Кримінологія

Кримінологія — самостійна теоретико-прикладна суспільна наука про злочинність, ширше — про природу, сутність, закономірності виникнення, суспільного прояву та запобігання злочинності. Головним своїм завданням має наукову розробку питань запобігання та протидії злочинності, зменшення її негативного та руйнівного впливу.

Кримінологія як наука є частиною деліктології. Деліктологія — наука яка вивчає правопорушення. Кримінологія вивчає злочинність, особу злочинця, причини та умови злочинності, шляхи й засоби її запобігання. Вважається, що термін «кримінологія» ввів в 1879 році антрополог Топінар. У 1885 році вперше з назвою «Кримінологія» вийшла книга італійського ученого Р. Гарофало. Проте, уявлення про злочинну поведінку і боротьбу з нею можна виявити й в раніших джерелах, наприклад в праці Чезаре Беккаріа «Про злочини і покарання».

Учений-юрист, що спеціалізується в області кримінології, називається кримінологом.

Кримінологію слід відрізняти від криміналістики.

Див. також

Література

Кримінологія : навч. посіб. / М. П. Федоров; Укоопспілка, Львів. комерц. акад. - Львів, 2015. - 351 c. - Бібліогр.: с. 329-347.
Міжнародна кримінологія: досвід дослідження тероризму : монографія / В. Ф. Антипенко. – О. : Фенікс, 2011. – 320 с. – Бібліогр. в кінці розділів. – Тит. арк. парал. укр., англ. – ISBN 978-966-438-404-6
Пєтков С.В. Римське право як основа для побудови сучасної ефективної публічно-правової моделі відносин між владою та громадянином: питання юридичної деліктології // Форум права № 11/1. – С. 756-770 [Архівовано 16 березня 2017 у Wayback Machine.].