. В. Н. Каразіна
Партія	СПУ
Нагороди
	; ; ;

Євге́н Володи́мирович Супруню́к (нар. 25 вересня 1955(19550925), м. Туапсе, Росія) — голова Верховної Ради Криму (1995—1996), кандидат юридичних наук (1997).

Життєпис

Народився 25 вересня 1955(19550925) року в місті Туапсе Краснодарського краю, Росія. Росіянин.

У листопаді 1973 року призваний на дійсну строкову військову службу до ЗС СРСР.

З 1976 по 1982 роки навчався у Дніпропетровському інженерно-будівельному інституті за спеціальністю «Промислове і цивільне будівництво», по закінченні якого отримав кваліфікацію інженера-будівельника.

З 1977 року — на службі в органах МВС СРСР.

У 1984—1986 роках навчався у Вищій інженерній пожежно-технічній школі МВС СРСР (м. Москва).

У 1992—1995 роках — начальник Головного управління пожежної охорони МВС України в Криму, полковник.

У 1990—1995 роках навчався в юридичному інституті Одеського державного університету імені І. Мечникова за спеціальністю «Правознавство».

У липні 1995 року обраний головою Верховної Ради Криму. На цій посаді перебував до жовтня 1996 року.

З червня 1997 по жовтень 1998 року — начальник Кримського факультету Харківського університету внутрішніх справ.

У листопаді 1999 року за скоєння тяжких злочинів був оголошений у розшук^[1]. Виїхав до Росії, де оселився у місті Сиктивкар. Викладав у Сиктивкарському юридичному коледжі та Сиктивкарському університеті. Після звинувачень у шахрайстві та сексуальних домаганнях у 2005 році залишив Сиктивкар і повернувся в Україну.

У 2005—2006 роках — заступник начальника Державної податкової інспекції Індустріального району Харкова, одночасно — доцент Харківської національної юридичної академії України ім. Ярослава Мудрого та юрисконсульт Харківської реґіональної організації ВГО «Правозахист» України, редактор газети «Свобода и право Украины».

З 2006 року — співголова ВГО «Правозахист».

З 2007 року розпочав адвокатську діяльність. Очолює Кримську філію ДП «Міжвідомчий науковий центр кріобіології та кріомедицини НАН, АМН і МОЗ України».

Політична діяльність

Обирався членом, заступником голови, головою комісії з соціалістичної законності і правопорядку Київської районної ради міста Сімферополя (1983—1995), заступником голови аналогічної комісії Сімферопольської міськради (1990—1995).

З березня 1994 року — член Постійної комісії Верховної Ради АР Крим з державного будівництва, законодавства, законності і правопорядку.

З лютого 1997 по квітень 1998 року — голова постійної комісії з місцевого самоврядування і державного управління ВР АР Крим.

У 1998 році висувався кандидатом у народні депутати України по виборчому округу № 9 (АР Крим). Посів 3-є місце з 17 кандидатів (7,8 %).

Член СПУ (з 2005). У листопаді 2006 році обраний першим секретарем Кримського рескому СПУ, а у червні 2010 року усунутий з цієї посади та виключений з лав СПУ^[2].

Наукова діяльність

У 1997 році захистив кандидатську дисертацію на тему «Верховна Рада України в конституційно-правовому механізмі забезпечення прав і свобод громадян».

Автор та співавтор 8 наукових праць в галузі конституційного права, зокрема співавтор монографії «Конституция Украины основа стабильности конституционного строя и реформирования общества» (1997).