Нижньомихайлівська культураНижньомихайлівська культура — археологічна культура мідної доби степів від Подунав'я до Подоння[1], Характеризується своєрідним складом матеріальної культури. ПоширенняНа значній території південної смуги степів від Донщини до Подунав'я. РодовідКультура склалася і розвинулася під значним впливом трипільської культури[1] та північнокавказьких енеолітичних культур. Передує ямній культурі. За більш сучасною думкою ямній передувала репінська культура.[2] ДатуванняЗа каліброваними радіовуглецевими датами культура існувала 3800—3500 роки до нашої ери. Виділена археологом Валентином Даниленком. Пам’яткиНайвідоміша пам'ятка — нижній культурний шар Михайлівки над Дніпром на півночі Херсонщини. Представлена незначною кількістю поселень з напівземлянковими житлами з відкритими вогнищами. ГончарствоКерамічний посуд був ліпленим, але, на відміну від культур «ямної» лінії розвитку, плоскодонним. Посуд із темною підлискованою поверхнею і доволі високої якості набув поширення в середовищі степових скотарів, поступаючись хіба що трипільському. Керамічні форми вирізняються розмаїтістю (корчаги, горщики, кубки). У скромному оздобленні посуду використовували шнур. Могильні похованняІз племенами зазначеної культури пов'язують появу курганів у степу та перших антропоморфних стел. Померлих ховали в кам'яних скринях, нерідко розмальованих фарбами, та в ґрунтових похованнях. Характерною спорудою є могила №14 поблизу села Любимівка Херсонської області, де поховання у кам’яній скрині було перекрите потужним кам’яним панциром майже 4 м заввишки, стягнутим по колу кам’яною крепідою. Вертикально встановлені вапнякові брили крепіди перевищували зріст людини. ГосподарствоОсновою господарства було тваринництво. Переважало розведення дрібної рогатої худоби (65,5 %). Велика рогата худоба становила 16,3 %, кінь та свиня — по 7,3 % загальної кількості череди. Певну роль відігравало також землеробство (пшениця-двозернянка, ячмінь, просо). Примітки
Джерела
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia