Список музеїв Санкт-Петербурга:
У Санкт-Петербурзі існує понад 200 музеїв та їхніх філій.
До списку включені більшість загальнодоступних музеїв Санкт-Петербурга (крім вузьковідомчих музеїв з історії підприємств, навчальних закладів, військових частин та громадських організацій).
Саме в Санкт-Петербурзі вперше в Росії відкрилися публічні музеї. З 1702 року були видані укази Імператора Петра Ι про збирання та зберіганні моделей та різних рідкісних предметів. 1714 року засновано перший державний загальнодоступний музей — Кунсткамера, до складу якої увійшли «Кунскабінет» (перший художній музей Росії) і «Мюнскабінет» (перший нумізматичний музей)[1].
Художні музеї
Назва
|
Місцезнаходження
|
Рік заснування
|
Короткий опис
|
Зображення
|
Державний Ермітаж[2] |
Палацова площа , 2 |
1764[3] |
Експозиція музею показує розвиток світового мистецтва з кам'яної доби до кінця XX століття
|
|
Зимовий палац Петра I[2] (філія Державного Ермітажу) |
Палацова набережна, 32 |
1992 |
Унікальна архітектурно-меморіальна пам'ятка першої чверті XVIII століття під Ермітажний театром
|
|
Меншиковський палац[2] (філія Державного Ермітажу) |
Університетська набережна, 15 |
1981 |
До експозиції входять твори мистецтва, предмети побуту петровської епохи із зібрання Ермітажу.
|
|
Музей Імператорського порцелянового заводу[2] (філія Державного Ермітажу) |
проспект Обухівської оборони, 151 |
2003 |
Етапи розвитку першого російського порцелянового підприємства
|
|
Східне крило будівлі Головного штабу[2] (філія Державного Ермітажу) |
Палацова площа, 6 |
2010 |
Експозиція перебуває в стадії оформлення.
|
|
Державний Російський музей[4] |
Інженерна вулиця, 4 |
1898 |
Експозиція охоплює всі історичні періоди й тенденції розвитку російської мистецтва, всі його основні види й жанри, напрями та школи з Х до XXI століття
|
|
Мармуровий палац[4] (філія Державного Російського музею) |
Мільйонна вулиця, 5 / 1 |
1995 |
Розгорнуто постійні експозиції — «Музей Людвіга в Російському музеї», «Колекція петербурзьких збирачів братів Ржевських»
|
|
Інженерний (Михайлівський) замок[4] (філія Державного Російського музею) |
Садова вулиця, 2 |
1991 |
Розгорнуто постійні експозиції — «Історія замку і його мешканців», «Античні сюжети в російській мистецтві» і "Епоха Ренесансу в творчості російських художників "
|
|
Строгановський палац[4] (філія Державного Російського музею) |
Невський проспект, 17 |
2003 |
Експозиція «Сімейні реліквії і внески роду Строганових в російські храми», також експонується унікальна колекція мінералів роду Строганових
|
|
Літній сад[4] (філія Державного Російського музею) |
острів Літній сад |
1704 |
З колекцією скульптури та Літній палац Петра I, як перша імператорська річна резиденція
|
|
Державний музей міської скульптури[5] |
Невський проспект, 179 / 2 «А» |
1939 |
Основна експозиція музею — некрополі Олександро-Невської лаври і Благовіщенська усипальниця, в якій поховано багато членів царської родини й високопосадовці того часу. Найвідоміша могила А. В. Суворова.
|
|
Науково-дослідний музей Російської академії мистецтв[6] |
Університетська набережна, 17 |
1757 |
Збірка малюнків, гравюр, картин російських і західноєвропейських майстрів, а також зліпків з творів античної та західноєвропейської скульптури, які служили моделями для малювання в класах «гіпсових голів» та «гіпсових фігур».
|
|
Музей-квартира І. І. Бродського[6] (філія Музею Російської академії мистецтв) |
площа Мистецтв, 3 |
1949 |
В експозиції представлена колекція російських художників, зібрана І. І. Бродським, та роботи самого художника
|
|
Музей-садиба Рєпіна «Пенати»[6] (філія Музею Російської академії мистецтв) |
селище Рєпіно, Приморське шосе, 411 |
1940 |
В експозиції можна побачити особисті речі художника, його картини й малюнки, твори сина — Юрія та роботи інших російських живописців
|
|
Музей-садиба П. П. Чистякова[6] (філія Музею Російської академії мистецтв) |
Пушкін, Московське шосе, 23 |
1987 |
Експозиція знайомить з творчою і педагогічною діяльністю художника, який був учителем найвидатніших майстрів російського мистецтва межі XIX-XX століття
|
|
Музей-квартира А. І. Куїнджі[6] (філія Музею Російської академії мистецтв) |
Біржовий провулок, 1 / 10, квартира 11 |
1992 |
Експозиція відтворює атмосферу, довгі роки оточувала українського майстра краєвиду.
|
|
Єлагіноостровський палац-музей декоративно-вжиткового мистецтва та інтер'єру XVIII—XXI століть[7] |
Єлагін острів |
1918 |
У залах першого і другого поверхів експозиції декоративно-вжиткового мистецтва та інтер'єру XVIII-XXI століття ів
|
|
Арт-центр «Пушкінська, 10»[8] |
Пушкінська вулиця, 10 (вхід з Ліговському проспекту, 53) |
1989 |
Відвідувачі можуть познайомитися з сучасним мистецтвом, отримати інформацію з історії пітерського андеграунду. Музей нонконформістського мистецтва, Музей Нової Академії образотворчих мистецтв, велика кількість художніх галерей
|
|
Музей сучасного мистецтва Ерарта[9] |
Васильєвський острів , 29-я лінія, 2 |
2010 |
Живопис, графіка, скульптура, інсталяції та інші види сучасного образотворчого мистецтва
|
|
Новий музей[10] |
Васильєвський острів, 6-та лінія, 29 |
2010 |
Музей створений на основі приватної колекції Аслана Чехоева. В експозиції — твори класиків нонконформістського мистецтва радянського періоду й сучасне російське мистецтво
|
|
Музей прикладного мистецтва Санкт-Петербурзької державної художньої академії імені О. Л. Штігліца[en][11] |
Соляний провулок, 13-15 |
1878 |
У колекціях музею представлені зразки російського, західноєвропейського, радянського вжиткового мистецтва
|
|
Галерея «Петербурзький центр мистецтв»[12] |
площа Праці, 3 |
2010 |
Експозиція орієнтована на майстерність і популярність її експонентів, що представляють традиційну школу живопису і види сучасного образотворчого мистецтва
|
|
Музей «Царскосельская колекція»[13] |
Пушкін, Магазейн вулиця , 40 |
1991 |
Музей сучасного традиційного мистецтва, що включає твори провідних майстрів живописно-пластичного реалізму різних шкіл і напрямків, починаючи з 1910-х років дотепер.
|
|
Галерея мистецтв KGallery[14] |
Набережна річки Фонтанки, 24 |
2003 |
Головний напрямок діяльності галереї — образотворче мистецтво початку 1930-х — кінця 1970-х років
|
|
Галерея сучасної скульптури і пластики[15] |
вулиця Маршала Тухачевського, 27 / 2 |
2009 |
Галерея, яка знайомить публіку з мистецтвом сучасної скульптури і пластики.
|
|
Галерея «Д137»[16] |
Невський проспект, 90, квартира 9 |
1996 |
Галерея представляє твори живопису, графіки, скульптури і фотографії відомих сучасних художників.
|
|
Музейно-виставковий центр «Петербурзький художник»[17] |
набережна річки Мойки, 100 |
2005 |
Експозиція розповідає про творчість художників реалістичного напряму від другої половини XX століття й до наших днів
|
|
Борей Арт Центр[18] |
Літєйний проспект, 58 |
1991 |
Крім живопису та графіки, в галереї можна побачити театральні дійства, дизайн оформлювальний, театральний , інтер'єрний. У залах виставляються роботи Митьков та інших некомерційних художників.
|
|
Музей петербурзького авангарду (філія Державного музею історії Санкт-Петербурга) |
вулиця Професора Попова, 10 |
2006 |
Музей демонструє основні етапи становлення і різноманіття петербурзької авангардної культури
|
|
Державний музей-інститут родини Реріхів[19] |
Васильєвський острів, 18-та лінія, 1 |
2007 |
У експозиції особисті речі, рукописи, живопис, декоративно-вжиткове мистецтво, археологічні знахідки, фотографії та інші експонати, пов'язані з життям і творчістю родини Реріхів
|
|
Музей дитячої творчості[20] |
Можайская вулиця, 22, квартира 22 |
1992 |
Музей збирає і експонує дитяче образотворче та музична творчість.
|
|
Природничо-наукові музеї
Назва
|
Місцезнаходження
|
Рік заснування
|
Короткий опис
|
Зображення
|
Російський державний музей Арктики і Антарктики[21] |
вулиця Марата, 24а |
1930 |
У музеї проводяться екскурсії, присвячені природі та дослідженям Арктики та Антарктики, історії відкриття та освоєння Північного морського шляху
|
|
Музей гігієни Центру медичної профілактики[22] |
Італійська вулиця, 25 |
1918 |
Експозиція музею розповідає про анатомію та фізіологію людини, боротьбу з шкідливими звичками, про статеве виховання, профілактику СНІДу, радіаційну гігієну
|
|
Ботанічний музей Ботанічного інституту ім. В. Л. Комарова РАН[23] |
вулиця Професора Попова, 2 |
1823 |
Ботанічний музей має в своєму розпорядженні колекції зразків деревини та насіння рослин, їхні викопні рештки та вироби з господарсько-цінних рослин, а також включає фототеку й архів документів. Ботанічний сад
|
|
Центральний музей ґрунтознавства ім. В. В. Докучаєва[24] |
Біржовий проїзд, 6 |
1904 |
Експозиція дає уявлення про ґрунт як особливе природне тіло, про еколого-географічні закономірності ґрунтоутворення, про ґрунти світу, Росії, про перетворення ґрунтового покриву та формування окультурених ґрунтів, про порушення ґрунтового покриву та охорони ґрунтів
|
|
Музей Гірничого інституту[25] |
22-га лінія Васильєвського острова, 1 |
1774 |
Музей зберігає унікальні колекції мінералів, руд, гірських порід, палеонтологічних залишків, має велику збірку моделей і макетів з історії гірничої та гірничозаводської техніки, холодної зброї, виробів каменерізного та ювелірного мистецтва.
|
|
Центральний науково-дослідний геологорозвідувальний музей ім. академіка Ф. Н. Чернишова[26] |
Васильєвський острів, Середній проспект, 74 |
1914 |
Музей надає інформацію по геологічну будову, історію геологічного розвитку і родовищ корисних копалин усіх регіонів Росії та країн СНД
|
|
Зоологічний музей Зоологічного інституту РАН[27] |
Університетська набережна, 1 |
1832 |
Тут виставлено близько 30 тисяч екземплярів тварин з усіх районів Земної кулі
|
|
Музей-архів Д. І. Менделєєва Санкт-Петербурзького Державного Університету[28] |
Університетська набережна, 7-9 |
1949 |
Експозиція музею, розташованого в квартирі вченого в Санкт-Петербурзькому університеті, докладно розповідає про життя і діяльність Д. І. Менделєєва.
|
|
Метрологічний музей ДЕРЖСТАНДАРТУ Росії при ВНИИМ ім. Д. І. Менделєєва[29] |
Московський проспект, 19 |
1928 |
Експозиція, розташована в останній квартирі Д. І. Менделєєва, включає розділи «Російська система мір» і «Д. І. Менделєєв — основоположник наукової метрології»
|
|
Меморіальний музей-квартира академіка І. П. Павлова Інституту фізіології ім. І. П. Павлова РАН[30] |
Васильєвський острів, 7-ма лінія, 2 |
1949 |
Інтер'єри, що дійшли до нашого часу в оригінальному вигляді, зберігають пам'ять про великого вченого, і є типовим зразком квартири петербурзького інтелігента середнього достатку кінця XIX — початку XX століття
|
|
Музей мандрівника П.К. Козлова[31] |
Смольний проспект, 6, квартира 32 |
1989 |
Експозиція музею включає розділи: передпокій, робочий кабінет П. К. Козлова, кімната історії російських експедицій в Центральної Азії, тибетська кімната, кімната тимчасових виставок.
|
|
Музей Російського Географічного товариства[32] |
провулок Гривцова, 10 |
1986 |
Окрім документальних матеріалів відвідувачі музею можуть ознайомитися з картами, експонатами, привезеними з експедицій, предметами мистецтва, а також особистими речами мандрівників.
|
|
Літературні музеї
Назва
|
Місцезнаходження
|
Рік заснування
|
Короткий опис
|
Зображення
|
Всеросійський музей А. С. Пушкіна[33] |
набережна річки Мойки, 12 |
1879 |
Літературно-монографічна експозиція "А. С. Пушкін. Життя і творчість "
|
|
Меморіальний Музей-квартира О. С. Пушкіна[33] (філія Всеросійського музею А. С. Пушкіна) |
набережна річки Мойки, 12 |
1927 |
Музей відтворює в своєму первісному вигляді квартиру А. С. Пушкіна, де можна побачити речі, що належали його сім'ї, друзям і знайомим.
|
|
Меморіальний Музей-Ліцей[33] (філія Всеросійського музею О. С. Пушкіна) |
Пушкін, Садова вулиця, 2 |
1974 |
Музей відтворює обстановку, в якій жили й навчалися ліцеїсти, як виявилося найблискучішого випуску, названого згодом «пушкінським».
|
|
Музей-дача А. С. Пушкіна[33] (філія Всеросійського музею О. С. Пушкіна) |
Пушкін, Пушкінська вулиця, 2 / 19 |
|
Відтворені інтер'єри кімнат, а також матеріали, представлені в експозиції музею, розповідають про життя і творчість поета.
|
|
Музей-садиба Г. Р. Державіна[33] (філія Всеросійського музею О. С. Пушкіна) |
набережна річки Фонтанки, 118 |
2003 |
Музей відтворює міську садибу XVIII століття, що складається з цілого комплексу будівель.
|
|
Музей-квартира Н. А. Некрасова[33] (філія Всеросійського музею О. С. Пушкіна) |
Ливарний проспект, 36 |
1946 |
Музей, присвячений життю і творчості російського поета Миколи Некрасова
|
|
Літературно-меморіальний музей Анни Ахматової в Фонтанному Будинку[34] |
набережна річки Фонтанки, 34, південний флігель |
1989 |
Музей поділяється на меморіальну частину, яка відтворює квартиру Пуніна — Ахматової 1920-х—1940-х років, та літературно-історичну частину під назвою "Я пам'ятаю все в один і той же час … " (Ахматова)
|
|
Меморіальний музей-квартира Л. М. Гумільова[34] (філія Музею Анни Ахматової) |
Коломенська вулиця, 1 / 15 |
2003 |
Квартира відомого вченого — історика, географа, етнолога та тюрколога Льва Миколайовича Гумільова
|
|
Музей «Анна Ахматова. Срібний вік»[35] |
Автовская вулиця, 14 |
1980 |
Музей присвячений поетесі А. Ахматовій та родині Гумільових.
|
|
Музейна експозиція «Анна Ахматова. Царське Село»[36] |
Пушкін, Леонтієвська вулиця, 17 |
1980 |
В експозиції показані етапи біографії Ахматової, творчий шлях поетеси та те місце, яке займало в її поезії Царське Село.
|
|
Літературно-меморіальний музей Ф. М. Достоєвського[37] |
Ковальський провулок, 5 / 2 |
1971 |
Музей складається з меморіальної квартири Ф. М. Достоєвського, літературної експозиції, присвячена життю і творчості письменника
|
|
Державний літературний музей «ХХ століття»[38] |
Мала Конюшенна вулиця, 4 / 2, квартира 119 (3 поверх) |
1988 |
Експозиції "Життя і творчість М. Зощенка ", " Письменник і влада ", літературна ситуація 20-го століття в Петрограді-Ленінграді.
|
|
Музей В. В. Набокова Факультету філології і мистецтв Санкт-Петербурзького державного університету[39] |
Велика Морська вулиця, 47 |
1998 |
Експозиції представлена літературними та художніми виставками, пов'язаними зі спадщиною В. В. Набокова
|
|
Музей-квартира О. О. Блока[40] (філія Державного музею історії Санкт-Петербурга) |
вулиця Декабристів, 57 |
1980 |
Музей складається з меморіальної квартири зі справжніми предметами обстановки і оздоблення, що належали поетові, та літературної експозиції, що розповідає про його життя і творчість
|
|
Літературний музей Інституту російської літератури РАН ("Пушкінський дім ")[41] |
набережна Макарова, 4 |
1905 |
У наш час[коли?] відкриті зал літератури Срібного віку та виставка із зібрання Ф. Ф. Фідлера
|
|
Театральні і музичні музеї
Назва
|
Місцезнаходження
|
Рік заснування
|
Короткий опис
|
Зображення
|
Санкт-Петербурзький державний Музей театрального і музичного мистецтва[42] |
площа Островського, 6 |
1908 |
Експозиції: «Шукання театру епохи Срібного віку», «Театральний авангард 1920-1930-х років» і «Радянський театр за „залізною завісою“»
|
|
Меморіальний музей-квартира М. А. Римського-Корсакова[42] (філія Музею СПб театрального і музичного мистецтва) |
Заміський проспект, 28 |
1971 |
Музей дає уявлення про багатогранну діяльність Н. А. Римського-Корсакова — композитора, педагога, диригента
|
|
Меморіальний музей-квартира сім'ї акторів Самойлових[42] (філія Музею СПб театрального і музичного мистецтва) |
Стременний вулиця, 8 |
1994 |
Експозиція, присвячена петербурзької театральній культурі XIX — початку XX століття
|
|
Шереметьєвський палац — Музей музики[42] (філія Музею СПб театрального і музичного мистецтва) |
набережна річки Фонтанки, 34 |
1995 |
Виставка «Шереметєв і музичне життя Петербурга XVIII — початку XX століття»
|
|
Будинок-музей Ф. І. Шаляпіна[42] (філія Музею СПб театрального і музичного мистецтва) |
вулиця Графтіо, 2б |
1975 |
Перед відвідувачами постає світ художніх і людських уподобань артиста
|
|
Музей циркового мистецтва при Великому Санкт-Петербурзькому цирку[43] |
набережна річки Фонтанки, 3 |
1928 |
Збірка Музею нараховує понад 100 тисяч одиниць зберігання: бібліотека, фототека, відеотека; фонди живопису та графіки, плакатів, циркових програмок, скульптури та дрібної пластики, костюмів і реквізиту.
|
|
Петербурзький Музей кіно[44][45] |
Керування вулиця, 12 |
2001 |
Музей пропонує до показу класику російського і радянського кіно, зарубіжного кіно. ретроспективи та цикли фільмів за темами, що проводяться музеєм, допомагають скласти уявлення про найкращі зразки кінокультури всіх часів.
|
|
Етнографічні та археологічні музеї
Історико-побутові музеї
Назва
|
Місцезнаходження
|
Рік заснування
|
Короткий опис
|
Зображення
|
Санкт-Петербурзький музей іграшки[49] |
Набережна річки Карпівки, 32 |
1997 |
Музей показує іграшку не тільки як унікальне явище матеріальної культури, але і як особливий вид мистецтва, в якому сплітаються стародавні національні традиції та найсучасніші художні течії.
|
|
Санкт-Петербурзький музей хліба[50] |
Ліговський проспект, 73 |
1988 |
Єдиний в Росії та тринадцятий у світі музей хліба
|
|
Музей кави[51] |
набережна Робесп'єра, 14 |
align ="right"2008 |
Експозиції Музею присвячені давнім легендам та історії кави, процесу її виробництва та культурі споживання цього напою.
|
|
Музей російської горілки[52] |
Кінногвардійський бульвар, 4 |
2008 |
Експозиція знайомить своїх гостей з напоєм, який став невід'ємною частиною і обов'язковим атрибутом найважливіших подій не лише російського життя.
|
|
Санкт-Петербурзький музей ляльок[53] |
Камська вулиця, 8 |
1998 |
В експозиції понад 5000 експонатів. Це традиційні, сувеніри, авторські ляльки, створені найкращими сучасними художниками
|
|
Музей сновидінь Фрейда[54] |
Великий проспект Петроградської сторони, 18А |
1999 |
Експозиція музею — це тотальна інсталяція, розрахована на активне фантазування відвідувачів музею. Відвідувачі, таким чином, є головними експонатами музею.
|
|
Музей Історії Фотографії[55] |
вулиця професора Попова, 23 |
2003 |
Постійна експозиція «Образ фотографії в XIX та XX століття» включає всі основні етапи розвитку фотографії як технологічного процесу.
|
|
Російське село - Шуваловка[56] |
Стрільна, Санкт-Петербурзьке шосе, 111 |
? |
Представлена життя російського села, його побут і традиції. Ви відвідаєте Кузню, Гончарну Майстерню, Селянську Хату, Дім ремесел, вітряк, Лодію та церкву на честь Різдва Пресвятої Богородиці
|
|
Музей мікромініатюри «Російський Шульга»[57] |
Невський проспект, 81 |
2006 |
У основі експозиції унікальна колекція мікромініатюр сибірського умільця Володимира Аніськіна
|
|
Народний літературний музей Остапа Бендера[58] |
Сестрорецк, вулиця Токарева, 10 |
1995 |
У музеї зібрана дивовижна колекція «справжніх речей вигаданого героя».
|
|
Приватний музей грамофонів і фонографів[59] |
Велика Пушкарська вулиця, 47 |
1997 |
Збірка приватного музею дає можливість познайомитися з історією відкриття фонографів і грамофонів. У експозиції вииставлено понад триста експонатів. що пройшли ретельну реставрацію.
|
|
Санкт-Петербурзький музей історії професійної освіти[60] |
Вулиця Марата, 64 |
1980 |
Експозиція присвячена витокам і накопиченому досвіду розвитку профосвіти в Росії, починаючи від Петра I.
|
|
Музей історії Кронштадта[61] |
Кронштадт. вул. Ленінградська, 2 |
1991 |
Музей розповідає про освоєння острова Котлін, будівництво та розвиток міста, про побут і культуру городян.
|
|
Музей історії Павловська[62] |
Павловськ. Піщаний провулок, 11/16 |
2003 |
В експозиції представлені документи, карти і плани місцевості, рідкісні старі фотографії та листівки, портрети власників Павловська.
|
|
Краєзнавчий музей Ломоносова[63] |
Ломоносов, вул. Єленінська, 25 |
1974 |
Представлена виставка «Сторінки літопису історії Оранієнбаума — Ломоносова». Колекція предметів побуту, інтер'єру різних епох XIX—XX ст.
|
|
Історико-літературний музей міста Пушкіна[64] |
Пушкін, Леонтієвська вулиця, 28 |
1977 |
Експозиція з історії Царського Села та життя історичних діячів, що мешкали в ньому.
|
|
Музеї політичної історії та історії релігії
Назва
|
Місцезнаходження
|
Рік заснування
|
Короткий опис
|
Зображення
|
Державний музей історії релігії[65] |
Поштамтська вулиця, 14 |
1932 |
Єдиний в Росії та один з небагатьох музеїв у світі, експозиція якого представляє історію виникнення й розвитку релігії
|
|
Петропавлівська фортеця[40] (філія Державного музею історії Санкт-Петербурга) |
Петропавлівська фортеця, 3 |
1924 |
Можна відвідати Петропавлівський собор, тюрму Трубецького бастіону, «Невську панораму», виставкові зали потерни та Государевий бастіон, «дзвіницю Петропавлівського собору», «Друкарню»
|
|
Особняк Румянцева[40] (філія Державного музею історії Санкт-Петербурга) |
Англійська набережна, 44 |
1946 |
Експозиції" Особняк Румянцева. Історія будівлі та власників ", " НЕП. Образ міста і людини ", «Ленінград у роки Великої Вітчизняної війни»
|
|
Музей-квартира С. М. Кірова[40] (філія Державного музею історії Санкт- Петербурга) |
Камінноостровський проспект, 26-28 |
1956 |
Експозиції "Меморіальна квартира С. М. Кірова ", " Ленінград в 1920-1930-ті роки ", " За дитинство щасливе наше … "
|
|
Музей друкарства[40] (філія Державного музею історії Санкт-Петербурга) |
Набережна річки Мойки, 32 |
1984 |
Експозиція музею складається з трьох частин: «Видавництво і друкарня почала XX століття», «Історія друкарської справи в Петербурзі в XVIII століття» і " Музичний салон ".
|
|
Державний краєзнавчий музей «Нарвская застава»[66] |
вулиця Івана Чорних, 23 |
1990 |
У основі експозиції лежить історія дороги вздовж південно-західного берега Фінської затоки, починаючи з VIII століття дотепер
|
|
Історико-краєзнавчий музей «Невська застава»[67] |
Ново-Олександрівська вулиця, 23 |
1995 |
Музей розповідає про революційну історії Невської застави. У 1894-1895 роках тут проводилися заняття марксистського гуртка, яким керував В. І. Ульянов.
|
|
Державний музей політичної історії Росії[68] |
вулиця Куйбишева, 2-4 |
1957 |
Експозиція розповідає про політичне, економічне і соціального життя суспільства в Росії XIX — XXI століття
|
|
Музей історії парламентаризму в Росії і країнах СНД[69][70] |
шпалерна вулиця, 47 |
2005 |
Музей розташований в будівлі Таврійського палацу. Експозиція розповідає про створення та роботу першої в Росії Державної думи.
|
|
Дитячий музейний центр історичного виховання[68] (філія Державного музею політичної історії Росії) |
Болотяна вулиця, 13 |
1998 |
В ігровій формі дітям розповідається про історію.
|
|
Горохова, 2. Музей історії політичної поліції Росії[68] (філія Державного музею політичної історії Росії) |
Адміралтейський проспект, 6 |
1994 |
«Історія політичної поліції Росії XIX — початку XX століття», «ВЧК і діяльність Петроградської ЧК», «КДБ СРСР: люди, долі, операції», "Від плану «Д» до зняття блокади. Ленінградське управління НКВД та СМЕРШ у документах і обличчях. 1941-1944 и "
|
|
Державний меморіальний музей А. В. Суворова[71] |
Кірочная вулиця, 43 |
1904 |
Музей, присвячений пам'яті генералісимуса А. В. Суворова
|
|
Меморіальний музей «Різночинний Петербург»[72] |
Великий Козачий провулок, 7 |
1938 |
Експозиції: історична експозиція «Навколо Семенівського плацу», меморіальна квартира В. І. Ульянова, документальна експозиція «Вибір шляху», «блокадна кімната сім'ї А. Н. Агте»
|
|
Санкт-Петербурзький музей воскових фігур[73] |
Невський проспект, 35, "Гостинний Двір ", перина лінія, 2 поверх, Галерея |
1990 |
Колекція музею тематично поділяється на розділи, найбільшим з яких є розділ, присвячений російської історії (від перших правителів Русі до політиків наших днів)
|
|
Історичний музей воскових фігур[74] |
Невський проспект, 41 |
1988 |
Більше двохсот експонатів, що зображують людей, які увійшли в історію — починаючи з часів Івана Грозного й закінчуючи «перебудовою».
|
|
Державний історико-меморіальний Санкт-Петербурзький музей «Смольний»[75] |
площа Пролетарської Диктатури, 3, Смольний |
1991 |
Музей розповідає про історію будівлі, яка стала відомою як штаб більшовицького перевороту 1917 року
|
|
Музей-квартира Єлізарова[76] (філія Державного музею «Смольний») |
Широка вулиця, 52, квартира 24 |
1927 |
Експозиція музею розповідає про родину Ульянових-Єлізарова, і діяльності Леніна в Петрограді в квітні-липні 1917.
|
|
Музей-квартира Аллілуєва[77] (філія Державного музею «Смольний») |
10-та Радянська вулиця, 17, квартира 20 |
1938 |
Музей пов'язаний з іменами таких політичних діячів, як Ленін та Сталін. Крім того, в музеї представлений побут кваліфікованого петербурзького робітника початку XX століття.
|
|
Меморіальний музей-квартира св. Іоанна Кронштадтського[78] |
Кронштадт, Посадська вулиця, 21 |
1999 |
Тут служать молебні та панахиди, розповідають про праведне життя св. Іоанна Кронштадтського.
|
|
Юсуповський палац на Мойці[79] |
набережна річки Мойки, 94 |
1990-ті роки |
Архітектурний ансамбль XVIII-XX століття, Експозиція «Вбивство Григорія Распутіна»
|
|
Музеї історії блокади Ленінграду та Другої світової війни
Військово-історичні музеї
Назва
|
Місцезнаходження
|
Рік заснування
|
Короткий опис
|
Зображення
|
Військово-історичний музей артилерії, інженерних військ та військ зв'язку[84] |
Олександрівський парк, 7 |
1703 |
Музей володіє величезними колекціями артилерії, стрілецької та холодної зброї, військово-інженерної техніки, коштів військового зв'язку, бойових прапорів, військової форми одягу.
|
|
Музей історії кадетських корпусів Росії[85] (філія Музею артилерії, інженерних військ та військ зв'язку) |
Садова вулиця, 26, в будівлі Мальтійської капели |
? рік |
Мальтійська капела відкрита для організованих екскурсійних груп, які можуть ознайомитися з цим унікальним архітектурно-художнім пам'ятником
|
|
Центральний військово-морський музей[86] |
Біржова площа, 4. Переїжджає: набережна Крюкова каналу, 2 |
1805 |
Музей розповідає про історію російського флоту
|
|
Крейсер «Аврора»[86] (філія Центрального військово-морського музею) |
Петроградська набережна, Крейсер «Аврора» |
1956 |
Експозиції" 100-річна історія крейсера «Аврора» ", « Російська корабельна техніка почала XX століття а (екскурсія в машинне та котельне відділення)», «Артилерія, бойова рубка і радіостанція крейсера (екскурсія по палубі і цих приміщень)»
|
|
Музей «Кронштадтська фортеця»[87] (філія Центрального військово-морського музею) |
Кронштадт, Якірна площа, 1, Морський Нікольський собор |
1980 |
З червня 2009 року закритий для відвідування на час проведення ремонтно-реставраційних робіт
|
|
Військово-медичний музей Міністерства оборони Російської Федерації[88] |
Лазаретний провулок, 2 |
1942 |
Музей представляє експозицію, присвячену історії російського охорони здоров'я і військової медицини
|
|
Корабель-музей фрегат «Штандарт»[89] |
Шкіперська протока, 10 |
1999 |
Копія петровського фрегат а 1703 а. У зв'язку з тривалим закордонним плаванням до вересня 2011 року екскурсії на корабель в Санкт-Петербурзі проводитися не будуть.
|
|
Музеї-пам'ятники
Назва
|
Місцезнаходження
|
Рік заснування
|
Короткий опис
|
Зображення
|
Державний музей-пам'ятник «Ісаакієвський собор»[90] |
Ісаакіївська площа, 4 |
1928 |
Музей знайомить з художнім оздобленням інтер'єру Ісаакіївського собору як із зразком синтезу різних видів монументально-декоративного мистецтва
|
|
Музей-пам'ятник «Сампсоніївський собор»[91] (філія Музею-пам'ятника «Ісаакіївський собор») |
Великий Сампсоніївський проспект, 41 |
2000 |
Собор пропонує програми «Вечірній храм», «Різдвяне диво»
|
|
Музей-пам'ятник «Спас на Крові»[91] (філія Музею-пам'ятника «Ісаакіївський собор») |
набережна каналу Грибоєдова, 2 |
1997 |
Експозиція знайомить з історією створення храму-пам'ятника та унікальним зібранням його мозаїк
|
|
Концертно-виставковий зал «Смольний собор»[91] (філія Музею-пам'ятника «Ісаакіївський собор») |
площа Растреллі, 1 |
1990 |
Оглядовий майданчик на дзвіниці собору з панорамою закруту Неви і видами на інші пам'ятки Санкт-Петербурга
|
|
Музейний комплекс «Всесвіт Води»[92] |
Шпалерна вулиця, 56 |
2003 |
Експозиція розповідає про історію водогонів у різних народів та історію водопостачання в Санкт-Петербурзі.
|
|
Піскарьовське меморіальне кладовище[93] |
проспект Нескорених, 72 |
1960 |
На кладовищі 186 братських могил, де поховано 420 000 жителів міста та 70 тисяч воїнів-захисників Ленінграда. При вході на цвинтар — музей, присвячений Ленінградської блокади, де знаходиться щоденник Тані Савичевої.
|
|
Історико-культурний музейний комплекс у Розливі[94] |
Сестрорецьк, станція Розлив, вулиця Ємельянова, 3 |
1928 |
Включає в себе два музейних об'єкту: «Сарай Леніна» та «Курінь Леніна»
|
|
Монумент героїчним захисникам Ленінграда (філія Державного музею історії Санкт-Петербурга) |
площа Перемоги |
1975 |
Меморіал «Героїчним захисникам Ленінграда»
|
|
Будиночок Петра I[95] (філія Державного Російського музею) |
Петровська набережна, 6 |
1723 |
Перше житловий будинок і єдина збережена дерев'яна будівля Санкт-Петербурга в якій жив Петро I
|
|
Музей-некрополь «літераторські містки»[5] (філія Державного музею міської скульптури) |
розлучається вулиця, 30 |
1935 |
Ділянка Волковського цвинтаря, на якому поховано багато російських і радянських письменників, музикантів, акторів, архітекторів, науковців та громадських діячів, а також мати В. І. Ульянова та його сестри
|
|
Нарвські тріумфальні ворота[5] (філія Державного музею міської скульптури) |
площа Страйків |
1987 |
В експозиції представлена атрибутика франко-російської війни 1812 року, проводяться тематичні виставки
|
|
Палацово-паркові музеї-заповідники
Назва
|
Місцезнаходження
|
Рік заснування
|
Короткий опис
|
Зображення
|
Державний музей-заповідник «Царське Село»[96] |
Пушкін, Садова вулиця, 7 |
1918 |
Пам'ятник світової архітектури і садово-паркового мистецтва XVIII — початку XX століття а: Великий Катерининський палац, Олександрівський палац , Катерининський парк, Олександрівський парк.
|
|
Державний музей-заповідник «Павловськ»[97] |
Павловськ, вул. Садова, д. 20 |
1978 |
Палацово-парковий ансамбль кінця XVIII — початку XIX століття а, що включає Павловський палац і Павловський парк.
|
|
Палацово-парковий ансамбль «Петергоф» (музей-заповідник «Петергоф»[98]) |
Петергоф, Нижній парк |
1918 |
Пам'ятник світової архітектури і палацово-паркового мистецтва XVIII — XIX століття ів: Великий Петергофський палац, Музей «Особлива комора», Гроти Великого каскаду, палац «Монплезір», Східний і Західний Вольєри, музеї «Катерининський корпус», «Банний корпус», палац «Марлі», павільйон «Ермітаж» і музей «Імператорські яхти»
|
|
Колоністський парк[98] (філія Музею-заповідника «Петергоф») |
Петергоф, колоністських парк |
2005 |
На островах Ольгиного ставка розташовані Царицин і Ольжин павільйони
|
|
Палацово-парковий ансамбль «Олександрія»[98] (філія Музею-заповідника «Петергоф») |
Петергоф, Олександрія |
1926 |
Приморський пейзажний парк на березі Фінської затоки: палац Котедж, Готична Капела, Фермерський палац, Телеграф
|
|
Музей родини Бенуа[98] (філія Музею-заповідника «Петергоф») |
Петергоф, Верхній сад |
1988 |
Експозиція музею знайомить з різноманітними явищами російської та світової художньої житті другої половини XIX — XX століття ів
|
|
Музей велосипедів[98] (філія Музею-заповідника «Петергоф») |
Петергоф, Верхній сад |
2004 |
У музеї представлено 12 велосипедів, на яких колись алеями петергофских парків каталися російські імператори та їхні діти.
|
|
Музей колекціонерів[98] (філія Музею-заповідника «Петергоф») |
Петергоф, Верхній сад |
2003 |
Колекція, сформована на основі дарів та заповітів відомих ленінградських колекціонерів подружжя Тимофєєва та І. М. Езраха, що складається з творів живопису та декоративно-вжиткового мистецтва
|
|
Музей гральних карт[98] (філія Музею-заповідника «Петергоф») |
Петергоф, Верхній сад |
2007 |
Це єдиний у Росії музей, присвячений історії гральних карт.
|
|
Палацово-парковий ансамбль «Оранієнбаум»[98] (філія Музею-заповідника «Петергоф») |
Ломоносов |
1922 |
Палацово-парковий ансамбль XVIII — початку XX століття: Верхній і Нижній пейзажні регулярні парки, Великий (Меншиковський) палац, Палац Петра III, Китайський палац, павільйони «Катальна гірка» і «Кам'яна зала»
|
|
Палацово-парковий ансамбль «Стрільна»[98] (філія Музею-заповідника «Петергоф») |
Стрільна |
2003 |
Палацово-парковий ансамбль XVIII-XIX століття: Костянтинівський палац, Палац Петра I, Костянтинівський парк.
|
|
Музеї науки і техніки
Назва
|
Місцезнаходження
|
Рік заснування
|
Короткий опис
|
Зображення
|
Центральний музей зв'язку імені О. С. Попова[99] |
Почтамтскій провулок, 4 |
1877 |
Унікальна колекція Музею, присвячена історії розвитку засобів зв'язку в Росії, складаєтья з понад 8 мільйонів одиниць зберігання.
|
|
Меморіальний музей А. С. Попова при ЛЕТІ[100] |
вулиця професора Попова, 5, корпус 1 |
1948 |
Музей включає музей-лабораторію і музей-квартиру О. С. Попова, російського вченого-фізика, одного з основоположників радіотехніки
|
|
Меморіальний музей-кабінет О. С. Попова[101] |
Кронштадт, Макарівська вулиця, 1 / 3 |
1906 |
Музей розташований в будівлі Мінного офіцерського класу, в якому викладав О. С. Попов і де до весни 1895 року він створив перший у світі радіоприймач.
|
|
Центральний музей залізничного транспорту МШС Росії[102] |
Садова вулиця, 50 |
1813 |
Музей розповідає про транспортну науку і залізничний транспорт
|
|
Музей міського електричного транспорту[103] |
Васильєвський острів, Середній проспект, 77 |
2008 |
експозиції з історії трамвайного і тролейбусного руху в місті, роботи парків та рухомого складу, ретро рухомий музейний склад (трамвайні вагони і тролейбусні машини)
|
|
Центральний музей Жовтневої залізниці[104] |
набережна Обвідного каналу, 114 |
1978 |
Музей присвячений залізницям, рухомому складу і всьому, що з цим пов'язано.
|
|
Музей залізничної техніки[105] (філія Музею Жовтневої залізниці) |
набережна Обвідного каналу, 118 |
2006 |
На коліях колишнього Варшавського вокзалу, просто неба, розташувався музей, де розміщені експонати, що розповідають про історію паровозо- та вагонобудування в Росії
|
|
Криголам «Красін»[106] (філія Музею Світового океану в Калінінграді) |
набережна Лейтенанта Шмідта, 23-тя лінія |
1995 |
Відвідавши музей, можна доторкнутися до живої історії та відчути справжню романтику полярних досліджень.
|
|
Музей Петербурзького метрополітену[107] |
вулиця Одоєвського, 29 |
2005 |
Музей розповідає відбиту, написану і втілену 50-річну історію метро в Санкт-Петербурзі
|
|
Музей космонавтики і ракетної техніки імені В. П. Глушко (філія Державного музею історії Санкт-Петербурга) |
Петропавлівська фортеця, Іоаннівський равелін |
1960 |
Експонується справжній спусковий апарат космічного корабля «Союз-16», скафандри космонавтів, зразки продуктів харчування, льотні костюми.
|
|
Астрономічний музей Головної (Пулковської) обсерваторії РАН[108] |
Пулковське шосе, 65 |
1992 |
Музей, де можна ознайомитися з історією та найсучаснішими досягненнями світової астрономії.
|
|
Інтерактивний музей цікавої науки «ЛабірінтУм»[109] |
Вулиця Льва Толстого, 9 |
2010 |
У музеї представлені експонати, за допомогою яких діти можуть у грі пізнавати закони фізики. У музеї три зали: зал з оптичними ілюзіями, зал з приладами, які стимулюють спільну діяльність дітей, і зал експериментів з водою.
|
|
Виставкові зали та комплекси
Назва
|
Місцезнаходження
|
Рік заснування
|
Короткий опис
|
Зображення
|
Ленекспо[110] |
Васильєвський острів, Великий проспект, 103 |
1968 |
Один з найбільших виставкових центрів Росії і найзначніший в Північно-західному регіоні країни
|
|
Центральний виставковий зал «Манеж»[111] |
Ісаакіївська площа, 1 |
1977 |
Від камерних виставок до масштабних міжнародних проектів, від щорічних виставок-циклів до унікальних експозицій з приватних зібрань
|
|
Виставковий зал «Квіти»[112] |
шпалерна вулиця, 43 |
1978 |
На виставці можна побачити різні квіти, в тому числі й екзотичні.
|
|
Новий виставковий зал (філія Державного музею міської скульптури)[5] |
Чернорецкій провулок, 2 |
2002 |
Регулярно проводяться виставки петербурзьких художників і скульпторів і організовуються тематичні експозиції на основі музейних фондів
|
|
Галерея «Центр книги та графіки»[113] |
Ливарний проспект, 55 |
1998 |
Щомісяця проходять дві-три виставки сучасного мистецтва (живопис, графіка, скульптура, декоративно-прикладні вироби)
|
|
Виставковий центр Санкт-Петербурзького відділення Союзу художників Росії[114] |
Велика Морська вулиця, 38 |
1932 |
Виставковий центр запрошує відвідати художні виставки, концерти, творчі конкурси та інсталяції
|
|
Виставковий зал Уряду Ленінградської області «Смольний»[115] |
вулиця Смольного, 3 |
2000 |
Тут проводяться виставки, що представляють культурне життя Ленінградської області — культуру і побут народів, що населяють її, історію міст, замків, фортець, маєтків і великих людей
|
|
Арт-галерея «АРКА»[116] |
Велика Морська вулиця, 6 |
2004 |
Тематичні і персональні виставки проводяться щотри тижні. Відкриття виставки завжди супроводжується додатковим культурним заходом, що органічно поєднується з ідеєю виставки.
|
|
Галерея ART re.FLEX[117] |
проспект Бакуніна, 5 |
2006 |
Галерея працює з петербурзькими і московськими художниками, виставляє зарубіжних авторів, співпрацює з іншими галереями, колекціонерами, художніми та культурними організаціями
|
|
Арт-Центр «периною Ряди»[118] |
Думська вулиця, 4 |
2010 |
Галерея є виставковим майданчиком для високого мистецтва.
|
|
Див. також
Джерела
Література
- (рос.) Все музеи России. В 3-х томах. — М. : Бестселлер, 2005. — Т. 2: Санкт-Петербург; Северо-Запад; Приволжье: [справочник]. — 304 с.
Посилання
|