Сибілла Урсула Брауншвейг-Вольфенбюттельська
Сибілла Урсула Брауншвейг-Вольфенбюттельська (нім. Sibylle Ursula von Braunschweig-Wolfenbüttel), також Сибілла Урсула Брауншвейг-Люнебурзька (нім. Sibylle Ursula von Braunschweig-Lüneburg), 4 лютого 1629 — 12 грудня 1671) — принцеса Брауншвейг-Вольфенбюттельська з дому Вельфів, донька герцога Брауншвейг-Люнебургу князя Брауншвейг-Вольфенбюттелю Августа Молодшого та принцеси Ангальт-Цербстської Доротеї, дружина герцога Шлезвіг-Гольштейн-Зондербург-Глюксбургу Крістіана. Письменниця, поетеса, перекладачка. Використовувала псевдонім Звільнення (нім. Die Befreiende). БіографіяНародилась 4 лютого 1629 року у Гітцакері третьою дитиною та старшою донькою в родині принца Брауншвейг-Вольфенбюттельського Августа та його другої дружини Доротеї Ангальт-Цербстської. Мала старшого брата Рудольфа Августа. Ще один брат помер до її народження. Згодом сімейство поповнилося донькою Кларою Августою та сином Антоном Ульріхом. У Гітцакері батько створив невелике панство і тримав свій двір.[1] Втратила матір у 5-річному віці. Батько через 10 місяців одружився втретє із Софією Єлизаветою Мекленбург-Гюстровською. Від цього союзу принцеса мала молодших єдинокровних брата та сестру. У грудні 1635 року батько став герцогом Брауншвейг-Люнебургу князем Брауншвейг-Вольфенбюттелю. Через Тридцятилітню війну сімейство дев'ять років мешкало у замку Данквардероде у Брауншвейзі, перш ніж у 1644 переїхало до сильно пошкодженої резиденції у Вольфенбюттелі. До жовтня 1646 року дітей навчав поет Зігмунд фон Біркен. Після укладення у 1648 році Вестфальського миру Август підтримував у князівстві спокій та перетворив країну на культурний центр. Софія Єлизавета відповідала за розважальні заходи двору. Вчителем Сибілли Урсули та її суродженців був поет Юстус Георг Шоттеліус.[2] Принци та принцеси отримали добру освіту у галузі музики, латини, французької мови та літератури. Брали участь у родинних виступах у придворному театрі Вольфенбюттеля. Найталановитішими були визнані Сибілла Урсула й Антон Ульріх. Усі брати й сестри займалися літературою. У шкільному зошиті Сибілли Урсули є літературне дослідження стилю куртуазних фраз та історій кохання. На відміну від братів, подальшої літературної підтримки не мала. Проте, збереглося кількарічне листування (1656—1660 роки) принцеси з французькою письменницею Мадлен де Скюдері, яке справило на неї великий вплив,[3] а також листування з теологом Йоганном Валентином Андреае, яке вони вели латиною і яке міститься, наприклад, у збірці листів «Seleniana Augustalia», виданій в Ульмі у 1649 році.[4][5] Також принцеса була знавчинею німецької поезії та тримала велику кількість книжок. Відкладала шлюб та планувала померти у цноті. Присвячувала себе заняттям літературою, писала вірші, п'єси, прозу, займалася перекладацькою діяльністю. Використовувала псевдонім Звільнення (нім. Die Befreiende). Так, близько 1649 року переклала «Вступ до істинної мудрості» (лат. «Introductio ad sapientiam» → нім. «Einleitung zur wahren Weisheit») Хуана Луїса Вівеса. В її ранній творчості важливу роль відігравали благочестя, куртуазний характер і мораль. Згодом звернулася до більш релігійних роздумів («Духовний трилисник», 1655; двотомні «Зітхання», 1647—1668), що відобразило зміну її внутрішнього духовного світу. 1656 року перевела історичний роман «Кассандра», а 1659 — «Клеопатру» французького письменника Готьє де Коста де Ла Кальпренеди. Початкова версія її основної літературної роботи «Арамена», ймовірно, натхнена «Фарамондом» Кальпренеда. Сибілла Урсула перервала написання рукопису у стилі пасторального роману о другій частині другої книги, ймовірно, близько 1663 року. Книга була продовжена її братом Антоном Ульріхом і опублікована за редакцією Зігмунда фон Біркена у версії з п'яти частин під назвою «Безтурботна Сирійська Арамена». _Herzog_von_Schleswig-Holstein-Sonderburg-Gl%C3%BCcksburg_-_Deutsche_Digitale_Bibliothek.jpg) У 34 років принцеса узяла шлюб із 36-річним герцогом Шлезвіг-Гольштейн-Зондербург-Глюксбургу Крістіаном. Весілля пройшло 13 або 20 вересня 1663 року у Вольфенбюттелі. Подружнє життя не було щасливим. З чотирьох вагітностей живими народила двох дітей, які, проте, прожили лише кілька місяців. 1664 року герцогиня серйозно захворіла та впала у депресію. Висуваються гіпотези, що це був сифіліс, яким її заразив чоловік. Останній запис у її щоденнику був зроблений 1668 року. Сибілла Урсула сумувала за культурним життям Вольфенбюттеля, але намагалася засновувати літературні та музичні гуртки при глюксбурзькому дворі.[6] Народивши 10 грудня 1671 року мертву доньку, герцогиня померла два дні потому. Була похована у крипті замкової кірхи Глюксбургу.[7] РодинаЧоловік — Крістіан, герцогом Шлезвіг-Гольштейн-Зондербург-Глюксбурзький Діти:
ГенеалогіяПримітки
Посилання
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
