Назаренко Олександр Григорович

Назаренко Олександр Григорович
Назаренко Олександр Григорович
Народження	9 червня 1926 ; Війтівці, Липовецький район, Вінницька область
Смерть	18 березня 2015 (88 років)
	Вінниця, Україна
Країна	СРСР; Україна
Жанр	жанрове малярство, історичний живопис, портрет, пейзаж і натюрморт
Вчитель	Космін Іван Володимировичd і Сорока Аркадій Васильович
Діяльність	художник
Член	Спілка радянських художників України
Діти	Назаренко Олександр Олександрович
Нагороди

Олександр Григорович Наза́ренко (9 червня 1926, Війтівці — 18 березня 2015, Вінниця) — український живописець; член Вінницької організації Спілки художників України з 1976 року. Заслужений художник України з 2009 року^[1]. Батько художника Олександра Назаренка.

Біографія

Народився 9 червня 1926 року в селі Війтівцях (нині Вінницький район Вінницької області, Україна) у селянській сім'ї. Протягом 1944—1950 років навчався у художній студії в Москві в Івана Косміна, у 1951 році — у художній студії у Вінниці в Аркадія Сороки.

Упродовж 1951—2004 років працював у Вінницьких художньо-виробничих майстернях Художнього фонду України. Мешкав у Вінниці в будинку на вулиці Пушкіна, № 2, квартира № 2^[2]. Помер у Вінниці 18 березня 2015 року.

Творчість

Працював у галузі станкового живопису, у реалістичному стилі створював тематичні та історичні картини, пейзажі, натюрморти, портрети. Серед робіт:

«Галочка» (1962);
«Літо» (1965);
«Олена» (1969);
«Солістка заслуженого ансамблю „Подолянка“ С. Крячко» (1971);
«Медсестра Л. Ліпко» (1972);
«У землянці» (1972);
«Провели» (1974);
«До рідного дому» (1975);
«Герой Радянського Союзу Костюк» (1975);
«Прощання» (1976);
«Музикознавець О. Зуєв» (1979);
«Бузок» (1980-ті);
«Роки навчання Григрія Сковороди» (1981);
«Доярка Н. Кравчук» (1981);
«У шпиталі» (1985);
«Циганка» (1986);
«Осінній ранок» (2008);
«Центральний парк у Вінниці» (2009);
«Біля річки» (2010);
«Ранок» (2011);
«Теплий день» (2012);
«Осінь» (2013);
«Натюрморт із кавуном» (2014);
«Натюрморт із динею та виноградом» (2014).

Брав участь в обласних, республіканських, всесоюзних, міжнародних мистецьких виставках з 1951 року. Персональні виставки відбулися у Вінниці у 1976, 2003—2004, 2006 роках.

Окремі роботи зберігаються у Вінницьких художньому і краєзнавчому музеях, Донецькому і Хмельницькому художніх музеях, Житомирському краєзнавчому музеї.