Марія Єлизавета Брауншвейг-Вольфенбюттельська
Марія Єлизавета Брауншвейг-Вольфенбюттельська (нім. Marie Elisabeth von Braunschweig-Wolfenbüttel, 7 січня 1638 — 15 лютого 1687) — принцеса Брауншвейг-Вольфенбюттельська з дому Вельфів, донька герцога Брауншвейг-Вольфенбюттелю Августа Молодшого та принцеси Мекленбург-Гюстровської Софії Єлизавети, дружина герцога Саксен-Айзенаху Адольфа Вільгельма, після його смерті — герцога Саксен-Кобургу Альбрехта. БіографіяРанні рокиНародилась 7 січня 1638 року у Брауншвейзі. Була другою дитиною та єдиною донькою в родині герцога Брауншвейг-Вольфенбюттелю Августа Молодшого та його третьої дружини Софії Єлизавети Мекленбург-Гюстровської. Мала рідного старшого брата Фердинанда Альбрехта, молодший же, Крістіан Франц, прожив кілька місяців. Також в сім'ї зростали єдинокровні старші сиблінги Рудольф Август, Сибілла Урсула, Клара Августа та Антон Ульріх від попереднього шлюбу батька. Перший час сімейство мешкало у замку Данквардероде, до того як у 1644 році переїхало до резиденції у Вольфенбюттелі. Після Вестфальського миру 1648 року батько підтримував у князівстві спокій та перетворив країну на культурний центр. Матір розвивала придворний театр, в якому, перед обраною публікою, виступали, в основному, члени та родичі герцозької родини. З кінця 1645 до жовтня 1646 року вчителем Марії Єлизавети та її суродженців був поет Зігмунд фон Біркен. Перший шлюбУ 25 років дівчина взяла шлюб із 30-річним герцогом Саксен-Айзенаху Адольфом Вільгельмом. Весілля відбулося 18 січня 1663 у Вольфенбюттелі. Оселилась пара молодята у Айзенаху.[2] У них народилося п'ятеро синів. Найменший син народився за кілька днів після смерті батька і від народження став правителем Саксен-Айзенаху. Регентство від його імені здійснював герцог Саксен-Маркзулю Йоганн Георг, який доводився немовляті дядьком. Хлопчик був слабким і хворобливим й пішов з життя у віці 2 років. Саксен-Айзенах відійшов Йоганну Георгу. Другий шлюб![]() У 38 років Марія Єлизавета взяла другий шлюб із 28-річним співправителем Саксен-Гота-Альтенбургу Альбрехтом. Вінчання пройшло 18 липня 1676 у Готі. Наречений здійснював володарювання разом зі своїми братами із Готи. Після весілля він обрав своєю резиденцією Заальфельд і у березні 1677 року заклав перший камінь у майбутній Заальфельдський замок.[3] У подружжя народився єдиний син. У 1680 році відбувся Готський розділ Ернестинських земель, і Альбрехт, в обмін на частину Заальфельду, отримав амт і місто Кобург, амт і місто Нойштадт, Родах, Зоннеберг, монастир Менхреден, амт Зоннефельд та адміністрацію Нойгауза, сформувавши з них герцогство Саксен-Кобург.[4] Подружжя оселилося в палаці Еренбург у Кобурзі. Зі східного боку резиденції у внутрішньому дворі був розбитий терасовий сад. Марія Єлизавета мала значний вплив на чоловіка, який, як і вона, був музично обдарованим. На додаток до ранньої літературної діяльності, її досягнення включали популяризацію придворного театру, який відкрився у Кобурзі у 1684 році, та створення живої театральної культури, заснованої на моделі батьківського двору у Вольфенбюттелі.[5] Герцогиня померла 15 лютого 1687 року в Кобурзі. Була похована у крипті місцевої церкви Святого Моріца.[6] Її удівець наступного року узяв шлюб із Сусанною Єлизаветою Кемпінською, якій імператор дарував титул імперської княгині. РодинаЧоловік — Адольф Вільгельм Діти:
Чоловік — Альбрехт Саксен-Кобурзький Діти
ГенеалогіяПримітки
Література
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia