Сорока Аркадій Васильович
Арка́дій Васи́льович Сороќа український митець, народний художник України, яскравий представник школи реалізму (нар. 25 липня 1924, Вінниця — пом. 2 вересня 2010) — український живописець; член Спілки радянських художників України з 1967 року. Заслужений художник УРСР з 1980 року[1], народний художник України з 2008 року[2]. Батько художниці Світлани Нечай-Сороки. ЖиттєписНародився 25 липня 1924 року у Вінниця у сім'ї чоботаря[3]. Упродовж 1937—1941 років навчався в Одеському державному художньому училищі імені Митрофана Грекова у Леоніда Мучника, Данила Крайнєва, Миколи Шелюта. З початком німецько-радянської війни добровольцем попросився на фронт, виправивши у паспорті рік народження з 1924-го на 1921-й. Навчався у Харківському авіаційному училищі зв'язку в Коканді, куди був евакуйований навчальний заклад. Через втечу одного із курсантів навчального закладу, під час його вартування, потрапив у штрафний батальйон. Брав участь у бойових діях, був поранений[3]. Нагороджений орденом Вітчизняної війни ІІ ступеня та медалями[4]. З 1945 по 1946 рік працював у Москві в Комісаріаті зв'язку СРСР. Після демобілізації жив у Вінниці та працював у Художньому фонді, викладав у художніх студіях[5]. Жив у Вінниці в будинку на вулиці Пушкіна, № 2, квартира 4[4]. Помер 2 вересня 2010 року. ТворчістьПрацював у галузі станкового живопису у жанрах натюрморту, пейзажу, портрету; писав, жанрові та історичні картини, батальні діорами. За 65 років творчої діяльності написав понад 5 000 живописних творів та етюдів. Серед його творів:
Брав участь в обласних мистецьких виставках з 1951 року, всеукраїнських та всесоюзних з 1954 року. Виставляв свої роботи на виставці вінницьких художників у Києві у 1997 і 2003 роках, міжрегіональній виставці «Артгалера». Персональні виставки відбулися Вінницькому обласному художньому музеї у 2003 році; київській галереї «Кроки назустріч» теж у 2003 році; виставковій залі відділу мистецтв Вінницької обласної універсальної наукової бібліотеки імені К. А. Тімірязєва у 2007 році[3]. Роботи художника зберігаються у Вінницькому обласному художньому музеї, Донецькому обласному художньому музеї, Музеї мистецтв Прикарпаття в Івано-Франківську, Луганському обласному художньому музеї, Тернопільському обласному художньому музеї, Чернігівському художньому музеї імені Григорія Галагана, Національному музеї-садибі Миколи Пирогова у Вінницї, Хмельницький обласний художній музей, Ямпільському музеї образотворчого мистецтва[3], приватних галереях та колекціях в Україні, Росії, Великій Британії, Франції, Польщі, Німеччині, Бельгії, Греції, Іспанії та в інших країнах[5]. Його ім'я занесено в список Лондонського видання каталогу 1989 року «Російські та радянські художники з 1900 по 1980 роки». Примітки
Література
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
