Куц Володимир Петрович
Володи́мир Петро́вич Куц (7 лютого 1927, Олексине, Тростянецький район, Сумська область — 16 серпня 1975, Москва) — радянський легкоатлет-стаєр 1950-х років, дворазовий олімпійський чемпіон 1956 року у бігу на 5 та 10 км, заслужений майстер спорту СРСР (1954). У 1956 та 1957 роках його визнавали найкращим спортсменом світу. Багаторазовий рекордсмен світу з бігу на 5000 м і 10000 м (1954—1957 роки). Десятиразовий чемпіон СРСР.[4] БіографіяНародився в сім'ї робітників цукрового заводу. Навчався у сільській школі. У дитинстві мріяв стати лижником.[5] Учасник Другої світової війни Володимир Куц почав бігати в 1945 році будучи матросом Балтійського флоту серед усього іншого на орендній території Порккала-Удд, Фінляндія. По-справжньому його спортивна кар'єра почалася в 1951 році під керівництвом досвідченого тренера Леоніда Хоменкова. Виступав за СКА і ЦДКА/ЦДСА. Навчався в Ленінградському інституті фізкультури імені Лесгафта[4]. У 1953 році Куц вперше завойовує звання чемпіона СРСР. Міжнародне визнання до маловідомого спортсмена прийшло 1954 року на чемпіонаті Європи в Берні, коли він став чемпіоном з бігу на 5 тисяч метрів, встановивши світовий рекорд. Другим був англієць Кріс Чатавей[en]. «Ти тримаєш його, Крісе!»Восени 1954 року Кріс Чатавей зустрівся з Куцем в Лондоні в матчі Лондон-Москва. Біг проходив для Чатавея важко. Крик Банністера «Ти тримаєш його, Крісе!» на 10 колі привів його до тями. Чатавей зрозумів, що Куцеві не легше, ніж йому, і переміг з новим рекордом світу 13.51,6. За тиждень Куц повернув собі рекорд світу Олімпійські ігри 1956 в МельбурніВ 1956 році на Олімпійських іграх у Мельбурні 29-річний Володимир Куц виграв обидві стаєрські дистанції. Основним противником Куца на «десятці» був британський бігун Гордон Пірі. Незадовго до Олімпіади Пірі відібрав у Куца світовий рекорд в бігу на 10 000 метрів, причому тоді він обіграв Володимира ривком на самому фініші. Куц врахував помилки і ретельно підготувався до протистояння з британцем. Під час бігу на 10 000 метрів Володимир запропонував тактику «рваного бігу», постійно прискорюючи і уповільнюючи темп. У результаті противник прийшов до фінішу лише восьмим і абсолютно виснаженим, а Куц фінішував першим з новим олімпійським рекордом 28.45,6 сек. За легендою, Пірі так згадував той біг:
У бігу на 5000 метрів Куц також переміг з новим олімпійським рекордом — 13.39,6 сек. На закритті Олімпіади Володимиру Куцу випала честь бути прапороносцем збірної СРСР. Володимир Куц — перший олімпійський чемпіон серед радянських легкоатлетів. Нагороджений орденом Леніна, медаллю «Ветеран праці» та іншими медалями.[4]
Після спортивної кар'єриОстанній світовий рекорд Куца на 5000 метрів — 13 хв. 35,0 сек, встановлений в 1957 році, протримався вісім років до 16.01.1965 р. Спортивна кар'єра Володимира Куца закінчилася швидко, в 1959 році через серйозні проблеми зі здоров'ям та постійні порушення режиму він був змушений покинути доріжку і перейти на тренерську роботу. Відомо, що Куц серйозно страждав від наслідків своєї бігової кар'єри[8], у нього була виявлена проникність капілярів, а в 1972 році він пережив інсульт. Хвороби, в минулому знаменитого спортсмена, поглиблювалися хронічним алкоголізмом.[9] Володимир Куц помер 16 серпня 1975 року, ймовірно внаслідок самогубства, оскільки перед смертю прийняв завелику дозу снодійного і запив ліки горілкою[9]. Похований на Преображенському цвинтарі Москви. ДосягненняВиступи на змаганнях
Чемпіонати СРСР
Рекорди Володимира Куца
Світові рекорди Володимира Куца[13]
Всесоюзні (ті, що не були світовими)Пам'ять![]() На честь Володимира Куца названо стадіон у Тростянці. У 1985 році[5] на території стадіону встановлено пам'ятник В. Куцу (скульптор Людмила Кулябко‑Корецька)[14]. Примітки
Посилання
Джерела та література
Література
|
Portal di Ensiklopedia Dunia